І з допомогою комфорту, затишку та інтелектуальності бореться за гендерну рівність.

Унікальний для східної Європи проект з’явився у 2016 році і за короткий час став найбільшим майданчиком для гендерного і феміністичного дискурсу не лише в Україні. Редакція ставить собі за мету поглибити розуміння гендерних питань в українському суспільстві і робить це через комікси, неакадемічні тексти та суперлонгріди.

Слоган проекту

Ідея створити медіа про гендер виникла у Ганни Довгопол. Вона працювала над гендерними питаннями у Фонді Генріха Бьолля з 2012 року, слідкувала за тим, що відбувалося в українському інформаційному просторі. Після Євромайдану різко почав зростати інтерес до гендерних питань. В Україні було кілька ресурсів, що писали про гендер, але не було одного, куди можна було б зайти і розібратися в усіх аспектах.

Спочатку Ганна уявляла сайт великою бібліотекою, у якій можна позбирати усе, що вже написано про гендер в Україні. Відтак почала шукати редакторку для такого ресурсу. Кандидатур було кілька, але з одними не співпадало бачення, інші не готові були вкладатися. Аж поки 2015 року своєю ідеєю Ганна не поділилася з Тамарою Злобіною.

«Ганна запропонувала робити науково-популярний ресурс про гендерну рівність! Я з цією думкою жила пів року, вигадувала, концептуалізувала, придумувала, як би воно виглядало», – пригадує Тамара. Зрештою через пів року вона презентувала концепцію медіа. А згодом його запустили.

Суперсила – складні речі пояснювати доступною мовою

Найважливішим для нового ресурсу був формат матеріалів. Складні та розлогі дослідження слід було викласти простою мовою. Такою, щоб їх можна було зрозуміти без профільної освіти з гендерних студій.

За словами редакторки, в Україні доволі розвинений академічний фемінізм. Фахівчинь не бракує навіть попри те, що вони не можуть повноцінно реалізуватися в українських університетах через консерватизм оточення, постійно вимушені шукати гранти для своїх досліджень. Про їхні дослідження можна прочитати у східно-європейському журналі феміністичних студій «Критика феміністична», але ці тексти надто складні для широкої аудиторії. З іншого боку, є багато журналістських ресурсів, наприклад «Повага», та лайфстайл проектів, як TheDevochki, але деякі сайти досі російськомовні, а тексти – це, здебільшого, короткі журналістські статті, колонки чи інтерв’ю. Тому між науковим і популярним форматами існувала величезна сіра зона. Відтак ще на етапі задумки «Гендеру в деталях», найперше, на чому зійшлися Ганна з Тамарою – це науково-популярний формат матеріалів.

«Я вмію складні речі пояснювати доступною мовою. Це моя суперсила. На рівні форми я втручаюся у тексти, які присилають мені авторки. Коли бачу що можна сформулювати простіше, я просто переписую і потім узгоджую з авторкою», ділиться Тамара. 

Такий формат приніс результати, але став досить виснажливою роботою для редакторки. «В нас бувають справді великі тексти – суперлонгріди на тридцять сторінок. Зібраний матеріал мені треба структурувати й придумати, як його викласти так, щоб людині, яка взагалі про цю тему нічого не знає, було цікаво і вона дочитувала до кінця», каже Тамара. – «Наприклад, дослідження Олени Стрельник «Освіта як фабрика смислів: від статево-рольового підходу до гендерно-чутливих змін» більш ніж масштабне. У ньому аналізуються три рівні освіти — дошкільна, шкільна, вища, протягом трьох часових періодів — радянський, пострадянський, після Євромайдану. Така амбітна задумка вимагала багато роботи і від авторки, і від мене як редакторки».

У Тамари Злобіної вже був подібний досвід, вона допомагала розробляти і адмініструвала сайт видавництва «Смолоскип», була співредакторкою журналу соціальної критики «Спільне» (також брала участь у розробці сайту цього ресурсу), була гостьовою редакторкою білоруського проекту «АртАктивіст». Утім створення «Гендеру в деталях» стало викликом інакшого рівня. Довелось замовити консультації щодо основ smm, гугл-аналітики, реклами у фейсбуці тощо. Тамара згадує той період як надзвичайно інтенсивний і важкий, під час якого на ходу вивчила кілька нових професій.

«У мене не було такого масштабу відповідальності, коли усі рішення і візії на мені. До того я була авторкою, писала тексти і читала лекції, не надто зважала на тайм-менеджмент і планування. Після запуску «Гендер в деталях» я краще розумію людей, які займаються бізнесом, бачу складність організаційних процесів».

Сезонні лого проекту

Розробка проекту виявилась творчим процесом. Тамара вигадала «Теми сезону»:  кожної пори року розглядається одна тема. Відповідно до сезону змінюється і дизайн, який розробила Олена Марчишина. Це працює на емоційну атмосферу сайту. Перша тема сезону — гендерне насилля. Це важка тема для старту, але у 2016 році відгримів флешмоб «Я не боюся сказати» і вона була дуже актуальна, тож на початку 2017 її оперативно дослідили з різних точок зору.

