Як підготуватись до блокування у фейсбуку, щоб воно не зіпсувало вам життя.

Днями фейсбук оголосив про розширення можливостей оскарження: тепер користувачі можуть подавати апеляцію на блокування сторінок та видалення контенту. Співредактор MediaLab Отар Довженко побачив новину про це у стрічці оновлень й натиснув лайк, але кнопка не спрацювала. Натомість, фейсбук видав повідомлення: «You recently posted something that violates Facebook policies, so you’re temporarily blocked from using this feature. The block will be active for 17 days and 17 hours more». Ще сімнадцять днів фрустрації, мовчання, відлучення від кнопки «лайк» та неможливості відповісти на повідомлення в месенджері! Кожен, хто користується фейсбуком і хоч щось там публікує, ризикує бути забаненим. Тому до цього варто підготуватись.

Що таке бан (для тих, кого ще не блокували)

Фейсбук карає блокуванням, себто обмеженням можливостей сервісу, за порушення правил. Це відбувається так: замість стартової сторінки користувач бачить повідомлення «ми вилучили ваш контент, який порушує правила», натискає кнопочку, після чого йому пропонують зайти до системи ще раз. Далі — повідомлення: «можливість публікування дописів тимчасово заблокована для вас» і термін від одного до тридцяти днів. У перший раз, як правило, блокують на день, на другий-третій можна заробити три дні, потім тиждень, а потім місяць. Є користувачі, які, щойно вийшовши з місячного бану, відразу відправляються в новий. Після кількох разів акаунт можуть видалити.

У правилах фейсбука є багато причин, із яких контент може бути видалений, а користувач покараний. Приводом для блокування українських користувачів зазвичай є пункт 12 – «Пропаганда ненависті», а конкретніше слова «москаль», «кацап» і «жид» в усіх модифікаціях та контекстах, а також деякі синоніми. Ці слова можуть фігурувати в постах або коментарях, часом дуже давніх, хоч би й десятирічної давнини, коли ви ще не були такими толерантними, як зараз. Фраза з правил «ми дозволяємо гумор чи соціальну критику, що стосується зазначених тем» не відповідає дійсності. Вас можуть заблокувати навіть за фразу «не смійте вживати слово ‘москаль’, воно погане». У наші дні за «Москаля-чарівника» Котляревський заробив би сім днів баніції, а Тарас Шевченко за свою пораду, з ким не слід кохатися, вирушив би у заслання на місяць. Автору вірша «Ото подивишся здаля на москаля» Яну Таксюру не допомогли б ніякі пояснення. Геннадій Москаль і Андре Жід також у групі ризику.

Є й інші, менш поширені приводи: наприклад, зображення оголеного тіла (в тому числі картини), сценами жорстокості або ім’я користувача, яке, на чиюсь думку, не відповідає дійсності. В усякому разі, якщо вас заблокували, значить, хтось на вас поскаржився. Хто й навіщо — таємниця, яку фейсбук вам не розкриє. Серед українських користувачів, які часом пишуть на гострі політичні теми, поширена думка, що на них доносять команди кремлівських тролів. Зважаючи на те, які давноминулі дописи стають приводом для покарання, люди, які скаржаться на «к-слова» та «м-слова» в чиїхось повідомленнях, навряд чи натрапляють на них випадково. Потерпають здебільшого користувачі, що мають багатьох підписників: журналісти, активісти, волонтери, політики. Тож бан — це своєрідний сертифікат, що засвідчує статус публічної людини.

Журналіст і піарник Ігор Тихолаз, який був адміністратором сторінки «Євромайдан» під час Революції гідності, згадує, що бани тоді сипались на голову майже щодня. «Я був одним із засновників спільноти “За українську адміністрацію ФБ”, — розповідає Ігор. — Ми вели активний інформаційний спротив кремлеботам. Усе почалося з чотирьох або п’яти банів по три дні, потім було три тижневі і три місячні. Банили за використання слів “москаль” і “кацап”, а також за будь-яку нібито агресію в коментарях. А ще за картинки з зображенням війни». Українці намагались помститись недоброзичливцям із-за порєбріка, організувавши «асоціацію ботоводів» для блокування антиукраїнських дописів, а Петро Порошенко просив Марка Цукерберґа відкрити український офіс фейсбука. Марк відмовив. Але боротьба за український офіс триває.

