FavoriteLoading 

Цього репортажу могло не бути.

Спочатку літак, який мав забрати мене з Тбілісі, туди не потрапив. Після вильоту з Києва у нього тріснуло лобове скло і він повернувся у Жуляни. Таке буває, особливо зі старими бортами, особливо якщо вони по кілька разів на день літають туди-сюди. Красива і строго чемна грузинка, яка представляла українську авіакомпанію, повідомила, що інший літак уже знайшли і саме зараз шукають екіпаж. Орієнтовно виліт переноситься з 1 по обіді на 11 вечора. Багаж залишити, на жаль, ніде – в аеропорту ремонт і камери зберігання не працюють. Десь високо під дахом гучно гупали, зал відльоту наповнював їдкий запах смаженого заліза, сотні людей штовхалися і гучно розмовляли незрозумілими мовами. Летіли у Москву і Казахстан. Я вийшов, закурив і після недовгих роздумів вирішив насолодитися ще одним днем у спекотному Тбілісі.

У призначений час реєстрація знову не почалася. Я не дивувався – смуга невезіння затяглася, окрім того, я вже прочитав чимало відгуків про свою авіакомпанію, тож чекати виконання обіцянок було б невиправним оптимізмом. Нарешті півтори сотні знервованих людей почали штурмувати столик реєстрації. Паспортний контроль, нейтральна зона і знову очікування. Борт усе не з’являвся. Нарешті, коли ми уже мали минати Чорне море, на табло висвітилося оголошення з запрошенням пройти на вихід 101А. По дорозі я помітив старенький літак з двигунами у хвості і здивувався, що такі ще літають. Біля нього зібралося кількадесят технічних працівників аеропорту і, схрестивши руки перед лицем, показували, що ні – не літають. Ледве я встиг подумати, що комусь не пощастило, як зрозумів: не пощастило саме нам, пасажирам рейсу Тбілісі – Київ. Грузини у світловідбивних жилетах далі активно жестикулювали, показуючи пілотові, що виліт на цьому металобрухті неможливий. Врешті літак почали вручну перетягати кудись вглиб порту, а оголошення про виліт нашого рейсу зникло. Я уже оглянув відгуки на авіакомпанію, яка надала “новий” борт, і виявив, що старенький літак – це МД-80, де число – це не лише рік виробництва у минулому столітті, а водночас кількість літаків, які зазнали аварії. Пасажири скаржилися, що вильоти регулярно затримуються, а коли злетіти вдається, то тут же доводиться повертатися, переважно з технічних причин, наприклад, одного разу з правого двигуна вже у повітрі посипалися іскри.