Як українські читачі можуть підтримати медіа і що з цього отримують.
Нещодавно The Ukrainians започаткували membership model для своїх найвідданіших читачів. Таким чином медіа планує не просто отримувати грошові внески, а й залучати людей до процесу розвитку проєкту, тестування нових продуктів та вибору героїв майбутніх матеріалів.
Чимало українських медіа також будують фінансові відносини зі своїми читачами. Це може бути у формі одноразових чи щомісячних пожертв, платної підписки. Ми поговорили з творцями трьох українських видань та з’ясували, як вони залучають підтримку від читачів, а також дізнались від самих читачів, чому вони підтримують медіа.
Куншт — український науково-популярний журнал
Куншт започаткував власну спільноту одночасно із запуском веб-сайту у березні 2019 року. Деталі участі в спільноті нам розповіла співзасновниця журналу Дар’я Кузява.
Чому започаткували спільноту
Медіа у всьому світі вже не перший рік переживають кризу фінансування: прибутки від реклами та продажі фізичних копій друкованих медіа значно знизилися в порівнянні з минулими роками. Це світовий тренд, але в Україні він особливо відчутний, бо незалежним ЗМІ особливо важко конкурувати з великими медіа щедро фінансованими політичними або олігархічними групами. Коли ми запускали сайт, то головною проблемою було якраз питання як забезпечити наш стабільний розвиток. Ми не володіли такими фінансовими ресурсами, але мали лояльну аудиторію, заради якої ми, власне, вже 5 років і працюємо.
Так з’явилася ідея створення спільноти «Друзів Куншт», яка має дві основні цілі:
- фінансування нашого існування та розвитку;
- об’єднання людей з однаковими поглядами та цінностями, створення майданчику для їх спілкування.
Наразі «Куншт» має 196 Друзів, які підтримують нас щомісячно.
Як можна підтримати видання
Людина, яка хоче нам допомогти, обирає один із трьох варіантів «Друзів» на нашому сайті:
- Друг Куншт — 150 грн/місяць або 1500 гривень на рік.
- Найкращий друг Куншт — 500 грн/місяць або 5000 гривень на рік.
- Кунштозавр — 1000 грн/місяць або 10 000 гривень на рік.
Які привілеї отримують члени спільноти
За це ми додаємо наших Друзів до щотижневої розсилки, закритої групи в Telegram та надаємо 20% або 50% знижки на всі товари в нашому онлайн-магазині.
Також ми робимо двічі на місяць «Куншткамеру» — онлайн-події виключно для Друзів із запрошенням відомих науковців та популяризаторів науки, під час яких можна з ними спілкуватися. У нас вже була відома фізикиня Ліза Рендал, ілюстратор наукових коміксів Том Голд та очільник Національного антарктичного центру Євген Дикий.
Нещодавно ми зробили віртуальний тур, аби показати, як це — бути Другом Куншт.
Які висновки зробили завдяки спільноті
У жовтні 2019 ми провели дослідження, яке показало, що насправді головним фактором, чому люди стають нашими Друзями є зовсім не «плюшки», які ми даємо. Більшість готові підтримати наше медіа фінансово, бо розуміють, що альтернативних джерел фінансування у нас дуже мало. Вони хочуть, аби «Куншт» існував й надалі.
Проте, відповідно до результатів дослідження, «плюшки» все ж заохочують.
Hromadske — громадське телебачення
Hromadske незабаром запускає спільноту «Друзі hromadske», СЕО Юлія Банкова поділилась з нами планами медіа.
Чому започаткували спільноту
Ми від початку заснування будували довкола себе спільноту людей, яким не байдуже, які вбачають важливість існування незалежного медіа. Ще тоді ми почали краудфандингову кампанію і зрозуміли, що є чимало людей, яким подобається наша діяльність, і які хочуть нам допомогти.
Наша мета з тих часів кардинально не змінилася: ми хочемо будувати навколо себе велику спільноту лояльних до нас людей, хочемо робити разом з ними контент, який би повністю відповідав на запити аудиторії. Завдяки нашому мембершіпу у людей є можливість взяти участь у творенні та розвитку hromadske — допомагати нам, пропонувати теми, надсилати матеріали, або просто щиро вболівати за нас.
Фінансовий бік питання тут чи не на останньому місці. Тобто кінцева мета — точно не гроші, а коло людей, які підтримують те, що ми робимо. Але ми прагнемо, звісно, покладатися на рекурентні платежі читачів. Це та підтримка, яка допоможе нам розвиватися.
Як можна підтримати видання
Наша спільнота має назву «Друзі hromadske». У моделі членства ми пропонуємо три рівні підтримки:
- Друг hromadske;
- Партнер hromadske;
- Частина родини hromadske.
