А найперше — роботу з контентом.
Медіааналітик Франак Вячорка під час першої зустрічі StayAtHome Media Stories від LMF розповів про те, як білоруські медіа висвітлюють пандемію, як змінилася поведінка аудиторії та що може полегшити життя медіа й урізноманітнити контент. Поради та лайфхаки у репортажі Оксани Расулової.
Стадія заперечення, Лукашенко-style
Білоруський футбольний чемпіонат ― єдиний професійний чемпіонат у світі, якому не став на заваді коронавірус. Франак, невеличке віконечко справа у Zoom, показує свої фото з репортажу зі стадіону, що він знімав напередодні. Люди без масок, у величезній черзі близько одне від одного чекають, поки їм вимірюють температуру. На самому стадіоні не надто людно, а одна з трибун виглядає, ніби декорація фільму жахів ― на порожніх місцях сидять манекени з прикріпленими на голову роздрукованими портретами. Це ― вболівальники з США, Австралії та Європи, що придбали віртуальні місця на матч за $20-30.
«На місці білорусів я б уже панікував, ― каже Франак, ― але вони спокійні». Пояснює ― це наслідок правління Лукашенка: за 25 років білоруси звикли до кризи, тож і коронавірус сприймають як тимчасову неприємність. До цього спонукає й сам президент ― спершу він приховував інформацію про коронавірус, потім сказав, що це не вірус, а психоз, згодом ― обіцяв, що ніхто в країні від COVID-19 не помре. Коли ж міжнародні організації почали буквально просити Лукашенка відкрити дані, він поступився ― 16 квітня у країні заявляли про 4200 хворих.
Та президент продовжує вдавати, ніби нічого серйозного не відбувається: мовляв, у боротьбі з вірусом допоможуть хокей, баня, часник, горілка, трактор і кізочки (sic!). Формально карантину немає, але школи й університети не працюють, а деякі роботодавці переходять на віддалену працю. Молодь нерідко лишається на самоізоляції з власної ініціативи.
Проте ні футбол, ні прогулянки містом не виглядають такими загрозливими, як майбутній парад на 9 травня. Щодня проводять репетиції, військові не носять масок, на саме свято очікують тисячі глядачів і глядачок. Франак вважає, що для Лукашенка це ще один спосіб показати, що «Білорусь не йде за всім цивілізованим світом».
«Державні канали створюють ілюзійний світ без коронавірусу, ― розповідає Франак. ― Мовляв, це змова китайців, змова американців, він вирощений у лабораторії. Ця ілюзія зручна, адже не треба нічого робити».
На демонстрованому екрані з’являється молодий телеведучий державного каналу. Звуку немає, тож Франак вільно перекладає українською: «Він розповідає, що весь світ заздрить Білорусі через такого сильного лідера Лукашенка, який не панікує і стримує психоз, і прийшов час показати всім, що Білорусь це не істерична дівчинка, а республіка-партизанка, яка поборе всі віруси». Реакції більше сотні людей не видно, але час від часу на екрані вилітають емоджі ― від заяв пропагандистів смішно.
«Доступу до справжніх цифр ми не маємо, ― продовжує Франак, ― але збираємо user-generated content. Через Telegram нам надсилають фото, відео, якісь інсайти. Усі незалежні редакції реорганізувалися і почали масивний фактчекінг».
Через такий підхід і унікальний контент Telegram-канал білоруської служби Радіо Свободи фантастично виріс. Агрегатори і видання, що передруковують інформацію, зростають не так швидко.
Також Франак радить використовувати месенджер для пошуку героїв ― звертатися до підписників з питаннями чи пошуком героїв. Більшість медіа в Білорусі саме так знаходять лікарів, пацієнтів, чиновників, науковців ― вони бояться вільно висловлюватися на незахищених платформах.
Ще один перевірений метод білоруської служби РС ― інтерактивні карти. Їхню мапу поширення хвороби вбудували на свої сайти інші медіа, і наразі вона має вже більше мільйона переглядів.
Так само виросло охоплення YouTube-каналу, адже РС ― головне джерело прямих трансляцій з брифінгів, прес-конференцій, лікарень. А в умовах карантину люди дивляться все і довго.
«Головне для журналіста у віддаленій роботі з дому ― мати швидкий інтернет, “зеленку” та кільцеву лампу», ― радить Франак. Час від часу його праве плече зникає і пів тулуба перетворюється на помаранчевий віртуальний фон від LMF. З вікна його білоруської квартири сліпить сонце. У коментарях час від часу питають про те, як білоруські медіа висвітлюють Росію, або ж роблять компліменти українській спікера, або ж «наше медіа теж так робить», або ж якийсь поляк через Google-перекладач безуспішно намагається щось спитати. Усе, як на справжній офлайн-дискусії.
Коронавірус усе зламав
Передусім Франак каже: «Коронавірус усе зламав. Усе, що я раніше розповідав на презентаціях, більше не працює».
Через те, що люди сидять вдома, вони більше і частіше використовують соціальні мережі. У Польщі, наприклад, використання Facebook та Instagram зросло на 10-15%. В Україні можуть бути схожі цифри.
