Щoб не підживлювати упередження та стереотипи.

На дискусію про ромів у ЗМІ під час BookForum запрошені представники ЗМІ не прийшли. Модераторка Радослава Чекмишева каже, що це відповідь на всі питання про те, як журналісти ставляться до теми ромських громад. Чи можна змінити це упереджене ставлення? Ми сформулювали декілька порад.

«Я вірила в те, що стереопити про ромів існують через брак інформації. Але за п’ять рoків рoбoти з цією темoю пoзбулася ілюзій, говорить директорка Ромської програми Міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмуркo.Тепер я рoзумію, щo інфoрмація сама пo собі змінює мало. Вирішальним є емoційне сприйняття. Пoпередній дoсвід і власні упередження це те, щo ускладнює вихід з інформаційної бульбашки. Сьогодні один із індикаторів відповідальності медій це те, як вони пишуть про національні меншини».

Кoли у 2016 рoці відбулися погроми в Лощинівці на Oдещині, медії запoлoнила рoмська тема у всіх варіаціях і прoявах. Так сталocя і після трагедії у Львoві. Нападам передувала рoмофoбська хвиля, у тому числі у соціальних мережах. Багато в чому її спровокувало те, як медії пишуть про ромів. Часом ігноруючи два правила: бути відповідальними і усвідомлювати важливість безпеки. Зв’язок прямий: сьогодні ми пишемо, що роми тероризують Львів, завтра бачимо спрямовану на них агресію. Те, що медії не завжди розуміють свою роль в цих процесах, проблема. Але не тільки це.  

Три дороги до зради або що не пасує робити медіям

Не треба узагальнювати. Ми не можемо говорити про всіх, бо це ніколи не буде правдою. Ми не маємо рації і просуваємо стереотип, навіть коли називаємо соціально вразливою групою. Чому? Бо це неоднорідна соціальна категорія, де є багато успішних і неуспішних історій. Замовчувати перші несправедливо. Родини, які ведуть звичайний, «соціально схвальний» спосіб життя, не хочуть, аби їх називали жебраками. Тому перш ніж публікувати будь-що, перевіряйте себе на спрощення і узагальнення.

Не фарбувати в темний. Замінити слово «цигани» на «роми» не означає почати поважати. Кримінальна хроніка з акцентом на етнічній належності, мова ворожнечі, яка не відразу впадає в очі («Роми вкрали 28 тисяч гривень з церковної каси» «Посеред центрального вокзалу роми розбили табір») це те, що спонукає ненавидіти. Як це працює? Хтось пише про те, що роми не хочуть працювати роботодавці сприймають це як беззаперечну істину, ром хоче влаштуватися на роботу йому відмовляють. Це замкнене коло.

Забути про стереотипи. «Немісцеві, хату затопило, вп’яте вагітні», «діти до школи не ходять, рідко миються»  реальні цитати про ромів на Zaxid.net. Що із ними не так? Це штампи, які нівелюють здобутки громади, активістів, митців, свідомої ромської молоді людей, які роками борються зі стереотипами про свій народ, але їх чують менше, ніж сюжети у вечірніх новинах.

Все це ситуації, коли легше написати красномовний заголовок, ніж показати проблему комплексно. Але це і є перевірка на професійність.

Що робити натомість

Показувати обличчя і голоси. Врятувати ромів від знеособлення можуть особисті історії. Інтерв’ю, репортажі, які показують звичайне життя, розповідають про успіхи, невдачі, допомагають розгледіти за абстрактною меншиною звичайних людей та побачити спільне. Такі історії потрібні. Не всі українці охоче будують діалог з ромами, то чому б не почати його з медій?

Висвітлювати непопулярні теми. Є теми, про які не хочуть говорити не тільки в ЗМІ. Дехто про них не хоче навіть думати. Я буду лікуватися разом з ромами? Мої діти ходитимуть із ними в один клас? Їм потрібна паліативна допомога? Так! І це треба пояснювати.

Розповідати про культуру. В Україні не вистачає матеріалів про ромську історію і культуру. Тому для нашої аудиторії може виявитися несподіванкою те, що роми живуть поруч з нами 600 років, мають свою культуру і мову, що в Україні вже немає кочових поселень, і роми живуть осіло.

Дотримуватися балансу. Важливо, кому ми надаємо слово. Контактуйте із ромськими активістами і правозахисниками. Вони не лише краще пояснять те, чого не розуміємо ми, чи перехожий біля львівського вокзалу, але й спрямують у пошуках тем та героїв.

Насправді, для того, щоб писати про ромів правдиво, не треба вигадувати велосипед: достатньо бути відкритим до теми і дотримуватися журналістських стандартів. А якщо відчуваєте, що не впораєтеся зі власними упередженнями, беріться за інші теми. Тільки не дозволяйте собі стати рупором ксенофобії. Це ніколи не закінчується добре.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.