Чіткі академічні амбіції, відмінне знання мови і жодної необхідності мати захмарні статки — як здобути (навколо)медійну освіту за кордоном? Розповідають випускники українських вишів, які знову стали студентами у США, Польщі, Данії і Фінляндії. Факт номер 1: вступити не складно. Факт номер 2: завершити не просто. 


 

Олексій Коваленко

Університет Нотр-Дам, США

 

Приблизно сім тижнів тому я змінив українську прописку на американську. Перший місяць пішов на знайомство зі світовою столицею Вашингтоном і головним плавильним котлом світу – Нью-Йорком. А ще вперше побачив океан. Справи швидко посерйознішали, коли настав день моєї подорожі до Нотр-Даму – міста, яке стане моєю домівкою на найближчі два роки. Навчатимусь на магістерській програмі з міжнародних відносин. Спеціалізація – Peace Studies.

Чому обрав саме цю програму: Навіщо хлопцеві з Маріуполя досліджувати «проблеми миру»? Мене про це питають і одногрупники, які обрали більш «безпечні» напрямки. Напевно, є свята і безґрунтовна мрія, що щось можна змінити, навіть коли «зима близько», для мільйонів людей, хто втрачає все через війну. Або принаймні спробувати.

Щиро вірю, що за два роки знайду спосіб поєднувати журналістику і peace studies, беручи найкращі з уроків, що засвоїв з двох дисциплін. Я вже займався чимось на стику обох спеціальностей – проекти про внутрішньо переміщених осіб з Донбасу і Криму стали основою моєї дипломної роботи у Школі журналістики УКУ.

Як знайшов програму: Дізнався від шефа моєї магістерської програми в УКУ Ігоря Балинського. Він же – мій головний мотиватор. Окрім цього, розглядав Університет Джорджтаун у Вашингтоні, але в цьому випадку не знайшов стипендій, на які міг би податись. Весь процес підготовки разом з іспитами і до подачі документів у мене зайняв місяць, протягом якого я ще й працював у журналі Фокус.

Як готуватися до вступу: Головне, на що звертають увагу – персональний бекграунд. На магістратуру в США потрапляють переважно ті, хто вже встиг попрацювати в своїй сфері. Я робив ставку на резюме і на cover letter. Останнє – тисяча слів, які я переписував 21 раз. Вагому роль грають і рекомендаційні листи. Під час співбесіди на вступі комісія пам’ятала зміст моїх рекомендацій. Не завадить і знання англійської – на вступників чекають два тести: англійська (TOEFL чи IELTS) та GRE (Graduate Record Examinations), в якому перевіряють ще й математичні та аналітичні навички.

Наскільки витратним є навчання: Вартість мого навчання – $51,192 на рік, не беручи до уваги решту витрат. Я отримав стипендію, яка покриває повну вартість навчання. І, окрім цього, маю стипендію на життя – $18,700 на рік. Працювати не маю права протягом першого року. У США я взагалі приїхав з двома зарплатами з Фокусу.

Відмінність між навчанням в Україні і за кордоном: Поки я бачу мало відмінностей зі Школою журналістики УКУ. Принцип той самий: є мотивація – лупай скелю. Аксіома «це тільки питання вашої мотивації» тут діє. З державними українськими університетами розрив колосальний. У студента є свобода і відповідальність, але питання тільки до нього, як він використає або змарнує нагоду.

Як це навчання впливає на твоє бачення медіа: Під час курсу з Academic writing/speaking зловив себе на думці, що раніше вчився більше ставити запитання, а тепер мене вчать відповідати на них, зокрема на журналістські. У всьому іншому бачення медіа після Школи журналістики УКУ вже навряд зміниться.


 

Анна Романдаш

Данська школа медіа і журналістики

 

Півроку я вчилася у Данії на програмі корпоративних комунікацій. Зараз почну навчатися маркетингу у Стокгольмській школі економіки. Попереду три роки.

Чому обрала програму в Данії: Це перетин комунікацій і бізнесу. Тобто, можна застосувати журналістський досвід і попередню освіту й набути навичок для роботи у великих організаціях – не лише медійних.

Як готуватися до вступу: Головне – здати тест на знання англійської, перекласти і завірити документи про освіту в Україні і написати добрі мотиваційки – а для цього треба розуміти самому, що і чому хочеш вивчати.

Як знайшла програму: За порадами друзів, а також на сайтах, де збирають можливості для молоді. Раджу реально оцінити свої знання англійської, перш ніж їхати вчитись за кордон. Вступити і завершити навчання – різні речі.

