Арон Пільгофер із The New York Times вірить, що працювати з даними може кожен.

«Питання не в тому, чи мають журналісти використовувати дані, — каже викладач Університету Темпл Арон Пільгофер. — А в тому, чому вони цього не роблять. Журналістів, які вміють працювати з даними, дуже мало». Пільгофер займається журналістикою даних двадцять років, очолював цифровий відділ The Guardian, а зараз співпрацює з The New York Times. Він переконав MediaLab у тому, що для роботи з даними зовсім не обов’язково бути технарем — це під силу й тим, хто вважають себе гуманітаріями.

Вже тоді, як учився на історика, Арон Пільгофер, замість копирсатись в архівах, працював із даними. «Думаю, з першого погляду можна зрозуміти, що я комп’ютерний ґік», — сміється він. Свою журналістську кар’єру Пільгофер розпочав у 90-х у місцевій газеті. Й саме завдяки спеціалізації на даних йому вдалось потрапити до редакцій найпопулярніших світових видань.

«Тоді все було не так масштабно. Тепер у журналістів значно ширше поле для маневрів», — говорить Арон Пільгофер. Якось у газеті він вирішив опрацювати інформацію про пожертви місцевих мешканців під час виборчої кампанії. Тоді в його окрузі при владі були республіканці. Виявилося, що вони маніпулювали інформацією, щоби приховати,  що в окрузі підтримують демократів. Після публікації рейтинг Республіканської партії в окрузі стрімко впав. «Я не мав відчуття, що працюю на користь демократів. Якби все було навпаки, я б учинив так само», — каже Арон.

«Деякі історії дуже зручно розповідати за допомогою даних, — розмірковує він. — Ефективніше, ніж за допомогою перевернутої піраміди. Тому я вважаю, що це має бути базовою навичкою хорошого журналіста». Є теми, які важко розкрити за допомогою самого лише тексту, натомість, інтерактивна візуалізація допомагає побачити їх з іншого боку.

Пільгофер, якби наймав журналіста на роботу, поклав би перед ним дані про бюджет міста і попросив їх опрацювати. Зможе — отримає посаду. «Хоча якщо він покаже, що готовий навчитися працювати з даними, я би, напевно, теж погодився», — додає журналіст. На його думку, в багатьох редакціях дата-журналістику помилково протиставляють класичній: насправді вони доповнюють одна одну.

Ба, саме поняття «журналістика даних» не однозначне. В Європі так називають візуалізацію даних, в Америці ж ідеться радше про аналіз цифр, що можуть стати приводом для публікацій. Сам термін, утім, давній — наступного року йому виповниться півстоліття. Його автором є Філ Майєр із Філадельфії, який першим спробував використати дані для висвітлення протестів у Детройті.

«Ще одна перевага дата-журналістики в тому, що її не можна просто скопіювати й видати матеріал за свій, як це часто роблять із тестами», — каже Пільгофер. Він наводить приклад найпопулярнішу інтерактивну інфографіку The New York Times, яка визначає, яким діалектом американської англійської говорить людина. Відповідаючи на запитання тесту, читач бачить мапу, на якій червоним позначені регіони, де говорять так, як він. Що більш насичений червоний колір, то більша ймовірність, що читач походить саме з цих країв. «Чудовий приклад інтерактивної журналістики», — коментує Арон Пільгофер.

За його спостереженнями, роками дата-журналісти фокусувались саме на візуальних ефектах. Натомість, тепер дедалі більше важить зміст інформації, яку вони подають. «Нас сприймали як чаклунів чи Гаррі Поттерів. Але настав час повернутись у реальний світ», — говорить він.

Арон Пільгофер. Фото зі сторінки Lviv Media Forum.

Одного разу Пільгоферу довелося вивчити одну з мов програмування лише через те, що чиновники не реагували на його запит на інформацію. Тож він написав програму, яка би витягла необхідні дані з відкритих баз. Проте бути програмістом зовсім не обов’язково. Поділ на технарів і гуманітаріїв Пільгофер називає штучним. Він упевнений, що навчитися працювати з даними може кожен журналіст. Є багато безкоштовних ресурсів та інструментів, які в цьому допоможуть: наприклад, Datawrapper або Flourish. Крім того, потрібні базові навички — наприклад, уміти працювати в Excel. Також варто відвідувати тренінги з дата-журналістики. Однак іти туди журналіст радить з історією, яку ви хотіли б розповісти за допомогою візуалізації даних.

Для того, щоб це зробити, є найрізноманітніші способи. Арон Пільгофер згадує про проект Chicago Crime: «Завдяки Google Maps вони розкрили злочин, і для мене це було просто неймовірно. Це свідчення того, що журналістика даних чудово поєднується з традиційною журналістикою. Візуалізація й графіки можуть розкривати історію та елегантно вписуватись у наратив».

Ще один успішний матеріал NYT був опублікований у розділі «Думки»: це компіляція всіх найбільш кричущих випадків, коли Дональд Трамп говорив неправду, з посиланнями на джерела, де можна переконатись у неправдивості його тверджень. Також читач може побачити календар, на якому позначений кожен день із моменту інавгурації, коли Трамп говорив неправду. Автори матеріалу Дейвід Леонард та Стюарт Томпсон докладно аналізують неправдиві заяви в контексті періодів Трампового президентства. Також тут є графік, що показує динаміку довіри американців до Трампа.

«Усі ці проекти можуть видаватись науковою фантастикою. Ви можете подумати, що це занадто складно, й не знати, з якого боку підійти і з чого почати», — каже Пільгофер. Він радить розслабитись і почати з найпростішого, просуваючись без поспіху крок за кроком до втілення історії, розказаної за допомогою візуалізації даних.

Корисні ресурси від Арона Пільгофера:

  1. Простий та інтуїтивний інструмент для інтерактивних та звичайних табличок та графіків: DataWrapper
  2. Віртуальна лабораторія, де працюють над візуальним втіленням новин на мобільних екранах: Guardian Mobile Innovation Lab
  3. Прикладний інструмент для візуалізації даних: Flourish
  4. Платформа, де журналісти можуть аналізувати, ділитися, анотувати та публікувати документи: DocumentCloud
  5. Тут створюють прості інструменти для сторітелінгу: Northwestern University Knight Lab
  6. Платформа, яка працює над тим, щоб зробити роботу уряду будь-якої країни прозорою: Muckrock

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.