FavoriteLoading 

Lviv Media Forum 2017 збере велику медійну тусовку 25-27 травня у Львові. Цьогоріч програма передбачає рекордну кількість спікерів — понад 100. Розповісти про головні тренди у світі медіа приїдуть журналісти, експерти, медіаменеджери, блогери, експерти і аналітики з 15 країн. Знайомтеся ближче зі спікерами #LMF2017 у серії коротких інтерв’ю на MediaLab.  

Медіаексперта Отара Довженка на головній сцені Lviv Media Forum 2017 почують у public talks з польською журналісткою Катажиною Квятковською-Москалевич. У такому форматі презентуватимуть український переклад книжки її репортажів «Вбити дракона. Українські революції». Це перше спільне видання ГО «Львівський медіафорум» і Школи журналістики УКУ.

Окрім цього, Отар модеруватиме тематичний потік «Регіональні медіа», де на учасників чекають цікаві і практичні кейси від українських локальних видань. 


Моя професійна діяльність – це студентів учити і тексти редагувати. В редагуванні мало що відбувається: спочатку тексти погані, потім ти над ними працюєш, і вони стають добрими або, принаймні, не такими поганими, як були. Якщо станеться навпаки, тоді, звичайно, це буде подія. У навчанні студентів відбувається дуже багато всього, що мені важливе – переважно це досягнення студентів, до яких можна збоку дрібним шрифтом приписати себе, втішаючись думкою, що без твоєї науки цих досягнень би не було. Ми їх збираємо на нашому сайті на сторінці «Наші успіхи». З того, чим я за останній час тішуся і пишаюся, можу назвати «Вбити дракона. Українські революції» Катажини Квятковської-Москалевич. Уже вдруге – першим був Пітер Померанцев і «Нічого правдивого і все можливе» – нам пощастило знайти несподівану, можливо, неформатну, але дуже потрібну і вчасну для України книжку.

За останній рік у світі медіа найбільше мене вразило призначення головним продюсером телеканалу ZIK Гайгисиза Гелдієва. А якщо серйозно, то не знаю, які з подій чи явищ зараз можна виокремити як найпомітніші. Я зараз якось дистанціювався від цих процесів, більшість із того, що відбувається в нас на медіаринку, мене загалом не бентежить – все одно це все вже було. Хоча є речі, в успіх яких мені спершу важко повірити, але вони спрацьовують – наприклад, квоти на радіо.  Сподіваюся, що так буде і з державним телебаченням і радіомовленням, перетвореним на громадське. Про Трампа і постправду нічого казати не буду, щоб не бути неоригінальним.

На сьогодні провідними трендами у світі медіа я вважаю Трампа, постправду, а також «гламур, дискурс и так называемые новости», як писав Пєлєвін. Якщо серйозно, то тренди і напрямки руху – це якраз те, що я сподіваюсь довідатись на Медіафорумі. Бо сам не встигаю за ними стежити, і не люблю вдавати, що знаю те, чого насправді не знаю. Я десь читав, що є така штука sabbatical, коли людину відпускають із роботи на перезавантаження мізків; класно було б щось таке мати. Тоді б я міг, повернувшись, усім розповісти про тренди.

Український медіаринок – це нездорова, ненормальна, аномальна і аморальна конструкція, яка вросла одною ногою в айсберг совкового минулого (він тане), а іншою – в олігархічне болото. Я, чесно кажучи, сподівався, що пертурбації Майдану, війни та помайданних реформ це одоробло не переживе. Але пережило і примудрилося практично не постраждати. Ця стабільність є не просто викликом, а нещастям, бо, поки ця конструкція не завалиться, простір, який вона займає, не буде звільнений для чогось нового. Тепер ми входимо в ще одну еру косметичних ремонтів перед черговим брудним і виснажливим випробуванням для ринку і професії – парламентськими і президентськими виборами 2019 року.

На Lviv Media Forum 2017 я хочу поділитись з аудиторією своїм досвідом про те, як встигати забрати дитину зі школи під час обідньої перерви і не запізнитися на наступну панель. Весь інший мій досвід переважно непридатний для вторинного застосування, хіба що хтось хоче створити школу журналістики та присвятити себе їй повністю, включно зі сном (нещодавно цілу ніч снилося, що я шукаю теми для текстів). Хоча створювати я теж не вмію, тому тут би нам довелося працювати в парі з шефом. На щастя, мені не доведеться ділитися досвідом, тільки модерувати інших.  

Ми всі знаємо правду, що головне на Львівському медіафорумі – обнімашки. А якщо трохи серйозніше, то це нагода встановити, поновити, підживити та наповнити змістом професійні та особисті контакти з українськими і зарубіжними колегами. Звісно, те, що відбувається на сцені, теж дуже важливе, але тут у мене є перевага – про всі головні форумні події пишуть мої студенти, тому за тиждень після форуму я перечитую найцікавіше в їхніх текстах. Історію про «на медіафорумі був Дуй Лінь Ту, так от він казав, що люди дивляться відео або менше хвилини, або більше десяти», яку я всім розповідаю, пора міняти на якусь свіжішу.


Реєстрація на Lviv Media Forum 2017 триває на офіційному сайті. 

V Lviv Media Forum відбувається за підтримки Національного Фонду на підтримку Демократії NED, Фонду Джермана Маршалла (США), Представництва ЄС в Україні.Генеральний партнер — інвестиційна компанія Dragon Capital.

Організатори: ГО «Львівський медіафорум», Школа журналістики УКУ. За сприяння Львівської міської ради.