Я той важливий лонґрід, про який усі говорять.


Ось вам розповідь про незначну і на позір неактуальну подію, що трапилася у далекому 2009-му. Тут ідеться про людей, про яких ви ніколи не чули, і, щиро кажучи, вам це не цікаво. Але повірте мені, щойно ви дочитаєте до кінця, цілий текст набуде змісту, і ви відчуєте, що все стало на свої місця. Мало хто переживав таку сатисфакцію, як переживете ви тієї миті! Серйозно, довіртеся мені. Буде файно.

 

Все, що вам потрібно зробити, — це прочитати 18 564 слів.

 

Ой, здрастуйте! Красно перепрошую, я би мав спершу назватися. Я просто хотів, щоб ви відчули смак сторителлінгу, який на вас чекає. Я — той дуже важливий лонгрід, про який усі говорять і який прочитали всі ваші знайомі. Ага, правильно, я той самий дуже докладний журналістський твір, що його вже поширили в соціальних мережах ваш бос, колеги і друг_який_постійно_твітить. Усі вони підписали мене словом «Це!!!». Привітики!

 

По-перше, я радий, що ви тут. Це свідчить про те, що вас нарешті замучило почуття інтелектуальної провини і ви готові взяти цього величезного бика за його невиправдано гострі роги. Щоб прочитати мене, вам вистачило всього приблизно 14 разів, щоб вас запитали, чи ви вже «дочитали той текст до кінця» і ви мусили винуватим тоном пояснювати, що, мовляв, упс, ще ні, але збираюся. Це велика честь для мене.

 

Мабуть, найкраще в мені те, що я поєдную глибинні політичні дослідження, розслідування надзвичайно заплутаних судових процедур у великій, але нудній організації, безліч графіків і ще якоїсь фігні, і один справді довгий підпункт про те, як все це впливає на економіку. А ще дочекайтеся, поки дійдете до частини тексту, де експериментували з форматуванням. Дизайнерів змушували лишатися на роботі ледь не до ночі. Вам захочеться померти.

 

Ох, я такий довгий, людоньки.

Просто зараз ви, мабуть, перебираєте в голові різні думки. Ви міркуєте так: «Гаразд, я ж можу проскочити оцю нудятину з цифрами і перейти до більш цікавих шматків і все одно отримаю загальне уявлення про текст?». Ніт! Насправді, якщо ви ретельно не проштудіюєте кожне словечко в екстрадовгій і мегапотрібній частині про наслідки для економіки, то не втямите, про що йдеться у другій половині тексту.

 

А ще я маю вас попередити. Не так і багато є цікавих шматків тексту, до яких можна перескочити!

 

Роззирніться по своєму офісу. Всі, окрім вас, мене вже прочитали. Бачите отих людей за бісовою маленькою кавоваркою? Ага, а в них там триває соковито-інтелектуальна розмова про мене. Один із них Дуже важливий. Закладаюся, що Інший справляє потужне враження на Дуже важливого. Закладаюся, що Її скоро підвищать через те, як розумно вона мовить. На їхньому місці могли бути ви, якби тільки прочитали мене минулого тижня, як обіцяли ?.

 

А ось тепер частина тексту, яку ну спраааавді неможливо здолати. Чуваки, це так тяжко. Повний колапс уваги, яка, ви думали, у вас іще лишалася. А зараз саме час перевірити інстаграм, та? Ага. Я знав, що ви занадто ліниві, щоб дочитати цей безрадісний, монументальний твір.

 

О, а ви думали, я забув про законодавчі моменти? Про них ітиметься на наступних дев’яти сторінках, розслабтеся! Вам здається, що ось-ось нарешті проясниться, що таке рекет? Ніфіга. Попереду ще дев’ять сторінок. На цьому етапі ви не певні навіть, чи рекет — це добре, чи погано. Для розуміння бракує якоїсь ледь уловимої контекстуальної підказки. Думаєте, я її вам її дам? Ахахаха, ні!

 

Ну, серйозно. Не знущайтеся. Перескочте врешті до кінця тексту, та й по всьому!

 

Над цією частиною не заморочуйтеся вза-га-лі. Я тут відхиляюся від теми і представляю якихось нових людей. Тому не партеся.

 

І над цим пасажем теж.

 

Ну, правда, все гаразд. Ви навіть не зрозумієте кілька наступних абзаців.

 

Пане Боже. Цей процес стає неприємним і вам, і мені. Скіпніть і перейдіть до кінця. Зробіть це. Я вдам, що не бачу цього.

 

Вітаннячка! Ви дісталися до останнього абзацу, здолавши неймовірну кількість безплідних літер. Жартую. Я знаю, що ви те все пропустили, ви, жалюгідні хробаки. Все, окрім фоточок у середній частині тексту, які виявилися просто рекламою.

 

І не те що вас це має хвилювати, але моє останнє речення — це прекрасно сформульований висновок до всієї історії. Більшість людей плакали, читаючи його. І це добре.

 

Невдахи.

Оригінал I am the very important longread everyone is talking about

Переклала Людмила Смоляр

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.