FavoriteLoading 

Як «складні» теми прийдуть у регіональну журналістику. 

Як доступно пояснити перебіг реформ і наслідки державних нововведень, журналістам підкаже VoxConnector. Це проект аналітичної платформи VoxUkraine, створений за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні, співпраці Центру економічної стратегії та Реанімаційного Пакету Реформ. Про те, чим ця ініціатива буде корисна українським медіа, розповідає менеджер VoxConnector Кирило Єсін.


Ідея VoxConnector

 

Що відбувається з українською економікою? Які реальні зміни ховаються за офіційними звітами про реформи? Як новації уряду відобразяться на житті кожного українця? Ось ті питання, на які ми шукаємо відповіді.

У сфері медіа я працюю вже сім років. Починав як журналіст херсонського видання на стрічці новин. Ніколи не думав, що буду медійником, моя перша освіта – програмування. У редакцію я прийшов займатися технічною підтримкою сайту. Згодом були Інтерньюз Україна і проект журналістських розслідувань. Потім я рік працював головним редактором онлайн-версії глянцю Men’s Health. Опісля – революція, лихоманка ринку, і компанія пішла з України зі всім пакетом: разом з Esquire і National Geographic. Я повернувся до розслідувань на Інтерньюз. І тоді зрозумів, що відбувається зі складними темами на локальному рівні.

Ідея VoxConnector виникла улітку. А вже у листопаді ми отримали підтримку від посольства США. Ґрунтовна робота розпочалася у січні.

Попередньо ми отримали фінансування на  рік. І є стратегія, на реалізацію якої ми отримали ресурси. У своєму плані ми конкретно розписали, що хочемо зробити, і будемо цього дотримуватись. Наше завдання – не намагатися вхопити стільки, Ми не ставимо перед собою цілі охопити все одразу і стрибнути вище голови. Тобто, є вихідні умови у теперішньому медіасередовищі, які треба враховувати, оскільки виникає багато проектів, які так само швидко зникає.

 

Як це працює

 

ЗМІ – наші головні партнери, до потреб яких ми будемо дослухатися. Це, власне, читачі. Проблема у тому, що основний контент концентрується у центрі. На початку січня ми запитали у регіональних ЗМІ: «Що ви вважаєте найактуальнішим для вашого читача?». На першому місці опинились питання децентралізації та антикорупції, потім – тарифи і медицина. Ці базові речі ми будемо розглядати на конференції «Трансформація’17» 2 березня, де з представниками локальних медіа, влади  і експертами обговорюватимемо ключові зміни, які мають відбутися цього року.

VoxConnector розповідає про реформи. Ми стараємося уникати політики, не запрошувати тих, хто може розказати багато ні про що і маніпулює думкою суспільства.

Контент створює Галина Калачова – редакторка VoxConnector. Вона ж – заступник головного редактора Економічної правди. Галина має доступ до першокласних експертів і швидко працює з інформацією.

Матеріали запаковуємо і відправляємо локальним ЗМІ, тобто вони мають у користуванні ексклюзив. Однак ми ранжуємо видачу матеріалів онлайн- і друкованим ЗМІ. За нашими даними більшість газет виходить у друк в понеділок. Тож їм матеріали надсилаємо у п’ятницю, а в понеділок – онлайновим медіа, щоб вирівняти їхні можливості у поширенні. А потім через день-два публікуємо цей матеріал на сайті, який плануємо запустити вже до початку березня.

Першоджерела, тобто документи, ми не надсилатимемо. Так, ми будемо їх опрацьовувати, перевіряти, але журналісти отримають уже кінцевий продукт, який можна публікувати.

Чекаємо і на зворотній зв’язок від регіональних видань у формі запитів для роз’яснення тих чи інших питань. Ми шукаємо для цього зручний формат. Маємо доступ до програмного інструменту Semantrum, який дозволяє моніторити онлайн- і друкований простір і відстежувати перепости або цитування експертів. Так ми зможемо розуміти, як поширюється створюваний нами контент у локальних медіа. І побачимо, у чому аудиторія зацікавлена і який експерт є згадуваним частіше, що дасть нам змогу заохочувати їх до подальшої співпраці.

Це процес багатогранний. Проста комунікація «Алло, привіт, тут така тема, пояснімо її» дає нам фідбек про те, що відбуваються зміни, яких на місцях не розуміють. А міністерство пише у релізі: «Ми всіх зібрали, всім розказали, всі щасливі». Натомість ми пояснюватимемо дисонансні речі.Окрім іншого, є момент, коли ми розглядаємо запити. Скажімо, зараз є справа – суд постановив забрати в Курченка в Херсоні нафтовий завод. Дуже специфічна, вузька тема. Звісно, ми не можемо залучити усіх експертів і написати точковий матеріал для херсонської газети «Вгору». Хоча, ймовірно, ця тема актуальна для них. Ми будемо намагатися шукати генеральну лінію – повернення чи неповернення активів посадовців, які працювали у часи Януковича, до діяльності яких є претензії у правоохоронців. Тобто, ми шукатимемо якісь точки дотику, аби брати не до уваги не окрему проблему, а її загальний контекст. 

