…лідером якої ось-ось стане Spotify.
Аудіоформат має шанси на світле майбутнє. Та, найімовірніше, першість йому уже не здобути. Аудіочати та аудіо у соціальних мережах стали останнім технологічним трендом у Кремнієвій долині та за її межами. З часу золотого віку радіо минуло майже сто років. І такі гравці, як Spotify та Clubhouse, винаходять власну аудіогру.
Багато що змінилося з моменту появи комерційного радіомовлення на початку 1920-х років. З часом популярність відео зростала. І от: сьогодні найпопулярнішим є відеоформат. Він розповсюдився на широкий ринок. Люди й досі витрачають більше часу на перегляд інформації на екранах, аніж на прослуховування радіо, подкастів чи іншого аудіовмісту.
Проте це потроху змінюється. Як нещодавно зазначав Washington Post, прослуховування аудіконтенту досягло рекордного рівня під час пандемії. Приміром, подивіться на березневий звіт Edison Research, який відстежує інфраструктуру аудіоринку, а також компанію цифрової аудіоінфраструктури Triton Digital.
Принаймні раз на тиждень близько 176 мільйонів підлітків та дорослих у США слухають аудіо в інтернеті. Для порівняння: у 2020 році їх було 169 мільйонів.
Про придбання Locker Room і те, як Spotify перемагає в другій хвилі
популярності аудіо
У 2020 році соцмережа Clubhouse спричинила своєю появою справжній резонанс. Однак тепер багато хто ставить під сумнів її перспективи, відколи такий гігант соціальних мереж, як Facebook оголосив про запуск власного аудіододатка в майбутньому.
Нещодавно у LinkedIn заявили, що також експериментують із запуском аудіочату. Подібну функцію під назвою Spases має запустити Twitter. І навіть Slack зацікавлений у подібній опції.
Якби мені довелося робити ставку на те, хто виграє наступний раунд, я б поставив на Spotify, який придбав Locker Room.
Locker Room («роздягальня») — «живий» аудіододаток на спортивну тематику. Відкривши його, користувач бачить стрічку з поточними та майбутніми розмовами. Аудіо починає програватися, коли користувач заходить у чат. Як і в Clubhouse, він може бачити усіх присутніх. Також, якщо є охота, користувач може заявити про намір виступити «на сцені», віртуально «піднявши руку».
Те, що відрізняє Locker Room від Clubhouse або Twitter Spaces — це можливість паралельно вести текстові дискусії під час розмови. Також додаток має функцію, яка дозволяє записувати живу розмову.
Spotify планує регулярно оновлювати програму Locker Room. До їхніх планів входить і ребрендинг, оскільки поточна назва передбачає лише спортивний контент, а Spotify хоче розширювати тематику.
Ось що Spotify сказав про свої подальші плани щодо Locker Room:
«Протягом найближчих місяців Spotify розвиватиметься та розширюватиме Locker Room, покращуючи її, аби ця платформа стала доступною для широкого кола користувачів та шанувальників. Завдяки новому живому досвіду, Spotify запропонує цілий ряд спортивних, музичних та культурних програм, а також безліч інтерактивних функцій, які дозволять креативним людям спілкуватися з аудиторією в режимі реального часу.
Ми надамо професійним спортсменам, письменникам, музикантам, авторам пісень, подкастерам та іншим «глобальним голосам» можливість влаштовувати дискусії в реальному часі, проводити дебати, ставити будь-які запитання тощо».
Ґустав Седерстрем, керівник відділу досліджень і розробок Spotify, сказав виданню The Verge, що Spotify дасть кожному користувачу — а не лише верифікованим «творцям» контенту — можливість організовувати власні бесіди. Також Седерстрем додав, що вони хочуть зробити процес запису аудіо безперервним та безперебійним.
Створювачі контенту в Clubhouse та Twitter Spaces вже записують свої дискусії та завантажують їх як епізоди подкастів.
Крім того, Spotify вже володіє платформою Anchor, яка використовується для безплатного створення та розміщення подкастів. Тепер стрімінговий гігант матиме широкі можливості для будь-якого творця контенту (або редакції новин). Це дасть їм можливість транслювати свої аудіо в прямому ефірі, записувати та розповсюджувати їх для майбутнього прослуховування.
