Digital News Report вважають одним з найцікавіших і найвпливовіших досліджень у галузі медіа. Щорічно його проводить дослідницька організація Reuters Institute for the study of Journalism у різних країнах і континентах. Усе аби скласти якнайповнішу картину того, хто, як і коли читає новини. Цього року опитали 70 000 людей з 36 країн Північної і Південної Америки, Європи, Азії та Австралії. Про актуальні тенденції у світовій онлайн-журналістиці читайте в огляді від Medialab.

 

Text is the new sexy

 

71 відсоток онлайн-аудиторії дізнається про всі події, читаючи тексти. І тільки 14 відсотків порівну читають і дивляться відео. Причому цей показник не залежить від віку: текст – улюблений спосіб отримувати новини і для молоді, і для старших. Утім, це не означає, що відео геть непотрібне: мультимедійна історія з короткими емоційними відеороликами завжди матиме вищі рейтинги, ніж окремо відео чи лише текст.

 

 

У відео для онлайну є серйозна проблема – воно погано монетизується. А щоб його створити, потрібні більші інвестиції, ніж для створення тексту.

«Зараз видавці застрягли. Вони знають, що повинні інвестувати у відео більше, бо споживачі чекають, що вони можуть не лише читати новини, а й бачити їх. Однак фінансова винагорода за такий формат – дуже мала», – роблять висновок у Reuters Institute.

 

Медіабульбашки і фейкові новини: все не так просто

 

Ми звикли чути, що через соцмережі звужуємо світ до винятково тих думок, з якими погоджуємося. Утім, опинитися у бульбашці мають більше шансів ті…, хто не сидить у соцмережах, стверджує дослідження Reuters Institute. А все тому, що алгоритми підсувають користувачам лінки на ресурси, куди, за звичайних обставин, ці люди не заходили б.

36 відсотків опитаних погоджуються, що регулярно натрапляють у стрічці на пости від новинних компаній, яких зазвичай не читають (27 відсотків кажуть, що не бачать такої тенденції). Ба більше, 40 відсотків опитаних погоджуються, що новини у їхніх стрічках не пов’язані з їхніми інтересами 27 відсотків натомість не бачать нецікавих їм новин).

 

В середньому користувачі соцмереж за тиждень читають новини від більш як чотирьох брендів, тоді як ті, хто уникає новин у соцмережах, регулярно користуються трьома новинними ресурсами. 

Утім казати, що бульбашок не існує – перебільшення. Вони є, але всередині медіасвіту. Аудиторія схильна ділити медіа на ліві, праві та центристські – і підтримує ті, що відповідають її поглядам. Найбільше медіа поляризовані у США, найменше – в Німеччині та країнах Скандинавії.

Що більше медіа поляризовані, то більше громадяни країни не довіряють медіа загалом, проте щиро вірять тому виданню, яке читають найбільше. Так, в Угорщині при загальному рейтингу довіри до медіа у 31 відсоток, цілих 54 відсотки аудиторії довіряють джерелам, з яких найчастіше отримують інформацію. У США рейтинг довіри до медіа становить 38 відсотків, а рейтинг довіри до джерел – 53 відсотки.

 

Новинні девайси

 

Екран мобільного телефона – головна платформа, з якої користувачі читають новини. У транспорті, ліжку і ванній кімнаті. Проте не мобільні телефони зараз інтригують дослідників найбільше. Аудіодевайси – от на що вони звертають увагу.

Зараз найпопулярнішими є Alexa (від Amazon) та Google Home. Хоча вони доступні тільки в США, Німеччині та Британії, такі медіагіганти як CNN, BBC і Spiegel вже створили під них аудіододатки. З допомогою Alexa можна, наприклад, дізнатися прогноз погоди і почути новини останньої години. Розробляють навіть фактчекінг-додатки для аудіодевайсів. Як переконують аналітики Reuters Institute, техніка, що активується голосом, – темна конячка медіаіндустрії, яка одного дня може навіть перевищити за популярністю смартфони.

 

Месенджери VS Соціальні мережі

 

Соціальні мережі зараз можуть почувати себе королями новинного світу. Вони – повноцінні конкуренти новинних сайтів. 33 відсотки молоді (18-24 роки) читають новини переважно у Facebook, Twitter чи в їхніх регіональних аналогах. Втім, згідно з дослідженням, панування триватиме недовго. Уже зараз 23 відсотки населення користуються месенджерами для того, щоб отримувати новини. Це вдвічі менше, ніж кількість людей, які читають новини в соцмережах, але затребуваність месенджерів росте шаленими темпами. Популярність же соцмереж як головного експортера новин падає у всіх країнах, за винятком США та Великої Британії.