Відповідно сума підтримки варіюється від 50 до 500+ гривень. І кількість бонусів, які людина отримає за таку підтримку, теж різна.
Ми пропонуватимемо на початку можливість рекурентного платежу щомісяця, або щороку.
Які привілеї отримують члени спільноти
Коли ми почали працювати над мембершіпом — перше, що ми зробили, провели опитування серед нашої аудиторії. Вразило, що люди готові фінансово нас підтримувати лише за контент, а не за подарунки, які ми можемо пропонувати. Це надважливо знати і це мотивує нас розвиватися й працювати ще більше.
Однак бонуси за підтримку однаково передбачили: це буде наш актуальний мерч, можливість спілкуватися з журналістами, знижки на послуги чи освітні курси, кіно, екскурсія в редакцію, квитки на різні культурні події
Скільки очікуєте підписників спільноти
До кінця року ми очікуємо близько 500-600 рекурентних членів нашої спільноти та ще кількасот людей з одноразовою підтримкою. Після запуску мембершіп-моделі ми продовжимо над нею працювати, вносити нові корективи, аби вона завжди відповідала на актуальні запити нашої аудиторії
Liga.net — ділове медіа
Liga.net запустила систему підтримки під час карантину. Поки що вона неформалізована та потребує вдосконалення. Детальніше розповідає головний редактор видання Борис Давиденко.
Чому започаткували спільноту
В кінці 2018 року ми з акціонерами склали стратегічний план на 2019-2021 роки. Введення пейволу в 2020-2021 році було однією із стратегічних цілей. Але на початку березня 2020 року почався карантин і криза, які вплинули і на Liga.net. Ми втратили майже половину рекламних контрактів. Довелось скоротити витрати на 30%: заморозили премії-бонуси, закрили вакансії, скоротили частину персоналу (незалученого у створення контенту), відмовились від підписок на фотослужби. Але цього було замало, залишався суттєвий дефіцит бюджету. Треба було скорочувати зарплати чи журналістів. Цього робити дуже не хотілось. З’явилася ідея запропонувати читачам підтримати LIGA.net і якісну журналістику: за тиждень ми розробили і запустили кампанію по залученню donation. Ми чесно розповіли читачам, що потрапили у кризу та їхні гроші підуть на оплату праці журналістів і дозволять створювати якісний контент.
Як можна підтримати видання
Через те, що ми зробили краудфандингову кампанію лише за тиждень, наразі вона не формалізована. На сайті Liga.net є сторінка підтримки, де читач може обрати щомісячний або разовий платіж. Суму донату кожен обирає особисто. З часом ми плануємо наповнити і формалізувати програму підтримки, надавши членам спільноти дійсно потрібні їм опції-переваги.
За 3 місяці нас підтримало понад 4 тисячі осіб, з яких близько тисячі підписались на регулярні платежі.
Які привілеї отримують члени спільноти
Наразі ми проводимо опитування серед підписників та намагаємось зрозуміти, що нам покращити. Наприклад, третина передплатників попросила допуск до сайту без банерної реклами. Два місяці технічний персонал працював над цією можливістю, і в липні плануємо запуск. Крім цього, просять повноцінну україномовну версію сайту та збільшення статей бізнесової та фінансової тематики. Ми ставимося до підписників, як до наших друзів, тому працюємо над поліпшеннями. Крім цього, у є сторінка, на якій ми публікуємо фото тих, хто допоміг нам фінансово.
Я також проводив особисті опитування, питав, чи потрібен, наприклад, чат з редакторами, ексклюзивний попередній доступ до контенту або знижки на мерч. Більшість опитуваних каже, що такі бонуси — це приємно, але не обов’язково, платять вони за якісний та корисний контент, який робить їхні життя цікавішими.
Хто бере участь у медіаспільнотах
Отар Довженко, співтворець LongDog Media, керівник центру моніторингу та аналітики «Детектор медіа»
Першим медіа, яке я підтримав, був «Католицький оглядач». Це видання не раз обливало брудом мене і моїх колег із тогочасної Школи журналістики Українського католицького університету. Ми вирішили не вступати з ними в публічну полеміку, але висловити їм свою зневагу і обурення мені хотілося. Одного разу я зайшов на сайт почитати черговий опус на тему «євросодомітської толерастичної Школи журналістики» і побачив, що «Католицький оглядач» пропонує підтримати його щомісячними платежами. Налаштував платіж 30 гривень — із біблійним натяком. Пару місяців гроші списувались із картки, а потім я вирішив, що отці-пасквілянти вже мали б помітити і зрозуміти символічність цього внеску, і платіж скасував.
