Розважальний контент з кожним роком все більше змушує авторитетні світові новинні видання шукати нових методів зацікавлення читача. Що у цій сфері відбувається в українській журналістиці та яку роль відіграють соціальні мережі, розповів співзасновник The Watcher, Plus One та Ukraine Crisis Media Centre медіаексперт Максим Саваневський.

Про тенденції онлайн-новин

Кількість користувачів українського інтернету, залежно від компанії, яка проводила обрахунки, коливається від 15 до 20 мільйонів. Лише 35% з них регулярно читають новини. І лише кожен четвертий цікавиться новинами на суспільно-політичну тематику. І це у часи надзвичайного вибуху споживання інформації після Майдану. У 2013 році 90% новин, які цікавили людей, були «жовті».

Новини ніколи не були для переважної більшості користувачів річчю, яка їм потрібна в щоденному споживанні інтернету.

При цьому, найпопулярнішими новинними сайтами України є mail.ru (денна аудиторія – 5 мільйонів людей з ua. доменів) та ukr.net (з мобільних додатків). «Українська Правда», топове новинне онлайн-ЗМІ не входить навіть у тридцятку найбільш відвідуваних сайтів, які обрали українці. Навіть у лютому 2015 року, коли різко зріс попит на новини, УП не сягала першої десятки.

infogr

Основною проблемою новинних ЗМІ є нестача коштів. На рекламному ринку немає грошей, і через це існують передумови до монополізації. Водночас, рекламний ринок в інтернеті не росте уже кілька років і ситуація не збирається покращуватись. Це розширює простір для маніпуляцій, адже, що менше ЗМІ отримує грошей, то легше ним маніпулювати. З огляду на це, ЗМІ вимушено покидають журналісти. Це, знову ж таки, світова тенденція.

Утім окремі видання все-таки досягають успіху. Їхній козир – якісний візуальний матеріал та лаконічні тексти. Впродовж останніх років довжина новини суттєво зменшилась. У 2010 році, згідно з дослідженнями, занадто довгою новиною вважалась та, перевищувала об’єм у 4000 знаків. Зараз – уже 2000-2500 знаків. 10-15% користувачів закриють вашу новину, тільки через те, що вона занадто довга.

Крім цього, втрачає своє значення бекграунд як частина новинного тексту. Тобто стає непотрібним пояснення, що було передумовою подій. Це створює простір для маніпуляцій, як над читачем, так і над журналістом.

Ще одна тенденція – зниження якості новинних текстів: як відверті помилки при перекладах, так і фактичні помилки, через те, що журналісти не перевіряють першоджерела. Новинна журналістика помалу перетворюється на «хто швидше скопіює новину».

Про соціальні мережі

Якщо ви хочете буде успішним у соціальних мережах – на суспільно-політичній тематиці ви далеко не заїдете. Це не означає, що ви погано працюєте. Це означає, що людей таке мало цікавить. І це загальносвітова тенденція, не лише українська.

Людина переважно відвідує три сайти щодня: Google, соціальна мережа, e-mail. Можливо, ще буде четвертий, професійний чи пов’язаний із роботою.

Найпопулярнішими є соціальні мережі. Зазвичай, людина користується двома, хоча в останні роки існує тенденція до збільшення цієї кількості. Адже, кожна соціальна мережа – це інший контент, інша аудиторія, інша медіасфера.

Facebook – найактивніша українська соціальна мережа у суспільно-політичному плані. Хоча за кількістю користувачів, він нижче, ніж «ВКонтакте» та «Одноклассники», проте генерує більшу кількість переходів на новинні сайти, ніж обидва ресурси разом узяті.

Лише 5% трафіку новинних сайтів складають переходи із соціальних мереж. Найбільшу кількість має tsn.ua – приблизно 20%. Це при тому, що на сторінці сайту у соціальних мережах працює велика експертна команда.

Користувачів соціальних мереж не цікавлять новини. Принаймні настільки, щоби вони переходили на новинні сайти. Головних причин дві: людей цікавлять котики і заголовків зазвичай достатньо. І ще, звісно ж, недостатня увага до SMM. Дуже часто, за діяльність сайту в соціальних мережах відповідає журналіст, який одночасно пише і новини.

Про російські ресурси

Раджу не користуватись російськими ресурсами: vk.com та mail.ru. Російські спецслужби справді мають до них доступ: при бажанні вони здатні як завгодно використовувати вашу інформацію. Уявіть, через п’ять років ви станете Президентом. А російські спецслужби будуть знати усі ваші переписки, вподобання та переміщення. А якщо ви ще й користуєтесь мобільним додатком, спецслужби будуть знати, де ви живете, працюєте, e який садок водите дитину. Це шкідливо для будь-яких публічних осіб, і для журналістів особливо.

Про новинні стартапи

Ринок тепер хоч і слабкий, але в цьому є невеликий плюс. Ситуація із дешевою рекламою сприятлива для малих медіа завдяки невисоким вимогам і низькій ціні входу на ринок. Тому це прекрасний час для молодих та амбітних проектів. Найкращий вихід – нішеві проекти.

Як вибрати тему? Треба дивитись, де є гроші. Наприклад, ви можете створити онлайн-ЗМІ для програмістів. ІТ-сфера є одною із з найактуальніших тем для стартапу, особливо у Львові.

У цьому випадку ви не зароблятимете на рекламі. Я взагалі не знаю жодного, крім «Української правди», новинного онлайн-ресурсу, який може сам на себе заробити. Але ви можете знайти вузькоспеціалізовану аудиторію. Уявіть, ви створили цей проект і досягли позначки у 20 тисяч відвідувань за день. З точки зору аудиторії, це ніщо, але з іншого боку – це 20 тисяч високооплачуваних програмістів. Завдяки вашому сервісу хедхантери зможуть шукати собі працівників, а ІТ-компанії себе рекламувати. Якщо ви знайдете собі таку нішу, не обов’язково ІТ, то зможете заробляти непогані гроші.

З іншого боку, не обов’язково створювати проект виключно для заробітку. Почніть з чогось. Пишіть на якусь тему у Facebook. Станьте у ній експертом. Може не найкращим на ринку, але так щоби вільно розумітись. Читайте багато, пишіть ще більше. І не забувайте, якщо ви робите сервіс для ІТ, наприклад – вам не обов’язково вміти програмувати. У цьому і є плюс журналістики.

В США, під час золотої лихоманки заробляли не ті, хто видобували золото, а ті, хто продавали їм інструменти. Давайте інструменти. Шукайте нішовий проект.

Зробити такий проект не важко. Зараз популярні нішові ресурси, на яких працюють 2-3 людини. Головне – знайти перспективну ідею. Також треба відслідковувати, як схожі проекти розвиваються на Заході.

Записав: Дмитро Василюк

Фото: Роман Скрипник

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.