FavoriteLoading 

Молдова була історією успіху ЄС на сході. Але події в Україні та звички місцевих еліт переписали сюжет цієї історії.

«Criminali moderni cu mâinile curate, viaţă dulce pe bunurile furate, măi!» – водій на секунду зупиняється на пісні Zdob si Zdub, стрибаючи з однієї частоти на іншу.

– Був студентом і слухав їх альбоми по колу. Ця пісня вийшла, коли я вже закінчив університет. Вони стали серйозними: змінили стиль, написали на політичну тему. І я споважнів. Державна служба, європейські програми. Тоді вперше повірив, що живу у нормальній країні, – рука повернула перемикач на наступну хвилю.

Там заграв якийсь популярний хіт із Росії.

Іліє працював в одній із претур (районних рад) Кишинева. Батьки скептично ставилися до його заняття. Недовіра до влади, сформована за роки молдовської незалежності, не давала до кінця змиритися із вибором сина. Вони знали, що скоро це у нього мине – потрібна лише нагода. Вона з’явилася 2015 року.

– Спершу ми дізналися, що із країни вивели 1 мільярд доларів. Знову вони щось вкрали. Далі інфляція з’їла зарплатні. Особливо важко стало бюджетникам. Наприкінці 2015 року я пішов допомагати батьку у його фірмі, – говорить Іліє дорогою до українського кордону.

Зараз він перевозить людей між Молдовою, Румунією та Україною. Мета його життя змаліла до рейсу. Потрібно просто доїхати до пункту призначення.

«Сучасні бандити із чистими руками, солодке життя на краденому добрі» – на цьому рядку Zdob si Zdub зупинився Іліє. Пісня «Basta Mafia!» написана ще 2012 року. Тоді він сприймав її як гімн протесту, що переміг владу криміналітету у країні. Тепер водій автобуса ставиться до заклику Zdob si Zdub із поблажливістю.

Румуномовна версія пісні емоційна. Її мета – нагадувати. Хто розуміє слова, чудово знає про молдовський контекст, у якому їх написано. Англомовний варіант розповідає світові про мрію Молдови.

 

The East and West said let’s be friends

 

«Міхеїл Саакашвілі по дорозі до Риму приземлився у Кишиневі, щоби “поцілуватися” із Вороніним. Для цього ж прилетів румунський Президент Траян Басеску. Вороніна до Києва терміново запросив Віктор Ющенко. Усі хотіли привітати проєвропейського комуніста», – Оазу Нантой добре пам’ятає кожен політичний поворот Молдови із 1991 року. За радянських часів він виступав проти режиму, далі заснував Соціал-демократичну партію нової Молдови, був депутатом парламенту від Демократичної партії та членом Європейської народної партії колишнього прем’єра Юріє Лянке. Зараз Оазу Нантой зосередився на аналітичній роботі в Інституті публічної політики.

Зближення Молдови та ЄС розпочали комуністи. Кишинів мав лише один вектор співпраці – московський. Його консервувала Комуністична партія, яка не випускала зі своїх рук владу із 1991 року. Але 2003 року Президент Молдови Михаїл Воронін попрохав російського лідера Володимира Путіна допомогти у вирішенні придністровського конфлікту.

Зустріч Володимира Вороніна та Володимира Путіна, 2003 рік, Ялта, Україна / kremlin.ru

 

Для цього із Москви прибув Дмитрій Козак. Курсуючи між Кишиневом та Тирасполем, він розробив план урегулювання конфлікту. За ним Молдова мала стати федеративною державою із Гагаузькою та Придністровською автономіями.

Воронін попрохав московського вовка навести лад серед молдовських овець. За меморандумом Козака Молдова ставала нефункціональним утворенням, яким управляли б із Москви. Воронін зрозумів, що йому пропонують, і під тиском західників відмовився підписати цей план. Але йому стало страшно, що Москва мститиметься. Тому він розвернувся до ЄС, – Оазу Нантой називає саме цей час моментом, коли молдовські еліти вперше висловили чітку європейську ідею.

За даними Інституту публічної політики, найбільший рівень підтримки євроінтеграції у Молдові був наприкінці 2007 року. Тоді Воронін ще був Президентом, підкреслює аналітик: «Ватажок сказав іти в Європу – і всі пішли». Кишинів розпочав перемовини із Брюсселем. З’явився план дій «Молдова-ЄС».

