IMG_9842 FavoriteLoading 

Польський досвід використання різноманітних мультимедійних інструментів, а також інтерактивного сторітелінгу презентували на IV Lviv Media Forum. Якуб Гурніцкі, Кароль Грушка і Марія Завала розповідають про процес створення власного медіа від ідеї до повноцінного проекту. Конспект про те, як маленькі медіа можуть змусити великі видання заздрити.


«Кожен з вас може створювати чудові медіапроекти», переконує польський репортер, медіаконсультант і блогер Якуб Гурніцкі. На його думку, усе пов’язане із веб-сайтами, відео і камерами дозволяє робити неймовірні речі.

IMG_9849

Фото: Максим Баландюх

Можливість володіти різними мультимедійними інструментами і бути творцями власних проектів призвело до конфлікту між блогерами і журналістами, які почали воювати один з одним. Для початку про те, у чому ми схожі, а вже потім, про відмінність. Якщо подивитися на те, що роблять польські ютюбери, то це дійсно божевільні речі.

Наприклад, Кшиштоф Гончач. Він починав з комедійного жанру, але зараз знімає багато різних відео. Місяць тому Кшиштоф заснував блог, де публікує відео з Японії. А позаминулого тижня Кшиштоф вирішив перевірити громадськість на доброчинність. Зараз у нього 714 доброчинців, які забезпечили йому 30 тисяч злотих на місяць. Це величезна сума, за яку Кшиштоф зробить багато відеокліпів. Таким чином одна людина, як і кожен з нас, може робити дійсно цікаві і прибуткові медіапроекти. Безперечним прикладом блогерства можна назвати Наталю Гатальську, Марисю Гурецьку, Аміну Віт, Моніку Камінську.

Від виникнення ідеї до створення проекту потрібно виконати певну послідовність дій.

пазли виправлені

Пазл 1: Початок

Працюючи на себе, займаючись фрілансом, ви маєте багато свободи. Це здійснює як позитивний, так і негативний вплив. Коли ви тільки починаєте, потрібно поставити собі найголовніше питання: «Чому я це роблю? Для чого?».

Коли я розпочинав, то не знав, для чого усе роблю. Я просто хотів показувати людям світ. Метафорично, але це правильна відповідь. Наприклад, Марися Гурецька перевіряє дитячі товари, дає поради батькам. Для чого? Хоче їм допомогти.

Не менш важливим є те, для кого ми це робимо. До кого ви намагаєтеся промовляти? «Чому?» і «Для кого?» це два міцно пов’язаних між собою питання.

Коли і як почати. 16 років —це той вік, коли можна стартувати, але треба визначитися, з яким саме форматом працювати. Отже, «Як?» теж дуже важливо.

Кася Огурекпольський вайнер. Її «Чому?» це бажання, щоб люди жили у краще облаштованих будинках. «Як?» користуючись відеоплатформою Vine. Вона використала таку форму, яка забезпечила їй популярність.

Пазл 2: Поширення

Перед тим як почати щось створювати, треба думати, як ви будете це поширювати. Це дуже важливо. Всі новатори забувають, як популяризувати свої матеріали. 

Для блогерів-початківців найбільшим розчаруванням стає відсутність читачів чи глядачів. Коли ви починаєте, кількість переглядів значно нижча, ніж коли ви вже проанонсовані. Зараз поширення відбувається миттєво.

«Життя інших» це проект, який триває сім місяців і включає лише десять інтервю. Мета у тому, щоби показати життя людей, які рятують інших. Це рятувальники у горах, на воді. Ми робили фотографії, які потім висіли у Варшаві на виставці. Намагалися зачепити людей, які належали до інших спільнот. Нелегко було такий проект розкручувати, тому ми почали використовувати інші засоби, щоб привабити людей — Snapchat.

Промоція тісно пов’язана з інструментами. На сьогоднішній день таких дуже багато.

інструменти-01

  • Periscope дає можливість стрімити відео наживо;
  • Snapchat — мобільна мережа, яка дозволяє робити миттєві знімки, доступні отримувачу лише протягом 24 годин; 
  • Facebook відкриває не тільки текстові можливості, а ще й, наприклад, live-відео; 
  • Messenger — ще один засіб комунікації; 
  • Vine — відеоплатформа; 
  • Instagram — платформа для поширення фотографій; 
  • Medium — платформа, яка належить Twitter. Тут можна публікувати власні статті. Чудове місце, щоби почати свою діяльність. Тут можна легко і швидко створювати власні мультимедійні проекти з використанням текстів, фото, відео і аудіо.

