В Україні поки що не закрутили гайки власникам квадрокоптерів, але в прифронтовій зоні запускати їх на власний розсуд не варто.

Доступні квадрокоптери зробили невеличку революцію в журналістиці. Телевізійникам вони дозволяють знімати вражаючі панорами з висоти пташиного польоту, а розслідувальникам – побачити місця, доступ до яких перекритий парканами. Якщо шість років тому, щоб розкрити таємниці Межигір’я, журналісти СТБ та «Оглядача» мусили вирушити у ризикований політ на параплані, то сьогодні дрон вартістю кільканадцять тисяч гривень – звичний інструмент для багатьох редакцій.


Поза тим, використання квадрокоптерів ставить низку безпекових, юридичних і морально-етичних питань, які в багатьох країнах вирішили, запровадивши більш чи менш суворі правила для власників таких пристроїв. Наприклад, Білорусь фактично заборонила використання дронів для приватних потреб. Кожен власник пристрою повинен зареєструвати його та отримати сертифікат, без якого запуск дрона заборонений. У Росії отримати дозвіл на використання дрона вкрай важко – треба оформити низку документів, серед яких дозвіл на використання простору від органу Єдиної системи організації повітряного руху. До того ж, усі дані, записані під час аерозйомки, отримують статус державної таємниці. У США, де індустрія дронів дуже розвинена, власнику необхідно пройти курси пілота квадрокоптера та отримати права.

В Україні поки що немає законодавчої бази, що регулювала б використання дронів. В українському правовому полі коптери не мають статусу. В Повітряному кодексі України є поняття «безпілотне повітряне судно», але у положенні про використання повітряного простору України 2002 року немає такого визначення.

Останнім часом Державіаслужба займається розробкою концепції, яка врегулює це питання. Буде запроваджена офіційна класифікація та реєстр коптерів, створена нова категорія авіапілотів «оператор безпілотника», а також спеціальний орган, що регламентуватиме використання дронів у різних сферах. Поки що це лише пропозиції. Служба візуалізувала свої поради й розписала, що варто і чого не варто робити з квадрокоптером:

UAV-Ukraine-suggested-rules

 

Ці рекомендації слушні та справді зможуть убезпечити людей і сам дрон від ушкоджень. Проте запровадження державного контролю використання дронів – не найприємніша новина для журналістів, які вже звикли використовувати ці пристрої для розслідувань.

Єдине офіційно встановлене обмеження, яке діє зараз – це заборона зйомки режимних об’єктів: військових частин, складів і арсеналів. Його порушення буде вважатись вторгненням на територію військових і каратиметься законом. Таких заходів Міністерство оборони вжило через вибух на складах боєприпасів у Балаклії в кінці березня: інцидент класифікували як диверсію, організовану за допомогою дрона.

Згодом у Рівненській області затримали знімальну групу телеканалу ZIK, яка запускала дрон неподалік від військового об’єкта. Служба Безпеки України відкрила кримінальне провадження, хоча поліція не знайшла складу злочину в діях журналістів. Самі вони кажуть, що приїхали знімати лісгоспи, щоб перевірити інформацію про незаконну вирубку лісів.

Де точно не варто запускати дрон без узгодження з військовими, це у прифронтовій зоні. Штаб антитерористичного центру 25 березня 2017 року заборонив запускати будь-які легкомоторні літальні апарати через загострення ситуації на фронті.

Тому, якщо в журналіста виникає потреба в аерозйомці, він повинен отримати акредитацію синього кольору, що дозволяє працювати в зоні бойових дій без допуску на передову. Крім того, в приватному порядку журналіст повинен оформити дозвіл на зйомку певного об’єкта в певний проміжок часу. Для цього потрібно пояснити військовим мету та описати об’єкти, що потраплять у кадр, а перед виїздом на місце повідомити військових про час польоту. Потім, якщо військові вимагатимуть, треба показати їм відзнятий матеріал.

Ще один тип місць, де дрони не слід запускати – аеропорти та їхні околиці: окрім очевидних міркувань безпеки, в аеропортах глушиться сигнал GPS, тому пілот ризикує втратити зв’язок із чотирипропелерним другом. У похмуру погоду, коли вологість повітря підвищена, безпілотник може просто не злетіти. Не варто підлітати до металевих об’єктів, які можуть створити додаткове магнітне поле й перешкодити повноцінному отриманню сигналу з супутників – наприклад, опор електромереж. І, звісно ж, на самі електричні дроти налітати не варто. Хоча найтиповіша перешкода, в яку врізаються дрони невправих пілотів – гілки дерев.


Ілюстрація: Оксана Васьків 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.