FavoriteLoading 

Британець Джордж Брок багато років досліджує вплив цифрових технологій на журналістику. Він  працював у The Observer та The Times, а тепер викладає у Міському університеті Лондона. «Сьогодні перед журналістами постало чимало викликів, але це не привід впадати у відчай», — запевняє дослідник. Як залишатися оптимістом у мінливому медіасередовищі Джордж Брок розповів на V Lviv Media Forum.


Газети закриваються, онлайн видання не окуповуються, Facebook відбирає потенційний рекламний прибуток, а ставлення до самих журналістів подекуди є доволі ворожим. Сьогодні у медіа є достатньо причин для песимізму. Утім раджу вам надихатися прикладами оптимістів. Наприклад, відомого британського письменника Чарльза Діккенса. Він, окрім того, був видавцем і редактором, утім доволі недолугим. Щоразу, коли зазнавав чергової невдачі, не засмучувався і починав робити щось інакше.

Журналістика завжди була досить мінливою сферою діяльності. Про це свідчить уся її історія. Найбільш стабільним періодом можна вважати хіба що XX cтоліття, коли друковані медіа, телебачення і радіо мали сталі джерела прибутку. На початку 90-тих це змінилось, і медіа на ринку опинились на перехресті.

Водночас занепад друкованих медіа не розпочався (як прийнято вважати) у цей самий час, з появою інтернету. Поступове скорочення тиражів газет ми спостерігаємо ще з середини XX століття, після короткочасного періоду найбільшого розквіту преси у 50-тих роках.

Медіасередовищу завжди доводилось розвиватися в умовах тиску та пристосовуватися до нових умов сучасного світу. Це повертає людей до певних принципів. Одним із основоположних питань для медіа спільноти сьогодні є те, яким чином ми можемо повернутися до цінностей професії.

Технології змінили те, як ми сприймаємо світ. Відбулася суттєва реорганізація отримання інформації. Тепер ми бачимо, наскільки важлива якість інформації та її правдивість. У порівнянні з цим, швидкість її отримання відходить назад. Сьогодні важливо мати контроль над поширенням новин і створювати якісний контент. Серед великого масиву інформації, який ми маємо, стає дедалі складніше перевірити правдивість фактів та достовірність джерел.

Фейкові новини і Дональд Трамп — це добре для журналістики, адже змушує нас вчитися швидко реагувати на нові виклики і плекати цінності професії, передусім, правду. Сьогодні як ніколи цінується робота з фактчекінгу та журналістські розслідування, покликані відновити цю правду.

Взірцем є ті медіа, які підтримують культуру експерименту в роботі і базують свою працю на цінностях. Окрім того, журналісти повинні щоразу виносити уроки зі своїх невдач.

Здається, «старомодна» журналістика правди, етики і цінностей повертається. У той самий час, як і слово. Ми часто говоримо про відеоконтент, як комерційно більш успішний спосіб передачі інформації. Проте, якщо ми говоримо про необхідність відновити правду, без слів ми не обійдемось.

Коли я говорив про культуру експерименту, то мав на увазі, що медіа повинні використовувати усе те, що є нового. Зрештою, уся історія журналістики є досить імпровізованою і базується на експериментах. Сьогодні ми маємо віртуальну реальність, великі дані, тривимірні відео та штучний інтелект. Журналісти мають знайти спосіб використати усі ці інструменти.

Не дивлячись на суттєві технологічні зміни, завдання журналістики не змінилось. Сучасні медіа поєднують у собі риси традиційних і нових. Співвідношення цих рис залежить від потреб аудиторії та суспільства загалом.

Друкована преса житиме. Щоправда, може суттєво зменшитися кількість газет і їхні тиражі. Проте, як на мене, є чимало обставин, коли друковані видання будуть найкращим способом передачі інформації.

Криза, безумовно, торкнеться щоденних газет. Вони уже сьогодні переживають нелегкі часи, передусім як бізнес-модель. Наприклад, британська газета The Guardian — це дуже якісне видання, яке виходить і друком, і онлайн. Щороку вони витрачають великі кошти на тиражі. Можливо, у цьому випадку добре працювала б інтернет-підписка, а друкована версія могла б виходити лише кілька разів на тиждень. Проте це може позначитись на престижі видання. Зі щотижневими журналами та друкованими книгами ситуація значно краща.

Якщо ж поглянути на тенденції в онлайн-медіа, ми також побачимо, що ситуація погіршується. Передусім проблема в тому, що зменшується прибуток від реклами. Утім, ми бачимо, як дедалі ефективніше працює онлайн-підписка. Водночас деякі мережеві видання навіть запроваджують друковані версії, щоб збільшити дохід або ж із міркувань маркетингу.

Сьогодні канали поширення інформації змінюються. Зокрема соціальні мережі мають значний вплив. Мережа Facebook поки що вдає, що має значно менше громадської відповідальності. Зараз це вже певною мірою є квазіжурналістською організацією.

Не дивлячись на усі виклики й труднощі, з’являється дедалі більше нових онлайн-медіастартапів по всьому світу. А це усе ж свідчить про оптимізм.


ФОТО: Катя Москалюк

V Lviv Media Forum відбувся за підтримки Національного Фонду на підтримку Демократії NED, Фонду Джермана Маршалла (США), Представництва ЄС в Україні, Посольства США в Україні. Генеральний партнер — інвестиційна компанія Dragon Capital.

Організатори: ГО «Львівський медіафорум», Школа журналістики УКУ. За сприяння Львівської міської ради.