10341713_969950776349834_3867652133185011528_n FavoriteLoading 

Молдавська медіаекспертка Віоріка Захарія про найбільші проблеми в медіапросторі країни.

«Російська пропаганда в Молдові небезпечніша за російські війська у Придністров’ї», – говорив впливовий молдавський дипломат Міхай Ґрібінча. Постійний інформаційний вплив Росії на медіапростір маленької європейської країни призвів до того, що більшість її громадян, попри тісну співпрацю з Європейським Союзом, безвізовий режим і наміри інтегруватись із Європою ближче, виступає за вступ до Митного союзу з Росією. За словами Віоріки Захарії, медіаексперта Незалежного центру журналістики та колишньої журналістки «Радіо Свобода», довіра суспільства до російських телеканалів є більшою за довіру до вітчизняних – 49 проти 40 відсотків. Про головні проблеми медіапростору Молдови пані Захарія говорила під час лекції в Українському католицькому університеті.


 

Влада Молдови усвідомлює небезпеку, яку несуть російські телеканали. У липні 2016 року перше читання у парламенті республіки пройшов законопроект про заборону трансляції інформаційних програм російських телеканалів. Крім того, канал «Россия 24» ще торік припинив ретрансляцію своїх програм за рішенням Координаційної ради з телебачення і радіомовлення. «Причиною такого рішення, – розповідає Віоріка Захарія, – стала визнана радою маніпуляція громадською думкою, особливо щодо конфлікту в Україні і ситуації в Придністров’ї та Гагаузії. Пропаганда в інформаційно-аналітичних програмах каналу розцінюється як атака на інформаційний простір Молдови». Санкція спершу тривала півроку, але потім була продовжена на невизначений час.

У Придністров’ї молдавських телеканалів не транслюють – громадяни отримують інформацію або з російських, або з місцевих російськомовних ЗМІ. Журналісти самопроголошеної республіки спілкуються з колегами з Молдови, пишуть спільні матеріали, беруть участь у програмі «Зміцнення довіри між двома берегами Дністра», що фінансується Європейським Союзом. До слова, на довготривалі проекти тренінгів, майстер-класів для досвідчених і молодих журналістів виділяється близько 60 тисяч євро на кожен. Нещодавно, розповідає пані Захарія, вони разом відвідали Естонію. Подивившись, як живуть у ЄС, придністровська делегація одностайно заявила: «Європа – це добре, але в нас краще».

Одна з причин недовіри мешканців Придністров’я до Молдови – їхня впевненість у тому, що держава, за прикладом Румунії, має намір вступити до НАТО. Про це, наприклад, розповіла в січні 2016 року програма «Военная тайна» на російському REN TV, ретрансльована також у Молдові. Заявивши, що росіяни в Молдові безправні, а гагаузів змушують вчитися румунською, російські журналісти ствердили також, що влада подала заявку на вступ до НАТО. «Це неможливо, адже позаблоковий статус Молдови закріплений у конституції», – пояснює Віоріка Захарія. Молдавське представництво REN TV намагалися покарати за цю програму, заборонивши транслювати рекламу протягом трьох днів, але санкцію оскаржили в суді – тяганина триває дотепер.

Інший приклад демонізації Північноатлантичного альянсу – висвітлення участі американських військових у святкуванні 9 травня 2016 року. Влада запросила американців, які в той час проходили навчання в Молдові, виставити свою техніку в центрі столиці. Соціалісти перекривали американській техніці дорогу, тому військовим довелося оперативно змінити маршрут. У ЗМІ говорили, що це була техніка НАТО, й на площу вивели танки, а «американці планують воювати з нами», хоча ні НАТО, ні танків, ні намірів воювати не було. «Цікаво, що 2007 року, коли при владі були комуністи, військові навчання за участі американців проходили без протестів: нікого їхня присутність не лякала», – каже Віоріка Захарія.

Окрім російської пропаганди, є в медій Молдови й внутрішні проблеми. Перш за все, плюралізм тут лише формальний. Керівник Демократичної партії Влад Плахотнюк контролює чотири провідні телеканали й опосередковано – через свого соратника Дорина Павелеску – впливає ще на два. Для трьох телеканалів Плахотнюка новини готує одна й та сама знімальна група. Влада намагається зробити медіавласність прозорою, зобов’язуючи медіа публікувати дані про своїх власників на сайті регуляторного органу.

Є проблеми також із професійною етикою. Нещодавно всі редакції провідних ЗМІ Молдови отримали з анонімного джерела посилання на відеозапис, зроблений прихованою камерою два роки тому. На ньому вже колишній прем’єр-міністр Молдови Влад Філат займається сексом із коханкою в готелі, а також говорить по телефону з президентом Румунії. Найбільш авторитетні телеканали, друковані та онлайн-видання проігнорували матеріал, але знайшлись і такі, що розповіли про зміст розмови молдавського і румунського політиків, ба, навіть назвали ім’я жінки, яка була з Філатом. У Молдові діє Деонтологічний (етичний) кодекс, який зобов’язує журналіста «дотримуватися права людей на особисте життя і захист їхньої гідності», проте частина медій ігнорує цю вимогу, а повноваження наглядових органів зводяться до публічного засудження та поради вилучити матеріал. Так сталося, зокрема, з порталом moldova24.info, який проігнорував зауваження. Сам Філат проти журналістів не позивався, адже перебував у слідчому ізоляторі, чекаючи на суд за звинуваченням у корупції.

Згадує Віоріка Захарія і про новомодний спосіб порушення приватності – за допомогою дронів, які дедалі частіше з’являються в арсеналі журналістів. Зокрема, нещодавно летючий прилад із камерою підглядав за будинком лідера молдавської опозиції.