Роз’яснювальна журналістика привернула увагу західних медійників кілька років тому і одразу ж стала одним з основних трендів нових медій. Що воно таке і чому на це варто звернути увагу — пояснює MediaLab. 


Чим роз’яснювальна журналістика відрізняється від класичної?

Амбер Філіпс, дописувачка блогу The Fix на базі Washington Post, окреслює роз’яснювальну журналістику як вашого приятеля в барі, який за кухлем пива розказує вам історію про певну подію, її причини та можливі наслідки. Якщо коротко, то роз’яснювальна журналістика — це спосіб не лише розказати новину, а й пояснити її і додати контекст.

Скажімо, певна історія є довготривалою — наприклад, війна в Сирії. Тому вона зазвичай розкривається серією інформаційних повідомлень, які хаотично з’являються у стрічці новин залежно від того, як розгортаються події. До прикладу, у грудні 2016 року, коли тривав наступ військ Ассада на Алеппо, українські інформаційні агентства в середньому видавали по чотири новини на день,  пов’язані з цією історією. Щонайменше, одна з них виходила у період із півночі до 8 ранку — час, коли за новинами стежать лише ті, хто сам ставить їх до стрічки. Звичайний читач навряд чи відстежує новини про Сирію 24/7, навіть, якщо дуже переймається ситуацією в регіоні. Тому, коли він учергове гортає стрічку, поки п’є каву на роботі, йому дуже легко загубитися в контексті. Хіба що він вирішить перечитати усі новини за останню добу і відтворити логічні та причинні зв’язки між різними інформаційними приводами самостійно. Однак і тут виникає проблема — новинні ресурси часто пишуть про події вибірково. А отже, для повного бачення картини читачеві доведеться перевіряти кілька інформаційних медіа. Звісно, більшість читачів не мають ні часу, ні бажання цього робити. І тут їм на допомогу приходить друг з кухлем пива і все пояснює.

Зрештою, вся журналістика є трохи роз’яснювальною. Проте визначальні риси цього жанру — введення історії в контекст, проста мова і візуалізація складних даних. Роз’яснювальна журналістика пропонує повільніший, але ретельніший підхід до розкриття порядку денного. Пояснювальні тексти розповідають про події, використовуючи бекґраунд, статистичні дані, відеоролики та репортажні фото. Все, щоб читач міг побачити ситуацію в цілому і зрозуміти її. Для цього в пояснювальній журналістиці використовують якомога простіші словесні форми. Та якомога. Коротші. Речення. Дані зображають в інфографіках та сайд-барах («щічках»), а бекґраунд вводять в контекст як історичну довідку. На думку Девіда Леонарда, засновника роз’яснювалки The Uphot від New York Times, цей вид журналістики взагалі ніяк не обмежений форматом. Його вибір залежить від конкретного матеріалу. Деякі історії найліпше розказати через фотогалерею на тридцять кадрів, а інші — плахтою тексту та невеличкою інфографікою.

 

Коли з’явилася роз’яснювальна журналістика?

 

Незважаючи на те, що найбільші західні медіа почали створювати окремі підрозділи для роз’яснювальної журналістики лише коло чотирьох років тому, момент її народження губиться десь у ХХ столітті. Багато інструментів сучасної роз’яснювальної журналістики — від сайд-барів до карт-схем — було запозичено з газет.

Моментом офіційного визнання жанру заведено вважати запровадження Пулітцерівської премії за роз’яснювальну журналістику. Її присуджували 13 років поспіль — з 1985 до 1997. Лауреати премії писали на різноманітні теми. Це були матеріали, які складалися із серій статей про спалах Еболи в Заїрі, або великі розслідування з приводу падіння літака чи космічних програм NASA. З 1997 року назву премії змінили і тепер кожного року дають її за роз’яснювальний репортаж (Explanatory Reporting).

 

Які світові медіа займаються роз’яснювальною журналістикою?

 

Мода на роз’яснювальну журналістику виникла там, де зароджується більшість медійних трендів — у США. У жовтні 2013-го Bloomberg запустив свій роз’яснювальний проект Quicktake. У 2014-му розділ під назвою The Upshot відкрила New York Times. Нейт Сілвер, експерт зі статистики, який передбачає результати виборів, заснував медіапроект FiveThirtyEight. Група колишніх репортерів Washington Post започаткувала онлайн-видання Vox із амбітним слоґаном «Зрозумій новини» (“Understand the news”).

