FavoriteLoading 

ЗМІ запевняють, що підготуватись до купання в ополонці на Водохреще можна за тиждень. Але ні, не можна.


Свято Хрещення Господнього або ж Водохреще – це чудовий інформаційний привід для ЗМІ. Ближче до 19 січня медіа пишуть про свята, місця для занурення, моржів, способи загартування. Але здебільшого не пишуть про те, що купання у крижаній воді – це невиправданий ризик. Особливо для тих, хто не загартовуються систематично. MediaLab вирішив пояснити, чому ЗМІ не мали би заохочувати людей до купання у святій воді.

 

На Водохреще освячують водойми та воду у церквах. Віряни у пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані набирають цю воду і несуть її додому. Або ж купаються в освячених водоймах. Хоча прямої вказівки, що так потрібно робити, у релігійних текстах немає, ці традиції є досить популярними, особливо серед вірян східного обряду.

Якщо поглянути, що українські ЗМІ пишуть про Водохреще, виявиться, що під час цього свята не можна плакати, бо сльози не припинятимуться цілий рік; не можна прати, бо це осквернить воду; лаятися не можна з таких самих причин, а також займатися фізичною працею та вживати алкоголь. Зате занурюватися в крижану воду у продлубані по місцевих водоймах ополонки заохочують навіть не загартованих.

Дехто обирає купатися на Водохреще, бо ставиться до купання як до релігійного обряду. Занурення в освячену воду є символічним і може очистити від гріхів. Інші ж ставляться до водохресного купання як до традиції, як до розваги, як до чогось, що робиться за компанію із друзями чи родичами, як до виклику своїй рішучості чи як до екстремального досвіду. Та жодна із мотивацій не скасовує того, що купання у крижаній воді стосується в першу чергу не символічного, культурного чи соціального виміру життя, а насамперед фізичного. Тобто тіла і здоров’я.

Не в останню чергу привабливий образ купання формується через публікації у ЗМІ: медіа розповідають, чому купання має сенс, тобто що хорошого принесе у життя людини, радять, як цей план утілити, показують на фото сповнені емоцій обличчя тих, хто збирається ступити у холоднющу воду, і щасливі усмішки тих, хто вже з неї виліз. Здається, що нічого екстраординарного у купанні на морозі немає і що воно доступне кожному і кожній.

Приблизно за тиждень до свята у ЗМІ з’являються публікації про те, як належним чином підготуватися до занурення в ополонку. Здебільшого в таких матеріалах пишуть, що на підготовку достатньо витратити тиждень, декілька днів або й просто врахувати кілька порад безпосередньо перед купанням. Гірше, що не всі медіа попереджають про можливі від такого купання ризики. Це й не дивно, бо ж і самі матеріали про це, підлаштовані під інформаційний привід, виходять здебільшого за тиждень до свята. І в такому разі кумедно було би прочитати в них, що готуватися до пірнання варто за півроку.

Наприклад, на сайті 24 каналу можна знайти розгорнуту інструкцію щодо підготовки до занурення на Водохреще за два дні. Фраза «лікарі радять почати підготовку хоча б за два дні» звучить майже як «британські вчені довели». Жодних посилань на джерела, де лікарі б справді таке радили, у матеріалі немає.  Проте бачимо дисклеймер: «Треба готуватися хоча би від серпня. Але все ж таки більшість згадує про підготовку за декілька днів». Саме тим, хто вирішили занурюватися в останній момент, і покликаний допомогти матеріал.

Далі читаємо зібгану у два дні піврічну програму загартування. Найцікавіший пункт програми №2: «Прислухайтеся до себе: чи ви дійсно маєте непохитну віру у цілющу силу таких пірнань». Хоча далі в тексі все ж таки згадують заховорювання, з якими не можна занурюватися.

Хоча матеріалів, які радять, як підготуватися до занурення на Водохреще за декілька днів або за тиждень, існує безліч, здебільшого про таке купання пишуть як про великий стрес. Або ж «по-справжньому ризикований крок, на який наважуватися «з бухти-барахти» не варто». Попереджають, що можуть знадобитися речі, які «рятуватимуть ваше здоров’я після холодної води». Також кажуть, що захворіти після купання «можна  на раз-два». Загалом же меседжі у передводохрещенських публікаціях виглядають так: застерігаємо, що купаючись в ополонці, ви чините необачно щодо власного життя і здоров’я, але ось нижче ми підготували списочок порад, як цей безглуздий ризик зробити трошки меншим. І далі у форматі заповідей: не пиячте перед зануренням, а пиячте після (серйозно, тут так і пишуть), прихопіть теплого (чомусь саме махрового) рушника, перед пірнанням розігрійте тіло (але знову ж таки не алкоголем!), не сидіть у воді довго (недовго у різних публікаціях коливається від 10 секунд до хвилини), а також перегляньте ось цей список хвороб, і якщо у вас такі є, сидіть на березі, будьте фотокором.

Гаразд, припустімо, що, дотримавшись усіх цих та інших порад, людина і справді менше ризикує своїм здоров’ям. Але питання «навіщо ризикувати ним узагалі» продовжує муляти.

Чому медіа чинять неправильно, заохочуючи людей почати загартовуватися за декілька днів до Водохреща? Відповідь тривіальна, але варто її озвучити: бо цих кількох днів – зненацька! – недостатньо. Холод – це чинник, який знижує імунітет, а купання в крижаній воді, як і, власне, попереджають у ЗМІ, – додатковий стрес. За кілька днів організм просто не встигне звикнути до таких значних перепадів температури.

Кандидатка медичних наук та лікарка-кардіолог Ірина Чубучна радить починати поступово загартовуватися у теплу пору року, влітку або на початку осені. Почати з ванночок для ніг або ледь теплого контрастного душу. Не обов’язково вмикати крижану воду. Можна спершу ледь теплу, а потім поступово знижувати температуру. Таким чином судинним стінкам та терморецепторам буде набагато легше адаптуватися.

«Коли люди стверджують, що відчувають прилив сил та енергії після занурення, це насправді реакція організму на стрес. Короткотривалий холод викликає спазм судин, після якого вони розширюються», – пояснює лікарка.

Варто пам’ятати, що непідготовлене занурення не активізує нервову та судинну систему, а навпаки. Стрес для організму може виявитися занадто великим. Серед небезпек – пригнічення імунітету, виникнення нових та загострення наявних хвороб, запалення нирок, сечового міхура те легень. Найстрашніші ризики – раптова серцева зупинка через аритмію, інсульт та інфаркт як результат гіпертонічного кризу.

Лікарка-кардіолог Ангеліна Дзюбенко взагалі не радить занурюватися. Нагадує, що варто розрізняти загартовування та моржування. Каже, що моржувати не варто навіть здоровим людям. Це невиправданий стрес, який може стати спонукаючим фактором виникнення багатьох хвороб. Лікарка нагадала більш прості та дієві способи покращувати здоров’я. «Найважливіше – все життя сумлінно працювати, не вживати алкоголю, не курити, правильно харчуватися, займатися спортом і помірковано загартовуватися. А не схопитися перед святом і пірнути в ополонку», – говорить вона.

Саме про це медіа і мали би нагадувати людям, які збираються без належної підготовки заходити у крижану воду на Водохреще. Щоб вирішити, купатися чи ні, читачі ЗМІ мають отримати максимально повну інформацію про таке екстремальне дозвілля. Якщо ж у підсумку ризик виявиться невиправданим і після купання вчепиться якась хвороба, то лікувати її можна тою ж таки цілющою освяченою на Водохреще водою. Тільки хоча би тепер не пити її крижану.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.