Не чекаючи на його прийняття, Росія 2005 року вперше ввела ембарго на молдовські товари. Західні партнери сприйняли це як показник, що співпраця із Молдовою необхідна. Тому того ж року Кишинів отримав преференції для торгівлі своїми товарами у ЄС.

 

For the values aimed so high

 

«Були побоювання, адже Воронін не був європейцем за натурою. Він розвернувся на захід не за своєю волею. Це накладало відбиток на реформування інституцій та економіки. Обережно це можна назвати європеїзацією. Але 2009 рік став потрясінням», – Ігор Мунтяну вісім років тому, як і зараз, був керівником аналітичного інституту «Viitorul». 2010-2011 встиг послужити Молдові як посол у Канаді та США.

На квітень 2009 року було призначено парламентські вибори. Але ще до їх початку у суспільстві ширилася думка про фальсифікації. Адміністративна вага Комуністичної партії в усій країні не давала сумніватися, хто стане переможцем. Коли ж голосування відбулося, у Кишиневі протестувальники захопили декілька адміністративних будівель, серед яких був президентський палац. Тоді влада погодилася на перевибори.

Погром парламенту Молдови під час протестів 2009 року / wired.com

 

Колеги з України часто дивуються: як він не купив більшість? Раніше Президента обирав парламент. Щоби виграти, Вороніну забракло одного голосу. Але він не купив його. Не посадив демократичну опозицію. Так Молдова вперше в історії отримала проєвропейську парламентську більшість, – Ігор Мунтяну говорить, що 2009 року суспільство розвивалося швидше за політичні еліти. Тоді у країні з’явилося безліч нових громадських організацій, медіа, молодь пішла у владу на всіх рівнях: – Половину статей із програм партій написало громадянське суспільство, адже у нових еліт було мало технократів у складі.

Брюссель заговорив про Молдову як про історію успіху. У нової влади було стратегічне бачення розвитку країни. Його пов’язували із ЄС. ЄС відповідав: словами захоплення, візитами та грошовою підтримкою. Лише для стратегії перезавантаження країни «Rethink Moldova», яку також розробляв «Viitorul», Брюссель виділив безпрецедентні 2,8 мільярдів євро.

За оцінками Єврокомісії, Молдова просувалася швидше за інші країни Східного партнерства у співпраці з ЄС. Це втілилося в Угоду про асоціацію 2013 року. Євромайдан і війна в Україні суттєво знизили темп Кишинева.

 

Singing all along to the money song

 

«В Україні вони пішли із танками, у Молдові – з банками», – Ігор Мунтяну згадує 2014 рік як час великих потрясінь для його країни. Події в Україні переключили увагу ЄС на Київ. Російська пропаганда стала особливо агресивною. У країні, де дві третини медіапростору займає контент із Росії, меседжі про «гейропу», «захопницьку армію НАТО» та мрії європейських бізнесменів про молдовські підприємства спричинили справжню істерію.

Тому новина, що із Молдови через три банки безповоротно вивели за кордон одну восьму ВВП країни, мала ефект бомби. Ігор Мунтяну не сумнівається, що «грабунок століття» впав у підготовлений Москвою ґрунт. Про це, мовляв, свідчить інша історія: із 2011 по 2014 роки через молдовські банки відмили 20 мільярдів доларів із Росії та перевели їх до ЄС.

Населення почувається зрадженим. Від єдності проєвропейських сил і від привабливості європейської ідеї нічого не лишилося. Отримання безвізового режиму та вигоди від Асоціації – так, Молдова уміє мобілізуватися. Але корупційні скандали і банківська травма призвели до розчарування, – російським планам стала в нагоді неспроможність молдовських еліт ставити національні інтереси вище особистих, вважає Ігор Мунтяну.

Із 2009 року обличчям молдовських проєвропейських сил був лідер Ліберально-демократичної партії Влад Філат. 2015 року його звинуватили у причетності до зникнення 1 мільярда. Колишнього прем’єра засудили до 9 років ув’язнення. У ліберально-демократичній партії цей вирок вважали політично вмотивованим.

«Нам нема чого плакати за Філатом. Навіть якщо хтось створює враження, що це політичне переслідування. Падіння одного олігарха – наша радість, а не монополізація ринку. Це звільнить від пут певні сектори економіки», – керівник центру CDeDO Серджіу Остаф, який займається моніторингом реформ і захисту прав людини, бачить важливе для країни рішення у справі Філата. Мовляв, чудово, що правоохоронні органи не побоялися заарештувати настільки високого чиновника.