Якщо ви бачили фільм «Привид» із Демі Мур і Патриком Свейзі, то уявляєте, як почувається забанений. Ви можете читати стрічку, видаляти (але не редагувати) коментарі та дописи, отримувати сповіщення та повідомлення, затверджувати запити на дружбу чи теґи, навіть оплачувати рекламні пости. Але не можете писати, завантажувати фото й відео, коментувати, відповідати на повідомлення, лайкати й посилати запити, керувати своїми сторінками та спільнотами. Словом, ви наче спостерігаєте за плином життя на фейсбуку крізь скляну стіну. А також згадуєте про те, що месенджер — це не просто месенджер, а частина фейсбука, а отже, ваше ділове й особисте спілкування за його допомогою стає неможливим. Ба, більше, ваші друзі й колеги вважають, що ви ігноруєте їхні повідомлення, адже ви ніяк не можете повідомити їх, що забанені.

Як пережити бан (для тих, кого вже заблокували)

Усім знайома ситуація з кіно, коли героя ведуть під руки двоє копів, а він гукає «це якась помилка! Це непорозуміння!». Ймовірно, такою буде ваша перша реакція на бан: що, невже справді за одне слово в дописі десятирічної давнини?! Мене?!! Але ж… Але ж…

Розслабтесь. Фейсбук невблаганний і йому байдуже. Обурення не допоможе. Оскаржити бан можна, але прогноз невтішний: скоріш за все, ви знов будете повноцінним користувачем соцмережі рівно за стільки діб, скільки вам втелющили.

Одноденний бан — непоганий спосіб відпочити від соціальних мереж. Саме так його сприйняв телепродюсер Роман Вибрановський, коли його заблокували на слово «кацап». «Я обурювався, але без відповіді, — згадує Роман. — Це мене не засмутило, я просто відпочив. Давно намагаюся мінімізувати використання фейсбука».

Ґендерну експертку Марію Дмитрієву блокували двічі: вперше на три дні за «к-слово», вдруге на тиждень через гострі слова в суперечці про доцільність легалізації проституції. «Лише двічі за одинадцять років. З одного боку, це добре, бо під баном ти не можеш користуватись месенджером і виконувати модераторську роботу в спільнотах, за які відповідаєш. З іншого, коли фейсбук масово банив українських користувачів і користувачок із подачі російських ботів, було сумно, що про мене забули», — каже Марія. Найбільше роздратувало те, що її численні скарги на погрози, мову ворожнечі та мізогінію фейсбук завжди ігнорував.

До процедури оскарження Марія ставиться скептично: «Навіщо марнувати час? Я знаю, що люди добиваються зняття бану численними зверненнями, але, вочевидь, людей, готових перейматись через мене, було не досить багато». Тієї ж думки письменник Андрій Кокотюха: «Це процедура, на яку треба витратити море часу. Скарга йде невідомому адресату, відповідає явно робот, а результат нульовий. Ти неправий за визначенням, як у спілкуванні з поліцейським або чиновником». Андрія двічі банили на місяць через «к-слово» в коментарях, один раз — на день за історію про нечемних російських туристів у Чорногорії.

Блокування в фейсбуку завдало Кокотюсі збитків, адже він просуває в соцмережах свою онлайн-книгарню. «Замовлення йдуть лише після того, як нагадаєш про себе, — розповідає письменник. — Але це не смертельно. Позитив у тому, що звільняється час. Я інколи ловлю себе на залежності від соцмереж, а свій час у дуже ціную».

«Найбільша прикрість — неможливість керувати сторінками та відповідати клієнтам, – ділиться враженнями від бану підприємець Іван Савицький. Його заблокували на тиждень за те, що згадав персонажа традиційного західноукраїнського вертепу — «Жида». Жодної ксенофобії в цьому, на думку Івана, нема, але оскаржити покарання не вдалося. — Друге — неможливість реагувати на актуальні події. На деякі дописи я відповідав після бану, але відповідь за тиждень — це погано».