«Гендер в деталях змінив моє життя»

У 2018 році у редакції «Гендеру в деталях» з’явилися адміністраторка сайту Антоніна Рибка і комунікаційниця Дарина Мізіна. Вони прийшли з власної ініціативи, спочатку працювали як стажерки, а потім залишилися для постійної роботи.

«”Гендер в деталях” змінив моє життя це не перебільшення. Я шукала журналістську практику і після знайомства з Анною Довгопол почала вести спецрубрику Сексуальна освіта. А потім, коли практика закінчилася, Анна й Тамара просто таки змінили мої кар’єрні пріоритети. Я думала, що буду журналісткою, а вони запропонували стати SMM-менеджеркою, на той час не знала цієї роботи. Заради “Гендеру в деталях” я погодилася і тепер займаюся соцмережами професійно та з величезним задоволенням», – розповідає Дарина.

Волонтерська діяльність Антоніни почалася з пошуку й публікації новин на сайт, зі створення щотижневих дайджестів гендерних подій. Через кілька місяців на ній було адміністрування сайту. Також вона взялася наповнювати бібліотеку й розділ «Спільноти».

Повний склад редакції: Тамара Злобіна – головна редакторка, Антоніна Рибка — адміністраторка сайту, Дарина Мізіна – комунікаційниця, Ганна Довгопол – співредакторка

Фінансування від Фонду Бьолля є невеликим, але стабільним. Його вистачає на усі потреби редакції: це зарплата чотирьох працівниць і гонорари авторкам. Тамара говорить, що з фінансового боку ситуація комфортна і дозволяє спокійно працювати. Фізичної редакції у видання немає: «У цьому немає потреби. Коли в нас почали працювати Дарина і Тоня, то я не бачила їх десь рік вживу. Як не бачу і більшість авторок і літредакторок. Це такий прекрасний бонус інтернету, що ви можете не зустрічатися з людиною, але абсолютно ефективно з нею комунікувати».

Науково-популярний формат видання дозволяє охопити велику аудиторію. Загалом за три роки Гендер в деталях відвідало 550 тисяч осіб, які переглянули різні статті сайту 1 мільйон 75 тисяч раз. Ресурс читають люди з геть різним бекграундом, 40% – це жінки 25-35 років, з великих міст.

Чоловіків, які заходять на ресурс – лише 10%. А відсоток чоловіків, які стали авторами видання, ще менший – лише 2-3%. Їхні тексти можна знайти в спецрубриці #HeForShe. «Гендерні зміни сильно зачіпають і чоловіків, але вони це мало осмислюють. Патріархальний образ чоловіка є сильнішим, ніж патріархальний образ жінки. Крім того, у жінок є фемінізм як рух за емансипацію, якому сто років і який їх підтримує. А в чоловіків такого руху немає. Багато думають, що їм це не потрібно. І я не знаю, як з цим працювати. Шукаю авторів, запрошую писати, але поки йде туго», – каже Тамара.

Більшість авторок, які регулярно пишуть для «Гендеру в деталях», є науковицями. На основі своїх академічних досліджень вони роблять науково-популярні тексти. Часто їхні дослідження повністю оригінальні, бо не на всіх університетських кафедрах гендерна тематика вітається. 

За три роки дослідили теми гендерного насильства, освіти і просвіти, тілесності, сексуальності. Кожна з них є повноцінною книжкою, в якій зібрані різнопланові дослідження та більш особистісні есе. «Мені дуже подобається, що в наших темах сезону сходяться різні точки зору – історикиня, економістка і художниця дуже по різному бачать, наприклад, сексуальність. Від такої поліфонії виграє читацька аудиторія та інформаційне поле в цілому».

Для проекту охоче працюють волонтерки – спецрубрики Література, Сексуальна освіта, Приятельська рекомендація створені на волонтерській основі. Для текстів, які не вписуються у науково-популярний формат, є розділ «Репліки» – його можна вести самостійно, як блог.

«Гендер в деталях» відкритий до різних форматів. Редакторка розповідає, що до них часто звертаються з найрізноманітнішими ідеями: «Наприклад, соціологиня Тамара Марценюк не тільки пише авторські статті, але й готує суперцікаву серію інтерв’ю “Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні”. Ми не лише опублікували ці інтерв’ю, але і оплатили фотосесії для героїнь, щоб мати їхні портрети, та зробили виставку і серію лекцій. В Україні часто вважають, що фемінізм – це справа молодих максималісток, тож ми хотіли розповісти про активізм в 1980-х, 1990-х, показати спадкоємність руху, ідей».

Фото з циклу «Безстрашні». Марта Богачевська-Хом’як

«Якось до нас звернулись розробники мобільного застосунку, які хотіли розпізнавати сексизм в текстах та сексистів серед публічних осіб, – продовжує Тамара. – Для них потрібно було зібрати базу даних сексистських висловлювань, з поясненнями, що не так. Ми знайшли волонтерку Анастасію Пастушок і так постала спецрубрика #Сексизм_патруль. Загалом, ми охоче беремось за все незвичне, тому я часто кажу, що “Гендер в деталях” – це гібридний ресурс. Ця гібридність дозволяє виходити за формат та експериментувати. Ну і, звісно, ми з’являємося офлайн – організовуємо лекції, дискусії, вечірки. Мерч друкуємо».