Наскільки витратним є навчання: В обох випадках у мене урядова стипендія, яка покриває навчання, проживання, і ще дає певну суму грошей на життя.

Відмінність між навчанням в Україні і за кордоном: В ЄС освіта практична і має іншу структуру. Компанії співпрацюють з університетами дуже часто. Охоче приймають на стажування і зацікавлені у «опрактичненні» навчального процесу, бо беруть студентів на роботу одразу після випуску.

В Україні освіта відірвана від реальності. Бракує фахівців. У більшості випадків викладачі мають обмежений досвід у тому, про що говорять на парах. Наша освіта тримається на тому, що люди просто хочуть диплом. Якби не було цього нелогічного бажання, то і вступників було би набагато менше. І можливо, почалися би реальні зміни зсередини щодо поліпшення навчального процесу.

Як це навчання впливає на твоє бачення медіа: З медіа я працювала як проектний менеджер. І завдяки навчанню почала ліпше розуміти бізнес-моделі, способи фінансування і можливості компаній для роботи з журналістами.


 

Тарас Назарук

Вроцлавський університет, Польща

 

Я вчився на магістерській програмі в Інституті журналістики та суспільної комунікації Вроцлавського університету.

Чому обрав саме цю програму: Вибір був зумовлений передусім стипендією. Міська влада Вроцлава спільно з місцевими університетами вже понад десять років координує програму Teraz Wrocław. Це дуже важливий посередник між абітурієнтами і вишами. Координатори консультують потенційних студентів, участь в програмі безкоштовна, а сама процедура вступу завдяки цьому значно простіша. Деякі державні університети надають можливість безкоштовного навчання учасникам Teraz Wrocław. Загалом для іноземців у Польщі навчання платне, тому звільнення з оплати було суттєвою допомогою. Так сталося і в моєму випадку.

Сам інститут є одним з найкращих серед схожих у Польщі – молодий, але від цього дуже активний та гнучкий у розвитку. Курси значною мірою зосереджені на телевізійній та радіожурналістиці, фотографії та фільмі. Добре розвинений PR та Creative Writing. Оскільки ці напрямки мене цікавили менше, я пішов на проектування комунікації. Школи з communication design не часто трапляються в польських університетах, а в Україні мені про такі не відомо взагалі. Цей напрямок дозволив мені краще зрозуміти, як функціонує комунікація загалом, в різних формах – від новинних сайтів до системи навігації в громадському транспорті. Хоча теж не все мене цікавило. Водночас, не було проблеми вибрати курси з інших напрямків. Програми доволі гнучкі, тому вибір предметів здебільшого залежить від самих студентів та їхнього бачення професійного розвитку.

Як готуватися до вступу: Раджу зазирнути на сайт Teraz Wrocław. Там є дуже детальні інструкції, як підготуватися до вступу до кожного вроцлавського університету. Працівники програми консультують, якщо є сумніви. Документи зібрати не складно. Базова річ – це переклад українських дипломів. Але раджу бути готовим до довгої та часто незрозумілої бюрократії, як під час вступу, так і впродовж навчання. На фейсбуці є така група Nie śpię, bo odświeżam USOSa (Не сплю, бо оновлюю USOS). USOS – це універсальна для польських університетів електронна система навчання. Всі базові речі (від заяв на стипендію до оцінок з предметів) ведуться там. Так от, гнучкий вибір курсів дійсно часто виглядає так, що на початку семестру студенти сидять на сторінці сайту і оновлюють щосекунди, щоби дочекатися початку запису і встигнути першим вибрати потрібні курси в улюблених викладачів. На кожному курсі кількість місць обмежена, тому вибирати і записуватися треба дуже швидко. Інакше доведеться вчити не те, що хочеться або не те в того, в кого хочеться.
Найбільший акцент треба робити на мову. Попри базовий рівень польської, повноцінно вчитися та насолоджуватися студентським життям я зміг тільки тоді, коли переборов мовний бар’єр. А це не кожному легко дається. Особливо, якщо не було такого досвіду раніше.

Наскільки витратним є навчання: Сама програма Teraz Wrocław є повністю безкоштовною. Якщо немає жодних пільг, то навчання в університетах відбувається на загальних засадах для іноземців. Деталі та ціни кожен університет подає на своєму сайті. Я на конкурсній основі отримав можливість вчитися безкоштовно, але не отримував жодної стипендії. Тому гуртожиток, харчування і загалом життя забезпечував собі сам. Оскільки у Польщі студенти-іноземці офіційно можуть працювати тільки під час канікул (хоча неофіційно буває по-різному), то я продовжував співпрацювати з українською «Телекритикою» (тепер «Детектор медіа»). На студентське життя цілком вистачало.