Принципами роз’яснювальної журналістики почали користуватися ті американські видання, які мали молоду аудиторію, що цінувала неформальний підхід до новин — наприклад, Buzzfeed та Slate. Тренд швидко поширився західним світом, і про запровадження роз’яснювальної журналістики у своєму портфоліо повідомили австралійський The Conversation, європейський Newsweek та інші медіа. Французьке видання Libération запустило платформу Le P’tit Libé, на якій вони пояснюють новини дітям через алегорії та намальовані від руки картинки. Американський письменник Тім Урбан, відомий в інтернеті своєю любов’ю до прокрастинації, веде блог WaitButWhy, де пояснює простими словами та примітивними малюнками складні явища та процеси. Youtube переповнений каналами, які випускають короткі пояснювальні відео про все на світі (от лише деякі з них: 1, 2, 3)

В Україні роз’яснювальною журналістикою почали цікавитися лише в останні кілька років. Онлайн-проект Lustrum, започаткований журналістками з газети Kyiv Post, визначає себе як видання, що займається пояснювальною журналістикою. Хоча поки що це займає лише частину їхнього контенту. Через близькість журналістики даних до роз’яснювальної журналістики велика частина інтерактивних матеріалів Texty.org.ua та VoxUkraine також містять елементи цього жанру.

 

Чому роз’яснювальна журналістика стала трендом саме зараз?

 

Велику роль у поширенні роз’яснювальної журналістики відіграв інтернет. По-перше, це створило набагато ширші можливості поширення інформації і збільшило вибір форми її подання. Наприклад, Vox та Buzzfeed використовують багато відеоконтенту для того, щоб пояснити певні явища. Це було б складно зробити без Youtube. З іншого боку, через обсяги та швидкість передачі даних наш інформаційний простір такий засмічений, що важливі повідомлення просто губляться. Новинні ресурси публікують не менше 100 новин на день. Якщо читача цікавить ситуація в Алеппо, в залежності від часу, його стосуватимуться не більше 10 новин з усіх, що вийшли за добу. Всі інші публікації заважають йому отримати факти, яких він потребує. Роз’яснювальна журналістика збирає їх докупи у насичений матеріал, щоб допомогти читачеві не загубитися.

До того ж, враховуючи, що інтернет надає голос усім, навіть тим, хто поширює дезінформацію, факти стають розмитим поняттям. «Дайте людям факти, і країна буде в порядку», — казав Авраам Лінкольн. В епоху пост-правди, роз’яснювальна журналістика як ніколи актуальна, бо не тільки надає споживачу факти, а й підкріплює їх контекстом, що дозволяє людям зрозуміти їх. Хоча у 2014 році, коли одночасно запустилися кілька великих роз’яснювальних проектів, низка відомих консервативних журналістів висловила недовіру новим медіа. Девід Гарсані з видання The Federalist написав статтю «Як Vox робить нас тупими» (“How Vox makes us stupid”), в якій зазначив, що у своїх пояснювалках видання «залишає осторонь безліч опозиційних поглядів та ракурсів». З іншого боку, більшість роз’яснювальних видань мають ліберальне спрямування, тому такі звинувачення могли мати суто ідеологічний характер.

 

Яке майбутнє чекає на роз’яснювальну журналістику?

 

На початку буму роз’яснювальних видань аналітик з Poynter Рік Едмондс застерігав, що такий вид медіа може бути складно монетизувати, адже читачі, зацікавлені в одній історії, можуть уже ніколи не повернутися після того, як дізнаються про неї все. Незважаючи на це, Vox — ресурс, що фокусується виключно на роз’яснювальній журналістиці — у свою першу річницю у червні 2015 року мав понад 50 мільйонів унікальних користувачів. За кілька місяців ресурс отримав більше мільярда доларів фінансування від кількох міжнародних медіахолдингів.

Американський ринок медіа відрізняється від українського і випереджає його на кілька років. Але термін Трампа у Білому домі тільки розпочався, Путін не збирається йти на пенсію, а зграйка європейських праворадикалів із кожним днем усе очевидніше дестабілізує медіапростір. Епоха постправди  щойно почалася, і людям сьогодні необхідні факти, щоби приймати виважені рішення і не піддаватися на провокації. Тому українцям зараз як ніколи потрібен приятель з кухлем пива, який пояснить, що в біса відбувається зі світом навколо. Таким другом може стати роз’яснювальна журналістика.

 

Читанка роз’яснювальної журналістики

 

  1. Buzzfeed “Why Britain Suddenly Has A New Prime Minister, Explained For Americans”
  2. Vox.com “The truth about the gender wage gap”
  3. Vox.com “The rise of ISIS, explained in 6 minutes” (відео)
  4. WaitButWhy “SpaceX’s Big Fucking Rocket – The Full Story”
  5. Lustrum “Медична реформа – це не боляче. Розбираємося, що відбувається”

Зображення: pexels.com 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.