FavoriteLoading 

Персональний бот для кожного читача, програми, які самі пишуть новинний контент, конвертація відео у текст штучний інтелект поступово стає повноцінним найманим працівником у головних редакціях світу. Чи здатні з ним конкурувати медійники, які, зазвичай, не мають ні інженерної, ні будь-якої іншої технічної освіти? Мирне співіснування журналістів та технологій стало однією з центральних тем конференції Всесвітньої мережі редакторів GEN Summit 2017. Головні тези законспектував Medialab.


Час штучного інтелекту уже настав. З цим погоджуються абсолютно усі експерти. Машини починають приймати рішення замість людей. У цьому немає ніякої магії: всього-на-всього грамотне поєднання відкритих даних та алгоритмів. Комп’ютери вирішують, які новини ви хочете читати (Apple News). Вони знають, якими темами ви цікавитеся (Google Search Ranking). Навіть ваш настрій та психотип аналізують через кліки й лайки в соцмережах, перелічує приклади американська дослідниця Емі Веб. Її компанія Future Today Institute робить прогнози щодо майбутнього розвитку, зокрема, і в медіагалузі.

Емі переконана: у наступні п’ять років світ ще активніше використовуватиме штучний інтелект. Наприклад, футурологи пророкують бум девайсів, які можна активувати власним голосом. Майбутнє штучного інтелекту – це компанії, які найкраще зуміють збудувати системи, де рішення приймають машини, а не люди. Наразі Емі Веб таких називає сім.

Слайд з презентації Емі Веб

 

У редакціях дружба з технологіями, які думають замість людей, не така тісна, як у передових компаніях, визнають медіакерівники. «Ти приходиш у ньюзрум, а люди там лякаються словосполучення “штучний інтелект”. Це, з одного боку, природно. З іншого, нам треба змінювати таке ставлення», – говорить Давід Аландете, заступник головного редактора El Pais. У найрейтинговішому виданні Іспанії дружбу з технологіями почали з того, що створили бота для Месенджера. Половина трафіку El Pais згенерована через мобільні телефони, тож така інновація була виправданою. Зараз видання експериментує з ботами, створеними під окремі події. Скажімо, у день президентських виборів у Франції на новини від бота, розробленого спеціально на цей період, підписалася тисяча людей. Аландете вважає це дуже хорошим результатом.

Слайд з презентації Давіда Аландете

Емі Веб геть незадоволена недостатньою швидкістю, з якою ньюзруми запроваджують зміни. Посилаючись на дослідження своєї компанії, вона стверджує: майбутнє новин – це поєднання доповненої реальності та технологічного уміння розпізнавати візуальні об’єкти. «Наразі у світі немає жодного ньюзруму, що працював би над розробкою контенту, який підпадає під ці вимоги», – каже дослідниця. – «Якщо хочете стати медіа майбутнього, треба поставити собі питання: як моя компанія може створювати невидимі інформаційні шари для доповненої реальності у найближчі 5 років?».

Іншої думки дотримується віце-президент новинного агрегатора News Republic Роберт Ансворт. Він вважає, що масове використання штучного інтелекту прийде у ньюзруми тоді, коли це буде виправдано: «Технології не розвиваються заради технологій. Їхній розвиток заохочує бізнес».

Слайд з презентації Франческо Марконі

З ним погоджується Франческо Марконі, який відповідає за стратегію і розвиток The Associated Press. «Технології – це ще не сторі», – говорить медіаменеджер. Мовляв, можна придумувати візуальні спецефекти і пристосовуватися під вимоги окулярів віртуальної реальності, та все ж ключове – це уміння знайти історію, яка захопить читача чи глядача. Цього не зробить жоден девайс. «Штучний інтелект – це тільки один з багатьох засобів, які може використовувати журналістика, щоб копати ще глибше, знаходити ще більше інформації і відкривати нові перспективи. На мою думку, журналістам не треба освіти інженера. Натомість точно потрібно розуміти, як використати технології у роботі найефективніше», – підсумовує Марконі.


Зображення: Pexels.com