Аналітик Bellingcat Арік Толер про те, як проводити розслідування на основі відкритих даних.

Час, коли була зроблена фотографія, легко виміряти через те, як на ній розташовані тіні; переглядаючи пости в соціальних мережах та аматорські відеозаписи, можна стати свідком гучних міжнародних скандалів; а найголовніше, користуючись лише своєю увагою та інтернет-з’єднанням, можна долучитися до міжнародної розслідувальної організації. Саме так виглядає досвід Аріка Толера, дослідника міжнародної групи розслідувачів Bellingcat.

Bellingcat – міжнародна організація, яка проводить розслідування на основі даних із відкритих джерел та соціальних медіа. Розслідують різне: від діяльності мексиканських наркобаронів до збройних конфліктів по всьому світу. «Ми маємо багато волонтерів у США, Україні, Росії, Нідерландах, Великій Британії та інших країнах. Працюємо лише з відкритими джерелами, тому що інформація з них безкоштовна та доступна всім: будь-хто може її перевірити. Це створює довіру між розслідувачами та аудиторією», — пояснює Арік Толер.

Компанію заснували у 2014 році завдяки краудфандингу. Сьогодні вона існує на кошти від грантів, найбільший із яких отримала від Google.

Арік Толер розслідував причини авіакатастрофи рейсу MH17 в Україні, моніторив справи терористів, расистських організацій та іноземних агентів у США. Викривав фейкову інформацію, яку розповсюджувала американська влада.

Він вивчав російську мову в університеті і деякий час жив та навчався в Росії. У 2013-му, коли закінчував університет, у США було небагато роботи, де можна було би застосувати знання російської мови. Але Арікові подобалося займатись розслідуваннями в інтернеті, тому він поєднав мовні та професійні навички.   

Перші розслідування Арік Толер проводив на волонтерських засадах, відразу ж після падіння Boeing-777 на Донбасі. Та вже восени 2014-го британський журналіст, один із засновників Bellingcat, Еліот Гіґґінс запросив його розпочати більш ґрунтовне та організоване дослідження авіакатастрофи. В підсумку організація опублікувала свій перший звіт, в якому йшлося, що літак було збито «Буком» 53-ї зенітно-ракетної бригади Російської Федерації.

Bellingcat досліджували пересування артилерійської системи «Бук» на Донбасі завдяки фотографіям та відео, що їх постили  у соціальних мережах люди, співставляючи фото зі супутниковими знімками. Арік Толер пояснює, що, проводячи подібні розслідування, треба звертати увагу на якомога більшу кількість деталей, зокрема на дорожню розмітку, схеми вулиць, будівлі, дерева, знаки, білборди, розташовані поблизу автомобілі тощо. Порівнюючи фотографії з мережі та супутникові дані, панорамні вуличні знімки і приватні записи з відеореєстраторів, можна встановити точну дату та місце розташування тих чи інших об’єктів.     

Далі зображені приклади матеріалів розслідувань катастрофи рейсу MH17, надані Аріком Толером.

Фотографія з мережі, на якій зображена ракетна система «Бук» та відмічені деталі, за якими розслідувачі Bellingat ідентифікували це місце.  

Скриншот супутникового знімку з деталями місцевості та перехрестя, де розташовувався російський «Бук».  

Скриншоти старих записів відеореєстраторів на YouTube, що підтверджують місце розташування  артилерійської системи.

Для розслідувань Арік рекомендує використовувати вуличні знімки на платформах Google Street View (працює всюди), Bing Streetside (США, Англія, Франція, Іспанія), Yandex Panorama (Росія та пострадянський простір), MapJack (США, Швеція, Таїланд); супутникові знімки на платформах Google Earth, Google Maps, Яндекс Карти, Bing Maps, Wikimapia, Terraserver.