Цей момент називають початком зосередження влади у руках молдовського олігарха, друга та бізнес-партнера Петра Порошенка, Влада Плахотнюка. Він є неофіційним лідером Демократичної партії Молдови. На виборах 2014 року вона посіла четверте місце. Разом із силою Влада Філата та Ліберальною партією утворила проєвропейську коаліцію.

Влад Плахотнюк / plahotniuc.md

 

No matter what he does

 

Коли у Молдові домовляєшся про інтерв’ю на політичну тему, улюбленим запитанням героя є: «А з ким ви говорили до цього?». Після цієї фрази можна очікувати, що значна частина відповідей будуватиметься як полеміка з уявним опонентом, який вже дав тобі інтерв’ю. Політичне та експертне середовище країни поляризувалося від часу грабунку на мільярд. Деякі коментатори принципово не спілкуються із медіа «з іншого табору».

Для Серджіу Остафа розмови про розчарування молдовським суспільством у європейській ідеї мають не лише політичний вимір. Мовляв, це природна втома від стрімких змін, через які Молдова вже пройшла.

Деякі люди за деревами не хочуть бачити лісу. Угоду про асоціацію уряд запроваджує далі. Наша торгівля переорієнтувалася на ЄС. Ми більше не боїмося російських ембарго. Ми запроваджуємо Третій енергопакет, «Газпром» втратить тут монополію. Є контроль за рухом фінансів у банківській сфері. Сільське господарство перейшло на стандарти ЄС, – позитивні зміни від євроінтеграції, на думку Серджіу Остафа, лише починають працювати.

За його словами, Молдова поволі стає цивілізованою країною завдяки співпраці із Заходом. Тому після виконання Угоди про асоціацію потрібно подавати заявку на вступ до ЄС. «Треба про це говорити вже. Наступного року головувати у ЄС буде Румунія. Це шанс розпочати реальний діалог про вступ. Думаю, заявку ми подаватимемо разом з Україною», – резюмує Серджіу Остаф.

Наприкінці літа прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп заявляв, що його країна імплементувала вже близько 80% Угоди про асоціацію із ЄС. Йшлося про прийняття законів і норм, які вимагає документ. Незважаючи на звинувачення у роботі на Влада Плахотнюка, Демократична партія сьогодні залишається головною силою парламенту, яка провадить далі євроінтеграцію Молдови.

До європейської ідеї у Молдові немає раціонального ставлення. Більшість румуномовного населення, особливо молодшого та середнього віку, підтримують ЄС. Більшість російськомовного населення від 35 років говорить про доцільність співпраці з «євразистами». Розмови про конкретні вигоди від виконання Копенгагенських вимог тут не працюють.

Ідею європейської інтеграції наші політики замизкали. «Європейці дають крадіям гроші – це європейська інтеграція?» – чути все частіше, – Оазу Нантой говорить, що сьогодні у єврооптимістів немає більшості серед громадян Молдови. – Ситуація погіршуватиметься, адже із країни є великий відтік населення. Їдуть насамперед ті, хто підтримував би європейську ідею.

 

And the west wind feels so cold

 

Раду Маріан належить до покоління, юність якого припала на передання влади від комуністів до демократів. Раніше він працював у громадській організації «Expert-Grup», що спеціалізується на економічних і політичних дослідженнях. Тепер він долучився до команди «Дія та солідарність». Це опозиційна партія, яку очолює колишня кандидатка у Президенти Майя Санду.

«Я працюю для конкретної політичної сили. Тому моє бачення – суб’єктивне. Прошу це пам’ятати», – Раду Маріану принципово важливо залишатися чесним у своїй діяльності. Для нього очевидно, що Молдова суттєво змінилася за роки євроінтеграції. Найбільш успішні реформи: електронне урядування, антидискримінаційні норми у законодавстві, що супроводжували прийняття безвізового режиму.

Утім Раду Маріан певен, що цього замало: «Фундаментальну реформу – реформу правосуддя – ми так і не змогли запровадити. Правоохоронні органи досі в руках влади. Ми маємо антикорупційні закони, але чимало найвищих чинів не хочуть, щоби вони працювали. Це не дає розвивати інституції».