Одноразові внески я робив не раз — завжди під настрій. Наприклад, підтримував «Твоє місто. Чернівці», коли вони збирали гроші, аби підтримати проєкт після втрати інвестора (на жаль, цього так і не сталося). Але думаю, що одноразові пожертви насправді мало значать: людина скинула сотню, ця сотня витратилась, а людина чекає від видання, аби воно завдяки її сотні росло, розвивалося і створювало якісний контент роками. А якщо цього не стається — висловлює претензії «я ж вам гроші жертвував, а ви…»
Із тих видань, які відкрили членство останнім часом, я підтримав The Ukrainians. У мене багато зауважень до цієї групи видань, які переважно стосуються невдалого менеджменту, але я вважаю їх унікальними виробниками якісного медіаконтенту. Мені б хотілося, щоб вони жили. До того ж, на відміну від «УП» чи «Ліги», вони — порівняно маленьке медіа. Я приблизно уявляю, що таке бюджет великого медіа, тому розумію, що сто разів по сто гривень і навіть тисяча разів по сто гривень не робить погоди в «УП». Але для таких, як The Ukrainians, ці внески справді можуть щось змінити.
The Ukrainians обіцяє якісь ексклюзивні зустрічі, включили у фейсбук-групу. Буду спостерігати, якщо зможу бути чимось корисним, то чудово. Ексклюзивного доступу до преміум-контенту мені не потрібно, знайти б час прочитати весь контент, який є.
Андрій Яніцький, директор Центру журналістики Київської школи економіки
Більшість пожертв або передплат зробив під час карантину. До карантину я підтримував лише VoxUkraine разовою пожертвою, вже не згадаю точну суму, ймовірно, гривень 500. А вже у березні-квітні 2020 року з початком карантину підписався на «Новое время» (акційна ціна 1 грн, а зараз вже по 49 грн на місяць), переказав гроші виданням Ліга.net (не згадаю точну суму, разовий переказ був), Хмарочос (зробив якийсь невеликий щомісячний донейт, здається, у 50 гривень), одразу після запуску мембершіпу на УП зробив клубний внесок на рік (трохи менше 500 гривень), також зробив разову пожертву hromadske (здається, 500 гривень). Також передплатив український Forbes на півроку (не згадаю точну суму).
Як директор Центру журналістики Київської школи економіки, я маю знати все про медіа, бізнес-моделі, моделі монетизації. Тобто частково я роблю пожертви через професійний інтерес. Крім цього, всі ці медіа я або регулярно читаю, або вважаю суспільно важливими. Водночас я не думаю, що зможу підтримувати всі ці медіа регулярно. Деякі пожертви були разовими для того, щоб підтримати улюблені видання у складні часи, але регулярно я такі пожертви робити не зможу. Деякі передплати або регулярні пожертви можу припинити. З 2021 року планую підтримувати лише ті видання, які роблять ексклюзивний продукт або які суспільно важливі та розкривають свої фінансові показники.
За підтримку я отримую оригінальний платний контент від «Новое время», журналу Forbes, якого ви не знайдете в інтернеті. Від Громадського та від VoxUkraine отримував футболки. Власне, такі футболки були для мене важливим стимулом, я не певен, що зробив би пожертву без цього додаткового стимулу. А тут наче й добру справу робиш, й круту футболку тобі дарують — це приємно. Щодо Хмарочоса, то мені достатньо знати, що вони пишуть про незаконні забудови. Чомусь київські медіа оминають ці теми або навіть навпаки рекламують таких сумнівних забудовників. Ліга згадала всіх жертводавців на сайті — це теж приємно.
Марія Кравченко, керівниця пресслужби ГО «Форум видавців»
Наразі я підтримую кілька медіа. Зазвичай, обираю локальні проєкти або ті, які мені близькі за ідеєю чи тематикою. Серед них The Ukrainians та Куфер. Окрім цього, я підтримую локальні спільноти подкастерів, наприклад, незалежну українськомовну спільноту «Радіо Поділ».
Зазвичай я обираю формат щомісячної підтримки, проте було кілька проєктів, які я підтримувала разово.
Для мене підтримка медіа — це, передусім, турбота про людей, які щодня творять якісний продукт. Частину працівників медіа, яких я підтримую, я знаю, тож це підсилює бажання бути причетною до їхньої роботи. Крім цього, я люблю якісний контент. І мої донейти сприяють його створенню.
Але чи не найцінніше — це бути частиною спільноти (люблю це слово!). Коли я бачу усіх цих людей, які об’єднуються довкола проєктів, мені стає легше. Я вірю, що до будь-кого з них я зможу звернутись у разі потреби, отримати відповіді на свої запитання, я можу знайти нові знайомства чи навіть партнерства. І врешті-решт, я можу бути причетною, а це важливо.
Головне зображення Edward Howell