Важливо не лише визначити місце, але й дату, коли була зроблена фотографія. Така інформація може знадобитися, щоби протидіяти маніпуляції фактами. Показовим є приклад боїв біля Мар’їнського інтернату влітку 2015 року. Тоді сепаратисти поширили відео, в якому збройні формування так званої ДНР ведуть бій, за їх словами, вдень третього червня 2015-го року. Вони викривили інформацію про час бою, щоб звинуватити українську сторону в тім, що саме вона розпочала агресивні дії. Завдяки ж дослідженню встановили, що це відео було знято не вдень, а зранку.

Арік пояснює: для того, щоб встановити час, коли була зроблена фотографія, слід використовувати сонячний калькулятор. Завдяки йому можна вирахувати розташування сонячних променів та тіней, яке і вказує на час зйомки.  

Матеріали, надані Аріком Толером:   

Скриншот з відеозапису, на якому видно положення тіней військових. Бій біля інтернату в Мар’їнці.

Супутниковий знімок тієї ж місцевості, адаптований до сонячного калькулятора. Червоним геотегом по центу зображено приблизне розташування військових, жовтою лінією праворуч показані сонячні промені, чорною ліворуч – тінь, яка падає від військових на будівлю інтернату.

Програма сонячного калькулятора розрахувала, що третього червня 2015 року сонце та тіні були розташовані так приблизно о сьомій-восьмій годині ранку, але аж ніяк не вдень або ввечері, як про це заявляли сепаратисти.     

Арік називає розслідування катастрофи MH17 найвідомішим та найбільш впливовим у його роботі. Воно триває дотепер. «Ми також пишаємося розслідуваннями про російські артилерійські атаки проти України та вже підтвердили докази свого звіту у різних судових установах. Інше цікаве розслідування в Україні пов’язане із російським солдатом Бато Дамбаєвим, який приїхав воювати у Дебальцеве з Бурятії. Ми працювали з Саймоном Островським, журналістом Vice News, та зробили захопливий 30-хвилинний відеоролик «Селфі-солдати», в якому Саймон подорожував з Дебальцевого до Бурятії, щоб підтвердити причетність Бато Дамбаєва до війни, та переслідував його, щоб отримати відповіді на запитання».

Також Арік Толер викрив один із фейків, який опублікував директор соціальних медіа Дональда Трампа Ден Скавино. У Твіттері він запостив нібито відео з аеропорту Маямі під час урагану у штаті Флорида.

Але дослідивши ролик, розслідувач з’ясував, що на відео зображений аеропорт у зовсім іншому місті і що урядовець перепостив фейк, не перевіривши інформацію.

 

Проаналізувавши відео, аналітик встановив, що літаки, які в той час перебували в терміналі аеропорту, належали авіакомпаніям Lufthansa, Air France та Interjet. Cкориставшись інформацією з сайтів аеропортів, він дослідив, що літаки цих авіакомпаній перебувають в аеропорті міста Мехіко, а не Маямі.   

 

Арік каже, що найскладніше проводити дослідження в країнах із низьким рівнем використання інтернету:  

«Нам не вистачає ресурсів, які є доступні онлайн. Це переважно  обмежує наші дослідницькі можливості. У більшості розслідувань ми вирішуємо цю проблему, співпрацюючи з іншими організаціями та людьми, які мають більше ресурсів. Зокрема, це The Insider та Дельфін-Ткачов (псевдонім колишнього російського генерала Миколи Ткачова — ред.). Але деякі теми ми все ж не можемо дослідити або маємо значні обмеження через нестачу доступних цифрових ресурсів. Наприклад, війна в Ємені, там набагато менше доступних матеріалів, ніж в Україні».

Bellingcat планують розширювати сферу діяльності та досліджувати не лише збройні конфлікти. «Бомби та зброя цікаві, є великий потенціал у їх дослідженні через відкриті джерела, але ми хочемо працювати також із тематикою екології та захисту навколишнього середовища», — говорить Арік Толер.  

Дивіться відеозапис майстер-класу Аріка Толера у Школі журналістики УКУ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.