Влітку 2015 року, коли молдовське суспільство було приголомшене зникненням грошей із країни, голова Ради Європи Турбйорн Яґланд у колонці «Bring Moldova Back From the Brink» для The New York Times використав словосполучення «захоплена держава». Цим терміном позначають країни, у яких суспільство не може впливати на дії уряду, хоча позірно існують усі демократичні механізми. Цей термін люблять використовувати сьогодні молдовські аналітики та опозиціонери.

Наш парламент сьогодні не репрезентативний. За результатами виборів у Демпартії було 19 депутатів. Далі до них перейшла велика частина партії Філата. Коли парламент у липні голосував за зміну виборчої системи, закон набрав 74 голоси із 101. Ось їхній прогрес – із 19 до 74. Без виборів, – Ігор Мунтяну зупиняє свою увагу на голосуванні за виборчу систему недарма. За його словами, у цей момент усі позбавилися ілюзій стосовно теперішнього уряду Молдови.

У молдовському парламенті є офіційна опозиція – проросійська Партія соціалістів Президента Ігора Додона. Але її вважають номінальною, оскільки віднедавна вона часто діє спільно із теперішнім урядом Демократичної партії. Як у випадку закону із виборчим законодавством: урядова політсила запропонувала перейти на мажоритарну систему, а соціалісти підкоригували цей проект і запропонували змішану. Звідси й така впевнена підтримка парламенту – 74 голоси.

Агітація Ігора Додона перед президентськими виборами 2016 року

 

Нова виборча система розчарувала європейських партнерів Молдови. Спершу Венеційська комісія оприлюднила висновок, що за його допомогою Демократична партія гарантує собі перемогу на наступних виборах. Її рекомендації не були враховані парламентом країни. Уже коли закон прийняли, Висока представниця ЄС у закордонних справах Федеріка Моґґеріні та єврокомісар із питань розширення Йоганнес Ган жорстко розкритикували офіційний Кишинів: «Будь-яка зміна має сприяти зміцненню демократії». Найбільша партія Європарламенту – Європейська народна партія – заговорила про призупинення дії Угоди про асоціацію з Молдовою.

 

Don’t give up on our true dream

 

Прокуратура назвала ім’я замовників замаху на Влада Плахотнюка. Ув’язнений кілер звинуватив Влада Плахотнюка у підготовці замаху на російського банкіра Германа Горбунцова. Конституційний суд забрав в Ігора Додона повноваження призначати міністрів, послів і суддів. Ігор Додон запропонував розформувати молдовську армію.

Останні новини із Молдови розповідають не про прогрес у реформах чи економічні успіхи. Вони свідчать про боротьбу та зміцнення влади. Ймовірно, за цих умов на Кишинів чекає серйозний моніторинг проведеної роботи із боку Брюсселя. Можливо, він призведе до перегляду умов співпраці між Молдовою та ЄС.

Раду Маріан сподівається, що ситуацію суттєво змінить громадянське суспільство, особливо молоді люди. 2009 року це вже їм вдалося. Але проблема, говорить він, у тому, що більша частина молодих людей сьогодні не бачать сенсу не лише працювати у публічній сфері, але й навіть голосувати на виборах. Ігор Мунтяну також скептичний стосовно цієї перспективи: влада сьогодні дублює громадянське суспільство, створюючи кишенькові громадські організації.

На запитання, чи він повернеться до державної служби, Іліє не має однозначної відповіді.

Все одно ти безсилий щось зробити. Будь-яка ідея може наштовхнутися на чийсь бізнес-інтерес. Через це опускаються руки. Якби мати хоч якийсь вплив, якусь незалежність.

Іліє запропонували роботу в Румунії. Певне, погодиться. Каже, що це єдина можливість жити у Молдові: заробити грошей зовні. Потім можна жити вдома. Не сперечаючись із своєю совістю.


Титульне фото: thekievtimes.ua


Вперше опубліковано на сайті 24tv.ua

Матеріал створено в рамках програми Black Sea Trust for Regional Cooperation за підтримки ГО «Львівський медіафорум» та у співпраці зі Школою журналістики УКУ. Погляди, висловлені в друкованих чи електронних публікаціях репортажів, не обов’язково відображають позицію проекту Black Sea Trust (The German Marshall Fund) чи її партнерів.