Майбутнє аудіо — у соцмережах, воно невимушене та (як і радіо колись) залежить від інфлюенсерів
Забігаючи наперед, можна назвати кілька додатків, які конкуруватимуть між собою у сфері запуску аудіочатів. Користувачі обиратимуть ті платформи, які найкраще відповідають їхнім власним потребам. Якщо ви думаєте над тим, що обрати, найкращим способом буде просто запитати (або опитати) свою аудиторію.
Наша редакція експериментувала з Clubhouse, але зітнулася із величезним спротивом, оскільки він не встановлюється на Android: у Словаччині, як і в більшості країн Європи, переважає Android; користувачів iPhone — меншість.
Крім того, чимало слухачів вимагали, щоб ми записували дискусії та публікували їх як епізоди подкастів. Проблема в тому, що Clubhouse нещодавно вдосконалив моніторинг запису дискусій, хоча це і було дозволено в його Умовах використання.
Потім редакція спробувала вийти в етер як на Clubhouse, так і на Discord (популярному додатку для чатів та аудіочатів, який використовують геймери). Виявилося, що це не так складно, як могло б здатися спочатку, хоча для хостів цей досвід не можна назвати дуже зручним.
Тим часом один із подкастів, записаний моїми колегами, створив сервер на Discord (взагалі-то це форум, але Discord називає їх серверами). Там вони взаємодіють зі своєю аудиторією, проводячи регулярні «теревені у п’ятницю» (цього дня з’являються нові епізоди) за допомогою спілкування в аудіочатах. Вони також залишаються на зв’язку з основними підписниками та отримують їхні відгуки, а також — побажання щодо тем для майбутніх історій.
Майбутнє аудіо, ймовірно, буде визначатися поведінкою інфлюенсерів. Девід підозрює, що стрімінгові аудіоплатформи укладатимуть угоди з лідерами думок, щоб використовувати їхні аудіоблоги та аудіодоріжки. Як тільки гроші на одній платформі закінчаться, інфлюенсери мігруватимуть на інші аналогічні платформи, де користувачів більше — реальних або потенційних.
На відміну від, скажімо, TikTok, я не бачу платформ, які б мали алгоритми автоматичного впорядкування аудіоконтенту на основі їхнього змісту. Швидше за все, цим впорядковуванням мають займатися самі творці контенту — люди, які записують аудіо.
Це означає, що стрімінгові аудіоплатформи надаватимуть перевагу впливовим спікерам. Тож не сподівайтесь вирватися у такий простір, якщо не маєте вже сформованої аудиторії в інших соцмережах.
Як редакції можуть використовувати аудіо
Отже, визначимо кілька найпопулярніших способів, як саме ньюзруми можуть використовувати аудіоформати задля взаємодії зі своєю аудиторією:
- Аудіо як додаток до мультимедійних історій — наприклад, подивіться ось цей матеріал із журналу The New York Times Magazine, де аудіо поширюється на аудиторію по всьому світу. Це лише один приклад, але завдяки йому можна зрозуміти, використовувати аудіо в матеріалах;
- Подкасти — сьогодні це, мабуть, найпопулярніший аудіоконтент в журналістиці. Якщо ваша редакція не створює власні подкасти, вам точно варто спробувати. Також ви можете використовувати подкасти, щоб розвивати систему членства у вашій власній спільноті та для спілкування із підписниками;
- Аудіостатті — це новий тренд, важливий елемент в якому — параметри аудіоплеєра на початку статті. Деякі вебсайти вже використовують автоматичну озвучку для «читання» тексту «вголос». Також видання просять авторів матеріалів начитати їх самостійно та викласти ще й аудіоверсію;
- Аудіокниги — не настільки широко використовувані, як могло б здатися, однак чимало ЗМІ публікують книги своїх авторів. Проте мало хто перетворює їх саме на аудіокниги, навіть попри те, що ринок аудіокниг більш ніж втричі більший за ринок подкастів;
- Чат-руми — згадайте всі вищезазначені програми. Ви можете використовувати їх для розбудови власної спільноти або для проведення онлайн подій у прямому етері.
Переклад та адаптація Олександри Горчинської
Оригінал тут
Головне зображення: Tomasz Gawłowski
