Як працює платформа Deadline.com.ua, яка допомагає журналістам та експертам шукати одні одних.

Сервіс Deadline.com.ua стартував рік тому. Його завдання — допомагати журналістам і експертам знаходити одне одного і спілкуватись безпосередньо. За кордоном є низка успішних аналогів: американський HARO від компанії Cision, французький Babbler, російський Pressfeed. Є й український конкурент —  HelpSMI. Як це працює, як на цьому заробляють і чи справді така комунікація дає переваги журналістам і експертам, з’ясовувала Інна Роднєва.

Засновники Deadline.com.ua — маркетологиня Олександра Стельмахова та фінансист Дмитро Горбачов — живуть у Дніпрі. Позаторік вони вирішили запустити проект, який «об’єднає засоби масової інформації, піарників і експертів». Концепцію розробляли рік. «Ресурс зроблено  популярною мовою PHP з частковим використанням технології ajax, без використання готових шаблонних рішень типу wordpress або tilda», — розповідає Олександра. Зараз у команді сервісу працює дванадцятеро людей.

Сервіс, за визначенням засновників, «спрощує комунікації зі співробітниками редакцій так, що бізнес може вибудовувати прямий діалог з журналістами, в обхід комерційних відділів редакцій». Інакше кажучи, спікери мають шанс фігурувати у медіях і не платити за це. Хоча ті, що хочуть мати не шанс, а гарантію, можуть скористатись платною послугою. Журналісти, зі свого боку, отримують «якісні коментарі для новинних ідей».

Рекламуючи свій сервіс, засновники наголошують на тому, що він заощаджує час, який журналісти зазвичай витрачають на збирання фактів і коментарів. Важливою складовою механізму платформи є конкуренція і між журналістами, і між експертами: перші змагаються за найпрофесійніших спікерів, другі — за те, щоби бути процитованими в найбільш респектабельних і популярних медіях.

Зареєстровані користувачі можуть залишати запити на коментарі в особистому кабінеті або писати їх у чат конкретному експерту. У запиті журналіст встановлює дедлайн; якщо відповідь не прийшла вчасно, запит автоматично видаляється. Експертів і журналістів можна шукати за галузями, регіонами та рейтингом. Щомісяця платформа визначає трьох найбільш вартих довіри експертів і трьох журналістів, що подавали найбільше запитів.

Зареєстровані користувачі можуть читати блог сервісу та брати безкоштовні уроки з піар-комунікацій. Є в Deadline.com.ua також фейсбук-сторінка й мобільний додаток.

Платформа має українську та російську мовні версії, хоча контент, який публікується на сайті — новини про піар, комунікації та медії, — здебільшого російськомовні. Творці проекту кажуть, що можуть запустити англомовну версію у разі, якщо попит на український контент на зовнішніх ринках зросте.

Для журналістів сервіс безкоштовний. Експертам, рекламістам і піарникам пропонують заплатити за деякі послуги. Зокрема, Deadline.com.ua пропонує організувати охочим піар-кампанію в ЗМІ, обіцяючи, зокрема, й «розміщення матеріалів», «гарантовані публікації»  та SERM — виправлення поганої репутації у видачі пошукових сервісів. Тож команда сервісу заробляє на плануванні піар-кампанії для тих клієнтів, які не мають змоги чи охоти займатись цим самотужки, на залученні експертів до коментування піар-матеріалів, комунікації з журналістами тощо.

Ще одне джерело доходу, на яке розраховують у Deadline.com.ua, — підключення платних стрічок інформаційних агентств, доступу до аналітики баз даних тощо. Зокрема, передплатникам послуг платформи вже організували доступ до аналітики Looqme. «Looqme запропонувало окрему безкоштовну функцію користувачам Deadline.com.ua. Це ексклюзив, до якого не має доступ ринок і ніколи не буде мати.  Кожен день на 12000 інфосайтах України з’являється не менше 2260 новин. Щоб аналізувати медіаполе, шукати нові ідеї для матеріалів чи слідкувати за KPI, будь-який користувач може безкоштовно налаштувати алерти від Looqme у персональному кабінеті», — пояснює Олександра Стельмахова.

За перший рік роботи на платформі зареєструвалось півтори тисячі експертів і дев’ятсот журналістів. За цей час журналісти отримали на платформі близько півтори тисячі коментарів, приблизно половина яких були використані для публікації. За словами Олександри, ресурс можна буде вважати стабільно популярним, коли кількість користувачів сягне восьми-десяти тисяч, а теперішня кількість запитів, які журналісти залишають на платформі щодня — близько 15 — зросте у три-чотири рази.

За статистикою, експерти відповідають на 70% запитів. У середньому на те, щоб отримати відповідь, іде п’ять годин. Регіональні видання найчастіше запитують про комунальне господарство, транспорт та охорону здоров’я, загальнонаціональні ж шукають експертів у сферах політики, права та економіки.

«У першій половині 2018 року я отримувала близько 30% журналістських запитів на коментарі через Deadline.com.ua і HelpSMI, обробляла їх і адресувала експертам аналітичного центру», — розповідає піарниця Українського інституту майбутнього Софія Касьяненко. Серед користувачів Deadline.com.ua є чимало піарників. Вони дають коментарі як експерти, користуються можливістю доступу до бази журналістів і ЗМІ, публікують на сайті прес-релізи та анонси.

Олександра Стельмахова вважає, що конкурентів у Deadline.com.ua в Україні немає. «Є один схожий сервіс, але він фактично є поштовою розсилкою», — говорить вона, вочевидь, маючи на увазі HelpSMI. Цей сервіс, заснований піарницею Анастасією Ширіною та її чоловіком, стартував у кінці 2017 року й має зараз три тисячі користувачів. У HelpSMI говорять, що отримали за цей час 1140 журналістських запитів, і на 85% із них експерти відповіли. Цей сервіс простіший за Deadline.com.ua: тут не можна писати експертам напряму, немає списку запитів і рейтингу.

Є також проект Інституту масової інформації Expert4.media — електронна база експертів, покликана «покращити якість і достовірність коментарів і оцінок, а також збільшити присутність жінок-експерток в українських ЗМІ». У базі понад 400 експертів і експерток. Сервіс пошуку експертів серед своїх працівників і спікерів пропонує і Український католицький університет. Але, звісно, це набагато простіші й не комерційні сервіси.

Журналісти і експерти часто користуються відразу кількома сервісами — так більше шансів отримати потрібний контакт. Проте поки що електронні платформи є лише допоміжними інструментами, які доповнюють традиційні: особисту та редакційну базу контактів, результати гугл-пошуку і так далі. Щоб переконати журналістів і експертів покладатись на їхнє посередництво, подібним платформам потрібно давати стабільний результат, який вселятиме довіру.

Головне зображення Rawpixel

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.