FavoriteLoading 

У Києві відбулася зустріч із Антоном Кашліковим — головним редактором білоруського видання про подорожі 34travel.me. Антон розповів, чому важливо розжовувати усім, здавалося б, зрозумілі речі, а бути на «ти» з читачем — це не фамільярність. І як з назви зробити ребус.


Чому така складна назва*

 

Антон Кашліков займається двома проектами — 34mag i 34travel.me. Другий з’явився улітку 2015 року. Це інтернет-видання, яке спеціалізується виключно на подорожах, щотижня публікує гайд великим містом і планує відкрити українську редакцію.

Усе починалося із видання 34mag. Воно в різних варіаціях існує давно. І пережило не одну зміну назви. Спершу, з 1999 року, це був паперовий журнал «Студэнцкая думка» (скорочено СD). Саме у паперовій версії починав працювати його нинішній редактор. Коли журнал закрився, його почали видавати на компакт-дисках. Морочитися із назвою не довелося — абревіатура журналу цілком відповідала формату.

«Це була абсолютно новаторська річ: можна було не лише літери і зображення бачити, а додавати в журнал відео і аудіо. Ми рвали всім голови, в тому числі білоруським законодавцям — у такому форматі ми не підпадали під жоден закон», — розповідає Антон Кашліков.

Сайт 34mag.net з’явився за десять років. Він виходить виключно білоруською мовою. Розповідає про людей, події, новинки і тренди в Білорусі та за її межами. Тут не тільки про подорожі.

Крім створення контенту для сайту, редакція періодично організовує публічні події, лекції, виставки і вечірки. Словом, виходить в офлайн.

«Ми розповідаємо про активних свідомих героїв. У цьому плані нам, звісно, легше, бо більшість ресурсів робить проблемну журналістику. А ми завжди пишемо про хороше, хвалимо людей і знаходимо приклади для наслідування. Підтримуємо білоруську міську культуру, вводимо Білорусь в європейський контекст», — каже редактор.

*34 = третя і четверта літера алфавіту, тобто CD, тобто Студэнцкая думка, тобто усе закономірно.

 

Навіщо було створювати ще один сайт

 

34travel.me з’явився, бо подорожі, про які писали в mag, заслужили окремого проекту. Про мандрівки тоді писали багато — і редакція вирішила, що не завадило б винести цю тему окремо. Стартували у червні 2015-го. Тоді ж з’явився термін «нова культура подорожей», розповідає Антон Кашліков. Суть полягає у тому, що ставлення до мандрів за останні роки дуже змінилося. Поїздки в інші країни вже набагато доступніші завдяки лоукостам, хостелам, сервісам на кшталт booking.com, каучсерфінгу.

Однак насправді останні слова знайомі не всім. І велика кількість людей навіть не уявляють, яким чином ці іншомовні терміни пов’язані з подорожами. В 34travel це зрозуміли. І від цього, великою мірою, відштовхувались, коли вирішували, про що і як писати.

«Ми от сидимо в креативному хабі — а за його межами, виявляється, люди не знають, як робити візи, як доїхати до Вільнюса. І навіщо взагалі кудись їхати. Ми поставили собі планку, що орієнтуємося на людей, які більш-менш з усім цим розібралися. Але разом з тим розжовуємо деякі речі — для тих, хто тільки починає цікавитися темою мандрів», — пояснює редактор.

Планку поставили не абстрактну.

«Коли моя мама зможе самостійно забронювати готель на booking.com і знайти авіаквиток подешевше, я знатиму, що ми виконали свою місію», — резюмує Кашліков.

 

Де брати гроші, коли ти інді-проект

 

34mag, як і 34travel називають себе інді-проектом. Це означає, що вони не мають за плечима великого холдингу чи серйозного інвестора. Заробляють переважно на спецпроектах, нативній рекламі. Це 80-90 відсотків прибутків. — банери.

Спецпроекти працюють так: разом із рекламодавцями створюють серію матеріалів. Скажімо, нещодавно робили рубрику з одним великим білоруським банком. Банк у цей час пропонував клієнтам спеціальну картку, розраховану на молодь, яка багато подорожує. Відповідно, і на сайті писали про активні подорожі. Тоді вийшло 11 таких спільних матеріалів.