На вечірці «Феміністки носять лелітки»

Сумки проекту. Дизайн – Олена Марчишина

Крім сайту, у проекту є інстаграм, телеграм, і фейсбук. Наповнення для них розробляється окремо і не дублює сайт. Свіжий приклад – співпраця з художником Олександром Греховим.

«Чоловічий порадник» – гумористична серія, в якій чоловіки звертаються до чоловіків з порадами, як не бути сексистами

Також знімали відео з Павлом Сусляковим напередодні 8 березня та Київпрайду, готують до випуску ігровий ролик про чоловіків.

«Візуальні образи швидше достукуються до аудиторії. Тому ми з ними активно працюємо. Багато візуалки є в спецрубриках Впливові: Україна, Впливові: світ, у Рубрика #ВАУ. Авторкою коміксів є Софія Желізна», – пояснює редакторка.

Рубрика «Впливові» – про жінок, які мали чи мають владу, і знають що з нею робити

Для рефератів та аналітичних рекомендацій у Верховну раду 

Найскладнішою для команди стала тема весни 2019 року «Гендер після Євромайдану», каже Тамара. «Я хотіла показати, скільки всього змінилось. Але швидко зрозуміла, щоб помітити ці зміни, потрібно розуміти, що було до них. Тому я змінила завдання – авторки мали показати, що було в Радянському Союзі, в пострадянський етап історії незалежної України, і лише після цього – що ж, власне, сталося після Євромайдану. Спробуємо проаналізувати історичну динаміку в економіці, освіті, армії, кіновиробництві. Це дуже масштабно. Спойлер: скільки ж всього таки змінилось на краще!»

Зрідка для «Гендеру в деталях» пишуть авторки з-за кордону, кілька текстів переклали з англійської, наприклад «Конструювання маскулінності та тріада чоловічого насильства».

Окремі тексти в редакції планують перекласти російською – для пострадянських країн, а також англійською – для дослідниць і дослідників, журналісток і журналістів які хочуть краще розібратись, що відбувається в Україні. Деякі кроки в цьому напрямку вже зробили – стажерка з Данії Ане Крістіансен зібрала колекцію посилань на джерела про гендер в Україні англійською мовою Anglophone Literature on Gender Issues in Ukraine.

Найбільше переглядів на сайті зібрав текст Юлії Попової «Не треба фотошопити моє обличчя». А найвідвідуванішою рубрикою є спільна з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» ініціатива «Юридична консультація». Також активно читають матеріали про фемінізм, материнство, батьківство, освіту, секс, тілесність та гендерне насильство.

При копіюванні тексту з сайту з’являється пропозиція написати редакції повідомлення про те, де інформацію будуть використовувати. Антоніна Рибка каже, що такі повідомлення дуже мотивують працювати. Найчастіше ресурсом користуються у навчальних цілях: для написання рефератів, курсових, бакалаврських чи магістерських робіт, при підготовці до іспитів, презентацій, навчальних проектів, конкурсних робіт, соціальних відео-роликів, виховних годин. Викладачі додають матеріали з сайту в навчальні програми курсів, а також використовують під час лекцій. Наші статті стали в пригоді у підготовці матеріалів про гендерне квотування для членів уряду, в інформуванні персоналу Морської охорони з питань гендерної рівності, в розробці психологічних тренінгів для поліцейських. Цитують у блогах, на телеграм-каналах, апелюють під час гострих дискусій про гендер або ж дружніх розмов про книжки. На матеріали посилаються, коли готують пакет аналітичних рекомендацій для Верховної ради щодо впровадження сексуальної освіти в школах чи подають електронні скарги в Кабмін, організовують публічні дискусії про жінок у націоналістичних рухах або ж пишуть сценарії про Київ у 19 столітті й життя жінок.

«Я хочу, щоб це місце було комфортним і затишним, емоційно приємним і теплим. Щоб коли на сайт заходять нові люди, на них не навалювалася купа якоїсь жахливої інформації, після якої не знаєш, що робити. – розповідає про цінності “Гендеру в деталях” Тамара. – Я стежу за тим, щоб навіть тексти про такі проблемні речі, як домашнє насилля, давали силу і мотивували, а не розчавлювали. Це найперше, що я плекаю в проекті. А друге – інтелектуальність, розумність у широкому сенсі. І вже після цього – гендерна рівність. 

Спочатку аудиторія помічає як ти говориш, а вже потім — про що. Тому варто спочатку попрацювати над стилем, над тим як саме ти щось робиш, і після цього робити те, на що проект спрямований. А його мета – це підтримка та поширення ідей гендерної рівності, емансипація України до сучасних гендерних моделей».

Слоган спільноти «Фемінізм в деталях». Дизайн — Олена Марчишина

 

Ілюстрації надав «Гендер в деталях»

Головне зображення FOODISM360

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.