«Я ще минулого року говорив, що Facebook в Україні перенасичений інформацією, але коронавірус тільки каталізував ці процеси», ― продовжує Франак. За оцінками Similarweb, в Україні під час карантину виросла кількість користувачів Instagram. Але найбільше – TikTok. Цей застосунок став одним із найчастіше завантажуваних у Польщі, Україні та Молдові. На Apple Store поступається лиш Zoom. Франак вважає: «Люди тікають від страшної і сумної реальності. Це схованка від серйозних тем».
Та все ж багато медіа створюють власний канал у TikTok ― наприклад, відео білоруської служби РС збирають до 30 тисяч переглядів. «За 1 хвилину можна розповісти будь-яку історію», ― пояснює Франак.
А от кількість завантажень Facebook падає. З одного боку, він уже в усіх є, з іншого ― молоді люди не хочуть лишатися на платформі, де є їхні батьки. Та все ж у Китаї і TikTok старіє ― тепер середній вік аудиторії 30-35 років. При цьому користувачі й користувачки проводять там по 58 хвилин щодня, що є дуже багато. В Instagram ― лише на декілька хвилин більше. Та через місяць на TikTok лишається лише 15% тих, хто його встановив. Наприклад, у Telegram ― 30%.
Коронавірус змінив модель використання соцмереж і месенджерів. Раніше люди перевіряли їх зранку, під час обідньої перерви на роботі, а найбільше ― ввечері. Натомість тепер день Facebook’у та компанії починається зранку і триває до 22 вечора ― піків немає жодних. Тож тепер немає значення, коли постити контент.
«Думаю, зараз усі ваші контент плани не працюватимуть узагалі. Планувати на тиждень вперед майже неможливо. Проте треба планувати різні формати, ― пояснює Франак. ― Є спокуса тільки писати тексти, але краще робити унікальну інфографіку, картинку. Іноді є думка, що варто робити щось не про коронавірус, бо від нього вже всі втомилися. Але це не працюватиме. Алгоритми збудовані так, що коли всі обговорюють одну тему, то іншим немає місця».
Люди звикають навіть до смертей у новинах, тож до коронавірусу призвичаюються ― але з кожним новим поворотом ситуації цікавість аудиторії повертається. Тож медіа завжди матимуть про що писати.
Але при цьому може змінитися спосіб монетизації. Рекламодавці не хочуть, щоб їхню рекламу бачили поруч з кількістю померлих, тож медіа починають більше використовувати підписки та пожертви. Так само може змінитися культура роботи в редакціях: редакції або ж стануть більш горизонтальними, або ж журналісти будуть змушені працювати мало не щоденно, як це вже відбувається в Китаї. Поки Франак розповідає про можливі зміни, з інтернетом щось стається ― і тепер на моєму екрані всуціль чорно-зелені грубі квадрати.
Як примусити дивитися і читати
Франак Вячорка пропонує кілька застосунків, що допоможуть урізноманітнити контент і привернути увагу аудиторії:
Giphy. Дозволяє медіа створювати сторінки й публікувати власні гіфки, які потім можна використовувати у різних месенджерах.
DoubleTake. Працює з останніми моделями на платформах IOS та Android і дозволяє знімати на основну та фронтальну камери одночасно. Корисно для живих включень.
MOJO. Програма для створення анімованих сторіз, які можна публікувати в Instagram, Facebook, Twitter та YouTube.
Reels. Нова платформа від Instagram, що копіює TikTok, але має більше спецефектів.
vidIQ. Програма, до дозволяє аналізувати тренди у відео і підказує, які слова додати до назви, щоб воно потрапило у список рекомендованих на YouTube.
CrowdTangle. Завдяки цьому інструменту можна дізнатися, про що найбільше дивляться. Він доступний тільки для медіа і дозволяє створювати власний список медіа, які треба аналізувати, а також показує, які вірусні відео є на певних платформах.
LiveReacting. Сервіс, що дозволяє вбудовувати ігри та опитування у живі трансляції ― наприклад, організувати опитування, де ім’я переможця буде автоматично виводитися на екран. Це збільшує рівень залученості аудиторії. Одна з ігор білоруської РС тривала 4 години і зібрала близько 12 тисяч коментарів.
YouTube-community. Працює так само, як стрічка на Facebook, але з відео.
Slit-screen. Розділений екран в Instagram, що дозволяє залучити аудиторії до прямого ефіру або зробити live-інтерв’ю. Такі ефіри мають пріоритет у стрічці сторіз.
Link in bio. Сервіс, що дозволяє створити один лінк для Instagram і призвичаїти аудиторію переходити за посиланням.
Spark AR Studio. Сервіс для створення масок-тестів в Instagram та Facebook.
Все ж наостанок Франака у коментарях традиційно запитують, яким буде майбутнє після карантину. Він чесно зізнається, що навіть не уявляє, бо все відбувається надто швидко. Та все ж каже: «З одного боку, вся індустрія переживає кризу, з іншого ― має неймовірне поле для розвитку. Я сподіваюся, що в світі покращиться інтернет-зв’язок, бо це не просто сервіс, а критична необхідність. Ця ситуація показала, що без інтернету в час кризи організувати суспільство майже неможливо».
І без медіа.
Це акаунти медіа в тік-ток, які радить Франак.
Цьогорічний Львівський медіафорум скасували через пандемію коронавірусу. Але команда LMF розпочала серію вебінарів про медіа з експертами й експертками, що були б на форумі ― StayAtHome: Media Stories.
Наступна зустріч відбудеться 23 квітня о 18:00. Деталі тут.
Головне зображення Matthew T Rader