Відмінність між навчанням в Україні і за кордоном: Відмінностей багато, але згадаю одну. Навчання у польському університеті – це ще можливість взяти участь в програмі Erasmus. Можна семестр або два повчитися в будь-якому іншому університеті Європи, значно розширити мережу професійних та особистих знайомств та набратися важливого досвіду мобільності і життя в різних культурних контекстах. Це ще й великий багаж світоглядних знань. При цьому, навчання в іншому університеті студентам зараховують як навчання в їхньому рідному. Я так провів семестр в Університеті Томаша Масарика в чеському Брно.

Як це навчання вплинуло на твоє бачення медіа: Передусім, це дозволило мислити ширше і не дивитися на медіа лише з перспективи України. Це була можливість порівнювати власний досвід з польським та світовим. Розуміти, що ми не унікальні зі своїми проблемами, і що розвиток без зацікавлення зовнішнім світом неможливий. Ну, а після завершення проектування комунікації я перестав зосереджуватися лише на журналістиці, і на поняття медіа тепер теж дивлюся значно ширше.


 

Олесь Дацко

Гельсінський університет, Фінляндія

 

MA in Intercultural Encounters. Спеціальність – Major in Speech Communication

Чому обрав саме цю програму: Це відповідає моїй академічній амбіції – дослідити «мову війни», за допомогою якої російська (і не тільки) пропаганда створює образ ворога. Я аналізую російські ресурси.

Подавав документи на кілька програм в University of Helsinki, бо два роки тому, коли вступав, навчання було безкоштовним. Якщо не враховувати студентських внесків 100 євро на рік.

Як готуватися до вступу: Мені вдалося вступити з другого разу. Раджу добре викристалізувати ідею дослідження. І написати переконливий research proposal, аргументуючи актуальність і важливість вашого задуму.

Правила вступу постійно змінюються, тому варто безперервно тримати руку на пульсі життя університетів, якими ви цікавитесь, підписатися на них у соцмережах. Так і гранти, стипендії, стажування можна виловити.

Наскільки витратним є навчання: Мені ще пощастило вступити безкоштовно. А тепер, на жаль, для громадян країн поза ЄС передбачена платня (залежно від програми – кілька тисяч євро на рік). У Фінляндії саме життя не з дешевих, тому я додатково подавався на стипендію, а зараз працюю.

Відмінність між навчанням в Україні і за кордоном: Насамперед – у свободі. Тут студент повинен сам будувати свій навчальний графік кожного семестру, обираючи курси, модулі, семінари. Звичайно, соціологи не можуть записатися на курс з квантової фізики. Є певні межі.

Моє навчання у Львівському університеті було за розкладом, який робив деканат. Це більше нагадувало шкільну примусівку. А тут кожен сам відповідає за свої кредити. На це питання можна відповідати безкінечно, бо різне усе. Не гірше чи ліпше – просто інакше.
Коли я закінчував  школу, то буквально усі випускники одразу вступали до вишів. Такий хайп в Україні напевно і досі. Існувало якесь неписане правило, що якщо не подав 200 аплікацій до вишів, бажано на якісь трендові спеціальності, то ти лузер. У Фінляндії, натомість, підлітки спокійно можуть взяти паузу на рік чи більше, щоб зрозуміти, з чим хочуть пов’язати своє життя. Тому більшість моїх одногрупників на рік-три старші за мене.

Тут також немає такої «дискримінації професій», як в Україні. Необов’язково бути магістром, щоб мати адекватну добре оплачувану роботу і жити щасливо. Мені трохи образливо, що ідея сродної праці Сковороди тут набагато краще працює на практиці, ніж в Україні. Однак, можливо, для того потрібен час. Щоб навчитися цінувати (і фінансово теж) професії педагогів, прибиральників, водіїв автобусів… так само, як «модних» юристів і банкірів.


 

Марина Шуміліна

Ягелонський університет, Польща

 

Напрямок журналістика. Спеціальність PR. Після завершення навчання залишилася за кордоном. Працюю не за спеціальністю. Зараз у тому самому університеті вивчаю менеджмент: фінанси і контролінг. Поєдную з роботою.