Художник Олексій Пильов перебуває вже у другому з початку весни тридцятиденному бані. Приводом для блокування стало слово «русня» в позаминулорічному коментарі. «Мене три рази банили за кричущу русофобію і один раз за скриншот коментаря з українофобськими висловами», — розповідає Олексій. Він кілька разів подавав апеляції на блокування, але це не давало результатів.

Тридцятиденний бан змусив Олексія завести резервний акаунт. Зробив це й журналіст «Левого берега» Олександр Рудоманов, якого теж заблокували за «русню». Каже, що найбільшою незручністю було перемикатись між старим і новим профілем.

Резервний акаунт — це також спосіб публікувати пости на вашій заблокованій сторінці: для цього потрібно затеґати її в дописі й підтвердити позначку. Цю можливість фейсбук, на щастя, залишає. Тим часом нова сторінка обросте контактами, тож ви, може, й не захочете вертатись до старої, коли її розблокують.

Як убезпечитись (для тих, хто не хоче в бан)

Не пишіть цих слів. Ми можемо вважати, що після окупації Криму та Донбасу маємо моральне право вживати «к-слово» та «м-слово» скільки нам завгодно, але навряд чи переконаємо в цьому адміністрацію соцмережі. «Бани зробили мене майстром евфемізмів, навчили добирати такі слова, аби не потрапити під каток Цукерберґа», — ділиться досвідом Олексій Пильов. «Можна вживати слово “х*й” на будь-чию адресу, можна назвати будь-кого мудаком, але москалем чи кацапом — зась», — констатує Андрій Кокотюха.

«Я буду й надалі називати персонажа у вертепі Жидом, але не писатиму про це в фейсбуку, — каже Іван Савицький. — На жаль, правила толерантності в ФБ настільки розмиті, що туди можна підкласти все, що хочеш».

Видаліть свої дописи з цими словами, які вдасться знайти за допомогою розширеного пошуку, або відредагуйте їх, замінивши «к-слово» та «м-слово» чимось нейтральнішим.

Пишіть під замком. Режим «тільки для друзів» радикально позбавляє недоброзичливців можливості скаржитись на ваші дописи. Хіба що охочі знайдуться серед ваших друзів. Щоправда, аудиторія підзамочних дописів обмежена — лідером думок ви так не станете.

Блокуйте агресорів. «Я навчився в секунди вираховувати ботів і відразу їх банити — це рятує від скарг», — ділиться досвідом Ігор Тихолаз. Якщо незнайомі люди проявляють нездорову цікавість до вашого допису в коментарях, їх можна превентивно заблокувати — вони більше не зможуть бачити ваш контент і, отже, поскаржитись на нього.  

Заведіть резервний акаунт. Якщо керуєте сторінкою чи спільнотою, дайте адмінські права йому.  

Скачайте свої дані на цій сторінці. Якщо замість тимчасового блокування фейсбук вирішить видалити ваш акаунт назовсім, ви будете мати копію своїх дописів і фотографій.

Зробіть свої контакти публічними. Мейл, скайп, інстаґрам — будь-який спосіб достукатись до вас поза фейсбуком буде корисним для тих, на чиї повідомлення ви не зможете відповісти.

Не замикайте ділове спілкування на фейсбук-месенджері. У найважливіших справах зв’язуйтесь із людьми електронною поштою та записуйте їхні телефони. Та й узагалі варто зберігати якомога більше різних контактів, а не розраховувати на те, що людина завжди буде доступна в фейсбуку.

Не покладайтесь на фейсбук надмірно. Урізноманітнюйте канали комунікації. Ми вже писали про те, як залежність від соціальної платформи зашкодила онлайн-виданням. Робити свій бізнес, діяльність своєї організації, своє власне спілкування чи навіть архів залежними від комерційного сервісу з мінливими правилами та службою підтримки, фізично неспроможною реагувати на кожну скаргу мільярдів користувачів, — необачно. Навіть такі глобальні мастодонти, як ґуґл і фейсбук, не вічні й колись матимуть свій кінець. Тож не прив’язуйтесь міцно, якщо маєте намір їх перетривати.