Дистрибуція пов’язана з формою, яку ми обираємо. Також потрібно думати про бюджет, спонсорство. Важливо пов’язати свій медіапроект із тим, що йому найбільше підходить.

Пазл 3: Створення

«Польща з висоти» — це проект, який забрав багато часу. Ми хотіли показати Польщу з іншої перспективи. Взяли безпілотник і з нього зняли 129 різних місць. Коли ви щось створюєте, важливо побачити реакцію. Отже, ми випустили кілька відео і побачили, що люди хочуть бачити ще. Тоді ми вирішили охопити таку велику кількість місць одночасно. Це зайняло 16 місяців від ідеї до публікації. Ніхто не бачив проект, окрім наших друзів, які допомагали. Ризики були високі, адже ми витратили багато часу, але й нагорода теж висока.

Є й такі проекти, що швидше окупаються і менші за тривалістю. Наприклад, Кася витрачає від 3 до 10 годин, щоб зробити один Vine на кілька секунд. Винагорода висока — вона стала відомою у Польщі та за її межами. Кася знала, чого саме хоче і для кого це робитиме. Платформа була своєрідним трампліном, яка доставила її до успіху.

Щойно у вас з’являється ідея і ви знаєте, що конкретно хочете робити, вам потрібно її запакувати. Тому я використовую ці пазли. Потрібно подивитися, чим ви займаєтеся як особистість, яка ваша ціль. Ви отримає винагороду, якщо ви успішні. Ось чому треба думати про кожен крок в процесі.

Пакет — це форма і формат. Коли маємо такий пакет, можна працювати над продуктом.

Наприклад, проект «Дубровнік». Як зробити його привабливим для людей? Надати презентації вигляду стратегічної гри. Це була божевільна ідея, і вона спрацювала — ми її запакували.

Пазл 4: Комунікація

Комунікація з вашою аудиторією не менш важлива за попередні пазли.

Ідея — це ваша точка відліку

Уявіть 7 кілець. У центрі — ідея, початок усього. Важливо почати з цілі — що ми хочемо робити. Потрібно знайти людей, які займаються такою ж діяльністю, можливо, навіть краще за вас. Перш ніж щось публікувати, покажіть це їм. Важливо знайти ті речі, в яких ви помилялися. Користь у тому, що ви вчитеся, особливо, коли вчитеся на власних помилках.

idea

Про свій досвід у роботі з інтерактивним репортажем розповідають Кароль Грушка та Марія Завала — журналісти польської регіональної газети «Dziennik Zachodni».

«У нашій роботі ми використовуємо мультимедійні інструменти, які змінили нашу думку щодо журналістики, говорить Кароль. Історія може мати інший вимір. Усі проекти ми робимо самі».

IMG_9886

Фото: Максим Баландюх

«Перший проект, з якого почалася наша пригода «Сілезія за склом», який розповідає про історію гірника-пенсіонера, який малює дивні картини на склі, каже Марія. Картинами художника ми створюємо подорож. Це розповідь, і кожен сам обирає для себе те, що йому подобається. Ми хотіли, щоб наш глядач інтерактивно контактував з героєм проекту. Ми просили героя нерухомо дивитися в камеру, створюючи ефект очікування на запитання. Таким чином глядач може бути співучасником проекту. Одним кліком можна переходити на ту інформацію, яка вас найбільше цікавить. Ви можете відвідати майстерню художника і поставити йому питання».

Усі проекти мають соціальне спрямування, показують життя гірників Сілезії, їхні історії, еміграцію до США.

Останній з найбільших проектів «Пласти пам’яті». Ідея полягає у зверненні до памяті про людей завдяки інтерактивній історії про гірників. Для цього активно використовували архівні документи фотографії старого міста.

За словами Кароля, процес виробництва таких історій схожий на складання маленьких коробочок в єдине ціле.

Такі проекти вимагають лише відповідного програмного забезпечення, яке можна використовувати як для створення мультимедійних історій, так і для ігор у реальному часі. Як, наприклад, у забавці «Великодня розвідка».

Графіка: Влад Рудий, Анна Дорожко


*Матеріал підготовлено за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що виконує міжнародна організація «Інтерньюз»