«У будь-якому разі, важливо створювати такий контент, щоб нам довіряли. Тому ми стараємось слідкувати за якістю наших матеріалів. Розуміємо, звісно, що помилки трапляються. І тоді ми просимо вибачення і йдемо далі», — каже редактор.

 

Тексти: як і про що

 

Із читачем 34travel на «ти». Тобто, у текстах звертаються напряму до читача — так, ніби це їхній друг, з мінімальною дистанцією.

«Щоразу, коли хтось пропонує написати нам матеріал чи гайд, ми кажемо «намагайтесь писати так, ніби ви розказуєте про якесь місто своєму другу», — пояснює Кашліков.

Редактор називає 34travel заповідником кращого світу. Тут не пишуть про теракти чи авіакатастрофи. Коли вони трапляються, то переважно реагують матеріалами-порадами. Наприклад, як себе убезпечити в аеропорту.

Найпопулярніша новина в історії журналу — про те, що Білорусь ввела безвізовий режим для 80 країн.

«Це насправді дуже цікавий білоруський підхід — ми ввели безвізовий режим лише для тих, хто прилітає в країну через аеропорт Мінськ і не більше ніж на 5 днів. Тим не менш, це всіх дуже потішило», — розповідає редактор.

Щодня на сайті виходить 2-3 великих матеріали і близько п’яти новин. В середньому це 6-7 оновлень на день.

Крім того, раз на тиждень публікують великий гайд по місту. Точніше, його можна навіть назвати велетенським. Це близко 60-70 тисяч знаків. Пишуть переважно про великі міста чи столиці. Таких назбиралося майже 80: Мінськ, Амстердам, Афіни, Копенгаген, Єреван, Краків, Батумі, Берген, Дублін, Венеція, Лісабон, Братислава, Неаполь, Тель-Авів, Тбілісі, Токіо, Київ, Франкфурт, Шанхай та інші.

«Гайди найчастіше пишуть наші знайомі, які давно живуть у місті, добре його знають, а ми їм довіряємо. Тобто знаємо, що в них зі смаком усе добре», — розповідає редактор.

Проте навіть коли гайд вже написано, робота над ним не припиняється.

«В містах насправді все швидко змінюється. Можна приїхати в Київ через півроку і побачити, що всі старі місця закрилися, а натомість з’явилися нові».

Тому приблизно раз на півроку інформацію оновлюють. Особливо, якщо йдеться про популярні міста і столиці. Переважно цим займається одна людина. Ще кілька читають текст — для  зовнішньої оцінки.  

 

Навіщо запустили геотаргетинг

 

Геотаргетинг — це такий метод визначення географічного місця перебування. Фактично, це регіональна прив’язка, яка дозволяє сайту бачити, звідки заходить відвідувач. І давати йому інформацію, актуальну для його географічної точки.

Якщо простіше, то це коли ти в Тернополі читаєш про нову тернопільську виставку, а не одеську.

Геотаргетинг на 34travel запустили лише нещодавно. Щоправда, контент сайту досить універсальний — 90% інформації будуть цікаві усім, незалежно від країни. Головне — щоб людина читала російською і могла зрозуміти написане. Бо, скажімо, гайд Барселоною однаково знадобиться для жителів Києва, Мінська та Одеси. Якщо вони, звісно, поїдуть у Барселону.

Проте є новини, релевантні тільки для білоруської чи української аудиторій.

«Українцям, очевидно, не дуже цікаво, що в Бресті відкрили готель. А нам не надто цікаво, що Укрзалізниця запустила офіційний додаток. Тому зараз, якщо зайти на сайт, українцям підтягнеться саме українська версія, яка відрізняється від білоруської кількома новинами», — пояснює редактор.

З часом кількість місцевого контенту хочуть збільшити.

Зокрема це пов’язано з тим, що кількість українських читачів ресурсу постійно росте. Попри те, що спершу розраховували лише на білоруську аудиторію, зараз редакція хоче робити більше матеріалів про Україну. Їх добре читають і українці, і білоруси. Бо Київ, Львів і Одеса — це популярний напрямок не тільки для своїх.