FavoriteLoading 

Високооплачуваною і престижною звикли вважати політичну та економічну журналістику. Нерідко на шлях цієї складної роботи стають медійники, які не мають відповідної освіти і півжиття робили матеріали про світське життя чи подорожі.

Про те, що допоможе стати успішним економічним журналістом, як навчитися шукати теми і не робити помилок розповідають економічні експерти Гліб Вишлінський, Олена Білан, Віктор Гальчинський, шеф-редактор відділу «Економіка» в «Інтерфакс-Україна» Дмитро Кошовий і нардеп Сергій Лещенко.


З чого почати кар’єру економічного журналіста

Для створення якісних матеріалів на економічну тематику без знання англійської мови далеко не підеш. Про це з власного досвіду розповідає колишній журналіст Гліб Вишлінський. Більшість основних міжнародних документів, а також офіційна інформація і важливі джерела написані саме англійською.

«На початку 90-х знання англійської було достатньою умовою для доступу до багатьох можливостей. Зараз це є необхідною умовою, але недостатньою. Тим не менш без знання англійської отримати доступ до інформації та інших ресурсів буде важко, насамперед тих, що стосуються економічних питань», – розповідає Вишлінський.

Олена Білан вважає, що саме економіку зрозуміти важко, тому що це складна система, де багато показників пов’язані між собою. Навчитись розбиратися в економічних процесах допоможе фахове навчання для журналістів. Гліб Вишлінський підкреслює: за кордоном отримати такі знання буде найкраще. «Це розуміння кращих практик на розвинених ринках, відкритість до світу, так само відсутність багатьох міфів, які є у тих людей, які дивляться виключно з української перспективи», – говорить експерт. Утім навіть якщо склалося так, що теоретичної освіти у вас немає, достатньо буде попрацювати з документами Міжнародного Валютного Фонду чи міжнародних фінансових організацій. Під час такої практики будь-який НЕекономіст за кілька місяців зможе оперувати складними даними.

Як не припускатися помилок

У цьому питанні думки фахівців можна узагальнити у кількох важливих тезах:

  • Уміти завжди тримати в голові основні цифри (це так зване «відчуття цифри»). Погодьтеся, для економічного журналіста під час інтерв’ю згадати ВВП України у доларах за останній рік виглядатиме дійсно професійно в очах співрозмовника. «Коли, наприклад, якийсь політик сказав, що на чомусь вкрали 20 мільярдів гривень, ти маєш розуміти: там можна вкрасти технічно стільки чи цих 20 мільярдів не може бути, це помилка. Можливо, людина казала про 20 мільйонів або взагалі не знала, про що говорить», – пояснює Гліб Вишлінський.
  • Незрозумілі поняття варто вивчити. Скажімо, «відмивання грошей» з бюджету. Насправді це неможливо. «Відмивання грошей» — специфічний термін, пов’язаний з тим, що вкрадені гроші шляхом нелегальних дій зробили легальними.

  • Усталена і популярна позиція не завжди є правильною. «Влада з олігархами піднімають ціни, щоб нажитися на простих людях (ціна на електроенергію і вугілля). Коли зростають ціни під час девальвації, тому що в країні війна, і за 5 років накопичилися макроекономічні дисбаланси, то це вже зовсім не те, що було в першому варіанті», – продовжує Вишлінський.

  • Шукаючи змов, дуже легко стати смішним в очах людей, які насправді знаються на питанні. Експерти наголошують: треба в усьому намагатися роздивитись чиїсь приховані інтереси, продуманий багатоходовий план. Насправді ситуація може виглядати просто як збіг обставин. В Україні, за словами економістів, це відбувається навіть частіше.

Економіка не повинна лякати заголовками

Професійний журналіст в економічній сфері це той, хто розуміє основні економічні зв’язки, вважає Олена Білан. «Ви маєте самі розуміти, що відбувається, хоча б якісь основи. І, звичайно, критично осмислювати все, що кажуть політики, що друкують інші видання, до кожного фрагменту інформації підходити серйозно і вдумливо, – говорить експертка. – Заголовок має відповідати тексту, він не повинен спотворювати інформацію. «Гривня обвалилась на 0,2 відсоткових пункти» це вже викривлення. Таким чином, журналіст сприяє панічним настроям і впливає на економіку».

Шукати експертів серед знайомих і перевіряти «всезнайок»

Дмитро Кошовий радить молодим журналістам звертатися до знайомих, які мають економічну освіту. Вони можуть не лише за нагоди щось прокоментувати, але й пояснити специфічну тему. «Звертайтеся до свого бухгалтера, якщо ви пишете про податки чи зниження єдиного соціального внеску, звертайтесь до людей на конференціях. Всі ми вчимося, ніхто не починав одразу з якогось високого рівня. Текст, який журналіст написав, не розуміючи про що йде мова, не буде зрозумілий і читачу. І це в кращому випадку. В гіршому – будуть помилки, а вони в економічній тематиці можуть мати доволі великі наслідки або для конкретної компанії, або для суспільства».

На думку Олени Білан, як і в будь-якій іншій сфері журналістики, в економіці важливо мати базу професійних експертів. «Дивіться на біографію експерта, освіту, де він чи вона працює. Перевіряйте експертів на зв’язок з політичними партіями», – підказує економістка. За її словами, корисно також подивитись на коментарі, які раніше давав той чи інший експерт, аби простежити імовірну тенденцію, відзначити, чи він завжди критикує тільки одні речі, а натомість інші постійно схвалює. «Експерти, які дуже швидко відповідають і мають коментарі на всі питання, це радше люди, які насправді не мають досвіду, а просто хочуть попіаритися», – наголошує Олена.

Де шукати актуальні теми

Від початку своєї роботи у парламенті Сергій Лещенко помітив, у яких документах заздалегідь може міститись корупційна схема — майбутня основа економічного матеріалу. «Якщо це законопроект, в якому йдеться про створення спеціального режиму для якоїсь категорії товарів, про оподаткування, про додаткове мито чи його скасування, про створення економічних або зміни економічних умов, то тут слід шукати конкретний економічний інтерес олігархічної групи або бізнес-середовища, – пояснює Лещенко. – Майже не існує законопроектів з фінансової сфери, в яких не було б економічних інтересів певної групи осіб. Я, звичайно, не стверджую, що ці законопроекти є злочинними по своїй суті. Просто коли ви про це пишете, варто дізнатися, чи дійсно краще буде для країни, якщо така система працюватиме».

З культури – в економіку

Віктор Гальчинський вважає, що стати економічним журналістом може, наприклад, людина, яка все життя писала про культуру: «Все можливо, але завдяки двом речам: по-перше, намагання розібратися в ситуації, якщо це споживчий матеріал, по-друге – увага до деталей. Людина починає розбиратися, занурюється в тему, зважає на кілька думок. І якщо вона здатна проаналізувати, знайти істину, то матеріал може вийти достатньо непоганим, хоча і без глибокого економічного стержня».


*Матеріал підготовлено за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що виконує міжнародна організація «Інтерньюз»