 

 

Зважаючи на популярність месенджерів, змінилася і природа шейрів. Люди радше кидають лінки на новини конкретним друзям чи групам замість того, щоб ділитися ними з усіма на своїй сторінці. Тож загалом за минулий рік зменшилася кількість натиснутих кнопок Share. Як, до слова, і кількість коментарів, які залишають під новинами (виняток – США, де неоднозначна політична ситуація провокує бурю активності в коментарях). Дослідження виявило, що люди не зацікавлені в комунікації з екаунтом медіа, бо надають перевагу дискусіям face-to-face.

 

Рекламу… не блокують

 

Схоже, ad-блокери не такі страшні, як їх малювали. Звичайно, загроза від них не зникла, кажуть у Reuters Institute. Утім, до стовідсоткового блокування реклами в інтернеті ще дуже далеко. У Греції та Польщі, де показники завантажування ad-блокерів є найвищими, ними користується третина населення. В Японії та Південній Кореї ці показники ледве перевищують 10 відсотків. Ба більше – користувачі кажуть, що готові вимкнути блокування реклами, якщо сайт їх про це просить. І вже точно більшість швидше вимкне ad-блокер, ніж піде на інший сайт, якщо без перегляду реклами неможливо побачити контент, свідчать дані дослідження.

 

За новини готові платити

 

Мабуть, найприємніша новина полягає у тому, що частка людей, готових платити за діджитал-новини, дуже повільно, але все ж росте. У Норвегії таких 26 відсотків населення, і це найбільший показник. А от найгірше живеться медіа Британії, де лише 6 відсотків аудиторії платять за контент.

Трохи осторонь – приклад США, де кількість передплати онлайн-контенту різко зросла з 9 до 17 відсотків у минулому році. Однак експерти не радять американцям надто радіти – може бути, що збільшення фінансової підтримки спровоковане виборами і нападками Трампа на пресу, а отже, потік грошей в онлайн-видання з часом зменшиться.

 

 

За онлайн-контент платить переважно аудиторія віком до 35 років. Не всі купують підписки – частина людей робить одноразові фінансові внески. З низки причин: хочуть мати доступ до електронної версії на мобільних, електронна передплата дешевша за інші види підписки або ж прочитати статті улюбленого сайту безкоштовно просто неможливо. Є 13 відсотків споживачів інформації, які платять просто тому, що хочуть підтримати журналістику в непевні для неї часи.

 

Дослідження виявило і серйозну нестачу в знаннях аудиторії про те, як працює медіабізнес. Наприклад, частина людей упевнена, що новини на сайтах безкоштовні, бо видання заробляють страшенно багато грошей на рекламі. Через це певний відсоток аудиторії ще й дратується, коли бачить прохання зробити фінансовий внесок. Мовляв, ви й так багато заробляєте, навіщо вам мої гроші?

 

Та нащо мені ті новини?

 

29 відсотків опитаних свідомо уникають новин (В дослідженні це ті, хто стверджував, що часто чи іноді навмисне не дізнаються про новини. Важливо: в опитуванні не брали участі люди, які взагалі не споживають новинного контенту). Чому? Reuters Institute визначив, що головні причини – недовіра до медіа та здатність новин псувати настрій. Є й ті, хто надто цінує свій час, аби витрачати його на статті та відео.

У процесі дослідження виявили ще й цікаву закономірність: що більші негаразди переживає країна (економічна криза, наприклад), то менше її громадяни споживають новин. У Греції та Туреччині, де зараз економічна та політична кризи відповідно, рейтинг ігнорування новин – найвищий. Тоді як стабільні скандинавські країни мають мізерно малий відсоток населення, що не орієнтується, чим живе світ. Щоправда, причин такої різниці Reuters Institute у цьогорічному дослідженні не встановлював.

 

 

Хто завоює світ

 

Останній важливий аспект – битва за глобальну аудиторію. Її з перемінним успіхом ведуть у двох таборах. В одному за лідерство змагаються The New York Times, The Washington Post та The Wall Street Journal. Колись паперові газети, вони зараз змагаються за кожного жителя планети, що знає англійську і має доступ до інтернету. Не виключено, що рано чи пізно ці видання введуть опцію «обрати мову» на своїх сайтах. The New York Times, наприклад, уже доступний іспанською.

Інший табір – це нові компанії, що ніколи не існували поза інтернетом. BuzzFeed News, Huffington Post та Vice News теж мають на меті стати глобальними гравцями медіаринку.

На їхньому тлі геть несподівано високі рейтинги має… Yahoo! У цього веб-порталу найвищий показник відвідуваності серед тих, хто шукає глобальні новини. «Прив’язані до порталу емейл-екаунти та пошук дають змогу Yahoo залишатися важливим гравцем на багатьох ринках, зокрема, і в США, де, як не дивно, він залишається найбільш використовуваним брендом за охопленням аудиторії за тиждень», – роблять висновок експерти Reuters Institute.


Усі ілюстрації взято зі звіту Digital News Report за 2017 рік. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.