Чому обрала саме цю програму: Ступінь бакалавра отримала у Львівському університеті Франка, хотіла продовжити навчання на цій спеціальності але не в Україні, бо мала можливість не платити за освіту в Польщі. Обирала між Вроцлавським і Ягелонським університетами. Спершу склала документи в Ягелонку. Пройшла і залишилася.

Як знайшла програму: Я нічого не шукала, їздила з подругою автостопом Польщею і заходила в університети. Вибрала Ягелонку бо:

1) Це престижний виш. Ягелонський університет вже 2 роки поспіль ділить першу позицію з Варшавським у рейтингах

2) Це близько до Львова

3) Краків – класне місто

Як готуватися до вступу: Найголовніше вивчити польську мову. Я вступила без спеціальної підготовки. Усі документи подаються онлайн. Важливо тільки грамотно зробити апостиль і переклад. Щоб вступити на журналістику у Ягелонку, треба вписати середній бал бакалавра, оцінку за диплом і за держіспит. Це все. Ну і залежить, чи маєш польське походження.

Наскільки витратним є навчання: Якщо жити в гуртожитку і не їсти по ресторанах, то на 1000 злотих (7000 грн) можна і харчуватися, і відпочити, і навіть одяг купити. Знаю людей, які вкладалися в 600 злотих (4200 грн). Якщо батьки передають «передачки», то взагалі можна тільки за гуртожиток платити і проїзд 🙂

Відмінність між навчанням в Україні і за кордоном: Жодної різниці. Принцип усюди однаковий: якщо хочеш бути журналістом, треба працювати не в універі, а стажуватися, пахати у редакції, публікуватись. На магістратурі в Ягелонці було дуже багато такого, що я пройшла в ЛНУ. Перевагою є класна інфраструктура, бібліотеки, що профінансував ЄС, і люди, з якими я познайомилася на цій програмі. Недоліком є дуже незручний розклад занять. Важко поєднати з роботою. Це актуально для усієї Польщі.

Жоден університет не робить з людини професіонала. Навчання в Польщі для мене не більше ніж новий досвід, люди і середовище. Ягелонка класна, але я б її зарахувала до «класичних університетів»  практичних знань навіть менше ніж в ЛНУ. Якщо вчитися додатково поза універом, тоді супер.

Як це навчання впливає на твоє бачення медіа: Я ознайомилася з польським медіаринком. Тут великий вплив на пресу мають німці. Журналістика – це не те, чим я хочу займатися в Польщі. В Ягелонці я побачила, в якому напрямку хочу розвиватися, на чому можна «виїхати», що актуально, в яких галузях потрібні спеціалісти і де добре платять. Навчання дало мені дуже багато навичок у спілкуванні. Інколи складається враження, що я і собаку змушу говорити.


 

Вікторія Гайбонюк

Університет Орегону, США

 

Вже рік навчаюсь на магістерській програмі з мультимедійної журналістики в університеті Орегону (University of Oregon, graduate program in Multimedia Journalism) в Портленді.

Чому обрала саме цю програму: Тому що вона більш практична, ніж теоретична. Ми багато знімаємо і монтуємо. Навчання за кордоном – це інший досвід і нові можливості.

Як готуватися до вступу:  Якщо це магістерка в США, передусім потрібно добре здати TOEFL і GRE. Найбільший акцент треба робити на написання personal statement/study objectives мотиваційні листи. Деякі університети вимагають два особистий та академічний. Для більшості вишів також треба 2-3 рекомендаційні листи. Загалом на зібрання всіх документів в мене пішло близько двох місяців.

Як знайшла програму: Шукала програми з візуальної журналістики, де основним акцентом є відео. Багато гуглила і моніторила на сайтах університетів.

Наскільки витратним є навчання: Залежить від того, в якому штаті і місті живеш. В Портленді, Орегон, моя стипендія $1600 на місяць. І цього вистачає.

Відмінність між навчанням в Україні і за кордоном: Насамперед, у ресурсах. Університети в штатах добре облаштовані технікою і студенти мають до неї доступ. Можна також працювати в університеті, поєднуючи роботу з навчанням. Деякі магістерки розділені на чверті замість семестрів. Одна чверть 10 тижнів, тому розклад дуже насичений, а пари тривають від трьох до п’яти годин.

Як це навчання впливає на твоє бачення медіа: Суттєво не змінилось, але я краще розумію, як працюють медіа в США. Цікаво спостерігати за тим, куди рухається відео 360, і як цю технологію використовують в журналістиці, зокрема the New York Times. В час, коли навіть Starbucks трансформується в медіакомпанію, я не працюватиму у традиційних ЗМІ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.