На відміну від багатьох країн світу, створення українського Суспільного мовника відбувається в умовах жорсткої конкуренції з великою кількістю потужних та високопрофесійних приватних телеканалів, радіостанцій та нових медіа. І в цій конкуренції розгалужена система телерадіокомпаній у регіонах – це чи не найсильніша сторона Суспільного мовника: жодне комерційне мовлення не може дозволити собі такого широкого представництва.

Завдяки регіональним мовникам Суспільне виконуватиме одне з найважливіших своїх завдань – бути скрізь, де є громадяни України, та на тих платформах, яки вони оберуть самі: ТБ, автомобільне радіо, десктопи, мобільні пристрої, соціальні мережі. Доступність – один із головних принципів Суспільного мовлення у будь-якій країні. Регіональні компанії мають відображати індивідуальність тієї частини країни, в якій вони працюють. Мати можливість обговорювати саме ті питання, що є важливими для різноманітних спільнот всередині кожного регіону. Але базові принципи, на яких існуватиме Суспільне мовлення, однакові для кожного підрозділу, кожного журналіста, режисера, оператора та будь-якого співробітника компанії, де б він не працював. Це незалежність та професійність.

У власному виробництві регіональні компанії концентруватимуться не на кількості, а на якості

Регіональне мовлення зосередить всі найкращі ресурси і всіх наявних професіоналів на ключових програмах, що розповідають про життя регіонів та дають можливість людям приймати рішення, комунікувати з мовником, почути свій голос. У власному виробництві регіональні компанії концентруватимуться не на кількості, а на якості. Щоправда, це є одним із проблемних питань з точки зору частотного ресурсу. Українське законодавство в галузі медіа не використовує формули «одна частота – один мовник», себто, якщо 24 години кожної доби мовник не заповнюватиме – НацРада з питань ТБ та радіо має провести конкурс на незаповнені мовленням години. І тоді на тій самій частоті з’являється інший мовник. Виникають колізії на зразок співіснування Суспільного «UA:Перший» та комерційного «Ера», мета і завдання яких суттєво відрізняються.

Наразі тривають спільні з Нацрадою пошуки юридичного рішення проблеми, оскільки прагнення Суспільного мовника до якості та наявні бюджети не залишають можливості заповнювати ефір 24 години на добу сім днів на тиждень по всіх 157 ліцензіях.

Загальна концепція передбачає:
1. Власне виробництво

  • Інформаційне регіональне мовлення: новини (включно зі стратегією співпраці з районами області), прямі трансляції подій, вечірні прямоефірні програми по буднях, ранкові інформаційно-розважальні формати.
  • Проекти про життя громади: на кожному з регіональних каналів транслюватиметься власне щотижневе соціальне ток-шоу, присвячене самостійній діяльності громад, та програма, що розповідатиме про важливі історії з життя регіону, які не потрапляють до новин (формат компанії обирають самостійно).
  • Унікальний контент: кожна з регіональних компаній має визначитися, в чому вона найсильніша: у когось є потужні документалісти, хтось добре працює з молодіжним контентом, хтось має програми музичні чи культурні, які не соромно показати на весь світ. На цьому тлі розвиватимемо обмін та копродакшн всередині Суспільного, ці ж програми зберігатимуть індивідуальність кожного з регіональних мовників.

2. Якісний контент для всіх мовників

  • Відкриття архівів національних теле та радіокомпанії: об’єднання ресурсів дасть можливість усім партнерам користуватися спільними здобутками, аби урізноманітнити мовлення і додати до власних програм інший якісний контент.
  • Загальні права на придбаний контент: можливість використовувати сторонній продукт, права на який раніше були придбані або отримані лише для однієї телекомпанії.
  • Широкий копродакшн всередині Супільного мовлення: щоденні прямоефірні проекти, циклові програми, спецпроекти.

Основна увага у перехідний період має буди зосереджена на:
– підвищенні якості ключових програм інформаційного мовлення регіональних мовників (зокрема за допомогою тренінгів);
– впровадженні єдиних стандартів інформаційного мовлення (моніторинг і всередині системи, і від незалежних експертів та громадськості);
– запровадженні пілотного копродакшену.

Спільне виробництво дозволить запровадити та підтримувати якість мовлення завдяки копродакшену, а також єдині стандарти всередині Суспільного мовника.

Варіанти спільного виробництва:
– прямоефірне щоденне (співпраця у межах інформаційного мовлення: новини, ток-шоу, а також створення окремої програми за участі всіх партнерів);
– прямоефірне – спецпроекти (телемости, трансляції);
– проектне циклове (документальні програми, дитячі програми, освітні програми тощо), робота однією командою від ідеї до post production;
– проектне одноразове (непрямоефірні спецпроекти);
– жанрові хаби (виробництво окремого типу програм однією з регіональних станцій для всіх каналів мовника).

Також Суспільний мовник у майбутньому кожного року (або раз на півроку) матиме загальний якірний всеукраїнський проект, що триватиме кілька місяців. У ньому будуть задіяні всі партнери.

У відборі пілотних проектів копродакшену треба зосередитися на прямоефірному інформаційному мовленні як найважливішій складовій, якісне наповнення якої допоможе майбутньому Суспільному мовнику завоювати довіру громадян.

Такий підхід, з одного боку, дозволить Суспільному мовнику надати глядачеві повну, об’єктивну і широку картину того, що відбувається в країні. Комерційні мовники зазвичай мають у найбільших містах країни лише корпункти, що складаються з журналіста, оператора та іноді водія. Найбільш потужні телеканали можуть мати двох журналістів та двох операторів. У більшості випадків ці корпункти працюють лише на випуски новин, подаючи окремі сюжети, та час до часу роблять прямі включення з місця подій. У Суспільного мовника є 26 окремих осередків, які мають власні студії для роботи з гостями та аудиторією.

Таким чином, до обговорення важливих питань в ефірі Суспільного мовлення постійно буде підключена вся країна (аудиторія в студіях по всій Україні, учасники подій), а також коло експертів буде істотно розширено ( зараз воно часто обмежене тими людьми, які постійно перебувають у Києві або можуть приїхати спеціально на програму).

Аби розпочати цю роботу, ще до формального об’єднання планується запустити пілотний проект співпраці з однією чи кількома регіональними ТРК. Це дасть можливість відпрацювати всі незрозумілі питання, технічні проблеми та зробити процедуру об’єднання і співпраці більш зрозумілою для всіх партнерів, що складають Суспільне мовлення.

В якості пілотного проекту пропонується розпочати співпрацю між новинами та прямоефірними ток-шоу. А також почати розробку спеціального формату, що давав би можливість бачити кожного дня події у розрізі регіонів.

Це щоденна інформаційно-аналітична програма тривалістю від 24 хвилин до години, що виходитиме на національному рівні по буднях у вечірній прайм-тайм. Для проекту щодня одночасно будуть задіяні студії, ведучі та журналісти одразу кількох регіонів країни.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.