Як нудисти знайшли свій останній притулок в інтернеті.

Якщо ви викладете у фейсбук своє оголене фото, система, скоріш за все, видалить його як неприйнятний контент. Якщо спробуєте ще пару разів, вас забанять. Те саме в інстаґрамі. Для людей, які вважають оголеність важливою та пропагують її, це стало серйозною проблемою. Тейлор Лоренц на The Atlantic пише про вихід, який знайшли нудисти.

П’ятдесятирічний британець Мартін Белчер зареєструвався у твітері 2012 року. Відтоді він твітнув тисячі своїх оголених фото. На них він читає, мандрує, порається на городі, їсть, поливає газон. Близько трьох тисяч Мартінових фоловерів уподобують і ретвітять його повідомлення, а також діляться власними фотографіями без одягу.

Белчер не порнозірка й не один зі спамерів, які задовбують усіх фотками свого статевого причандалля. Він належить до спільноти нудистів, які переселились у твітер після того, як більшість інших платформ почали цензурувати або забороняти зображення оголеного тіла. Фейсбук блокує облікові записи нудистів, якщо вони не обрізають свої оголені фото чи не цензурують їх у якийсь інший спосіб. Інстаґрам карає за демонстрацію жіночих сосків або лобкового волосся. Хіба що сервіс мікроблогів Tumblr дозволяє публікувати відверті фото, проте, за словами нудистів, там забагато спаму.  

Натомість, дві особливості твітера, які роблять його незатишним для багатьох користувачів — максималістична відданість адміністрації принципам свободи слова та відсутність вимоги щодо використання реальних імен, — зробили сервіс найзручнішим місцем в інтернеті для нудистів.

«Твітер – головна платформа нудистів, — розповідає Белчер. — Більшість із нас використовує твітер як первинну соціальну мережу, бо тут можна публікувати свої фото та знайти однодумців». За його оцінкою, у твітері десятки тисяч, якщо не більше, активних нудистів.

«Здається, кожен нудистський осередок у світі представлений у твітері», — каже канадський нудист Метью МакДермот. Він згадує, що до міграції у твітер нудисти зависали на форумах та парі сайтів, які позиціонувались як «соціальні медіа для нудистів», але там було забагато спаму, ботів і любителів подивитись на чужі оголені фото або вкрасти їх.

Правила твітера забороняють використовувати зображення оголеного тіла як аватарки та заставки, але ресурс спокійно ставиться до картинок і відеозаписів із «повною чи частковою оголеністю, зокрема, великими планами статевих органів, сідниць або грудей». Саме такі фото, а також матеріали про нудизм та прийняття тіла, найчастіше поширюють нудисти.

Серед нудистів-твітерян чимало таких, що підписуються справжнім іменем, але, за словами Белчера, більшість воліють використовувати псевдоніми. На відміну від фейсбука, який наполягає на повній відповідності облікового запису користувача його реальній ідентичності, твітер дає право на анонімність. Чимало нудистів, каже Белчер, тримають своє захоплення в таємниці, побоюючись осуду з боку друзів і рідних.

2009 року, коли американець Метт Кроуфорд зареєструвався у твітері й почав публікувати свої оголені фото, його не дуже зрозуміли фоловери. Лише згодом, зав’язавши контакти з іншими нудистами й отримавши від них психологічну підтримку, Метт зміг відкритись у твітері повністю.

Ідейним нудистам прикро, що адміністрація соціальних мереж не бачить відмінності між їхніми фотографіями та еротичним/порнографічним контентом. Найбільше вони хотіли б, аби «ганчірники» — люди, що ходять вбрані, — знали, що справжній нудизм — це не про секс, а про комфортне буття у своїй шкірі та прийняття всіх людських тіл.

«Нудизм і натуризм — це бути в єдності з природою, дбати про матір-землю, бачити свої тіла позитивно, сприймати їх як дар, як диво, — формулює свій світогляд тридцятип’ятирічний американський нудист Джонатан Мік. — Тож у нудистах і натуристах, які хочуть бути голими, нема нічого сексуального». Правила твітера засновані на саморегуляції: якщо хтось спамить або публікує занадто викличні фото, його ігноруватимуть.

Звісно, твітер не цілком вільний від спаму та віртуальних домагань, від яких частіше страждають жінки-нудистки. «Я перевіряю кожного нового фоловера. Якщо людина скидається на збирача порнушки, я її блокую», — каже румунська нудистка Софі Ролстад.

Нудисти побоюються, що твітер зненацька змінить правила. Таке вже траплялося. П’ятдесятирічний американець Ерик, який твітить під ніком LegalizeNaked, каже, що якщо й твітер заборонить оголені фото, нудисти більше не матимуть місця для самовираження та спілкування. «Я весь час чую про наших людей, яких банять за невинні пости в фейсбуку», — обурюється він. На думку Ерика, платформам не слід забороняти зображення голого тіла, зроблене без сексуального підтексту.

«Слід навчитись розрізняти сексуальну й несексуальну оголеність, — каже МакДермот. — Нехай собі видаляють сексуальний контент, нема питань. Але це ненормально, коли блокують будь-яке оголене тіло».

Поки твітер не банить любителів оголеності, вони ініціюють просвітницькі кампанії, щоб довести іншим твітерянам нормальність нудизму. «Спосіб життя нудистів — це не вип’ячування своєї голизни, — каже Кроуфорд. — Це комфортне буття у власній шкірі. В себе вдома я роблю речі, які інші роблять в одязі. Мию посуд, перу, працюю. Просто без одягу. Це ж так природно».

Переклав і адаптував Отар Довженко

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.