 

Партнери у регіонах

 

Відбір ЗМІ відбувається з огляду на те, яку вони охоплюють територію, який поширюють контент, яку ініціативу зі залучення до проекту вони виявлятимуть.

Заявки подали майже рівномірно усі регіони: є Схід і Захід, онлайн-видання і друковані. Нас питають, як ми будемо відбирати партнерів, адже є заангажовані медіа, які комусь належать. Так, можна піти на принцип і сказати: «Ми будемо шукати праведників безгрішних», але таких майже немає в українському медіапросторі. І не тому, що вони погані. Є певні умови, трансформаційні процеси, у яких ці видання розвивалися. Єдине обмеження – на першому етапі ми беремо 200 редакцій максимум, з якими будемо співпрацювати у цей пілотний рік, щоб відлагодити модель зв`язку. За перший тиждень до нас надійшло майже 70 заявок. 

Із центральними редакціями ми поки що не ведемо перемовин, бо у них доволі велика база експертів. Таким виданням вистачає власних ресурсів. І запитів немає, бо відчувається, що вони самодостатні з цієї точки зору, але якщо будуть, то, звісно, співпрацюватимемо. 

Ми щодня в інформаційному полі, моніторимо, відслідковуємо ключові економічні події, що стосуються новацій. 

 

Як виглядатиме VoxConnector

 

Це буде традиційний сайт: новинна стрічка і матеріали, які ми розсилаємо регіональним редакціям. Для початку – тексти, згодом – відео та інфографіка, коментарі експертів.

Чому ми прагнемо співпрацювати із друкованими виданнями? Тенденції у світі неоднозначні. Я мав можливість вчитися у Німеччині, де абсолютно інша, обернена модель споживання медіа. У них друковані ЗМІ – пріоритет.  Die Zeit і Bild виходять неймовірними накладами. Так, у них є і онлайн-ресурси, але гроші їм приносять газети.  Другий аргумент – охоплення регіонів. Як свідчить наше спілкування з редакторами, територіальне поширення більше мають газети, зокрема районні.

А оскільки зараз триває активний процес роздержавлення і трансформації ЗМІ, їм необхідна підтримка. Яка нам вигода з того? Буквально вони отримують більше часу на роботу, на розвиток свого медіа, коли матимуть додатковий контент, до того ж ексклюзив. Це дуже незручний процес – переходити від сталого стабільного фінансування до ринкових механізмів. Зараз треба більше «рухатись». Ми будемо їх таким чином підштовхувати.

 

Експерти і фактаж

 

Співорганізатори проекту – Центр економічних стратегій та Реанімаційний Пакет Реформ працюють в експертному середовищі, мають позитивний досвід і можуть публічно про це говорити. Якогось суворого відбору експертів не було. Ми будемо працювати з тими, кого вже знаємо і впевнені у фаховості експертизи. Щодо нових експертів, будемо робити конкретний контент-аналіз – наскільки людина якісно і зрозуміло пояснює складні речі.

Умовно кажучи, є речі, які декларують представники влади, ніби щось робиться. Наприклад, антикорупційне бюро. Закон про його створення прийнято ще у квітні минулого року, але зараз тривають бої представників громадського експертного середовища з владою щодо обрання керівного складу цього органу. Тобто ніби прогрес є, але він то виринає через якісь скандали, то потопає. І ще: народ втомлюється постійно стежити за тим, що відбувається. За даними ТNS і Національної ради реформ України, 2015 року було 13% українців, які нічого не знали про прогрес реформ. Тепер їх 18%. Тобто, ймовірно, народ просто втомився моніторити і розуміти. Власне ми базувалися на цих цифрах і намагатимемось її змінювати.  

Ні, ми не прагнемо комунікувати якусь маніпулятивну ідею, що світле майбутнє ось-ось настане. Завдання журналіста – інформувати, а це виключно факти. Думкам представників виконавчої влади будуть протиставлятися експертні. Матеріал має бути збалансованим і точним – повна відповідність журналістським стандартам. Маніпуляція – це вже політика, і вона нас не цікавить.

 

Реформи: балачки чи прогрес

 

Робота проводиться велика і змістовна. Разом з тим, є багато випадків спротиву системи. Тобто, відбулося оновлення влади, яка декларувала багато. Проте рівень очікування ще більший. Політики створили собі певну зону комфорту. І замість того, щоб активно діяти, йти на прорив, призупинились. Особливо це стосується антикорупційної сфери. Мають працювати чинні органи і треба створювати нові – таких, як державне бюро розслідувань, антикорупційне бюро. Однак поки ми не бачимо гучних справ і результатів. Є кейси, які виносять журналісти. Це доведені факти корупційних схем – конфлікт інтересів, розкрадання державних коштів. На жаль, багато чого просто обговорюється. Та це питання і до правоохоронних органів, бо інколи самі інституції, які є розпорядниками державних коштів, виявляється, не є прозорими.

Словом, прогрес є. Проте якби теперішня влада була послідовною, намагалася працювати якісно, а не будувати собі базу для подальшого політичного розвитку і загалом стягувати під себе ресурси, то було б набагато краще. Треба більше.