Американський експерт у темі Близького Сходу Майкл Вайс вважає, що терористична організація «Ісламська держава» намагається дестабілізувати увесь західний світ, але для цього послуговується принципами геополітики — що не є типово. Про майбутнє ІДІЛу та найбільші потенційні небезпеки журналіст розповів у публічному інтерв’ю міжнароднику Івану Яковині на V Lviv Media Forum. MediaLab пропонує стислий виклад розмови зі слів Майкла Вайса.
Територія, яку займає так самоназвана «Ісламська держава», за останні 18 місяців стрімко зменшилася. Не зважаючи на це, ІДІЛ досі контролює великий шматок землі на Близькому Сході — прикордоння Сирії та Іраку, зокрема місто Абу-Камал. Це, ймовірно, місце перебування усього «істеблішменту» Ісламської держави. Коаліція країн-партнерів, без сумніву, знищить фізичний прояв ІДІЛу та поверне контроль над цими територіями. Загалом і самі бойовики говорять про те, що їхня поразка є неминучою.
Але велика небезпека у тому, що після витіснення терористів з півночі Сирії та Іраку, вони перемістяться у пустелі на кордоні з Йорданом, союзником Америки, та скооперуються із тамтешніми військовими угрупуваннями. На думку адміністрації президента США, зокрема, радника з питань національної безпеки, це є геостратегією ІДІЛу на найближчий час. У Білому домі достатньо радників, які добре розуміються на Близькому Сході, бо є ветеранами війни в Іраку. Вони роблять справді непогану роботу в напрямку боротьби з тероризмом.
Проблемою у цій сфері є сам президент, який не тільки не розуміє, що взагалі відбувається, а й не хоче цього збагнути. Зараз для Америки найважливіше — захистити цивільне населення. ІДІЛ розуміє це, а тому постійно намагається прикриватися звичайними людьми і зміщувати приціл саме на них. Тому, не зважаючи на те, що армія коаліції знає розташування військ «Ісламської держави», вона не може просто розбомбити їхні позиції. У Мосулі, наприклад, іракські союзники прочесують будинок за будинком, щоб викрити терористів. Просто знищувати населені пункти, повні цивільних, через те, що там, окрім них, є ще й ІДІЛ, США не можуть. Це був би воєнний злочин, за який довелося б відповідати перед міжнародним військовим трибуналом.
У випадку з «Ісламською державою», військова перемога не означає політичну чи суспільну перемогу. Дуже складною є ситуація з місцевим сунітським населенням. Вони, наприклад, не сприймають іракських шиїтських військових, що воюють з ІДІЛом, як визволителів, а радше навпаки — як терористів. Варіанти вирішення цієї проблеми варіюються від поганого до ще гіршого.
Найважливіше завдання для США зараз — гарантувати сунітам захист після того, як «Ісламська держава» втратить контроль над своїми територіями в регіоні. Якщо Асад повернеться, шиїтські воєнізовані угруповання на кшталт Хезболли (ліванська парамілітарна організація) знову набудуть сили. У відповідь на це почнуться нові повстання сунітів. Це дуже ймовірно. Проблема у тому, що ІДІЛ може не існувати як організація, але як явище продовжуватиме жити у суспільстві. Я цього дуже боюся.
«Ісламська держава» — це не звичайна терористична організація, з якими ми зіштовхувалися у минулому. Ми ніколи не побачимо світових політиків на перемовинах з лідерами ІДІЛу, але у стратегії своїх дій вони керуються питаннями геополітики і дуже легко підлаштовуються під зміни політичної картини світу.
Наразі, «Ісламська держава» видозмінюється як структура. Відбувається її європеїзація. Багато людей не арабського походження займають керівні посади. Наприклад, Абу Сулейман аль-Фірансі, який керував європейськими операціями ІДІЛу. Він народився на Близькому Сході, але виріс у Франції. Або один з джихадистів, що брали участь в атаках у Парижі у 2015 році, Абу Сулейман аль-Бальджикі, що в перекладі означає, що він з Бельгії.
Так само, ряди ІДІЛу поповнюються російськомовними джихадистами, переважно з Середньої Азії. Один з них, Гулмурод Халімов — із Таджикістану, пройшов антитерористичну воєнну підготовку в США, а у 2016-му став «міністром війни» в організації. Зараз можна сказати, що першим поколінням джихадистів були вихідці з Йордану та Саудівської Аравії, другим — громадяни Іраку. А третім стають представники держав, які не є частиною арабського світу. Тому сьогодні є серйозна небезпека, що ІДІЛ переросте у всесвітній рух, який функціонуватиме у різних куточках землі за допомогою інтернету.
Першочерговим планом «Ісламської держави» було укріпити позиції в Іраку та Сирії, а звідти розповсюджувати вплив на Саудівську Аравію, Йорданію та інші країни. Наразі вони ще й експортують джихадистів до західних країн. Але керівники Ісламської держави не розраховують на те, що завоюють увесь світ і їздитимуть на своїх автомобілях по Вашингтону. Їхньою метою є поширення терору та відчуття незахищеності у західних країнах. До того ж, вони очікують, що Захід почне притісняти мусульман і виганяти їх зі своїх держав — у розумінні ІДІЛу мусульмани мають жити у регіоні свого походження.
Деякі експерти вважають, що одним зі шляхів припинення військових дій на Близькому Сході є його розподіл на регіони, в яких житимуть представники різних релігій та етнічностей — курди, шиїти, суніти, християни тощо. Проте це не так легко зробити. Якщо подивитися на територію Іраку до етнічних чисток, то видно, що населення є дуже змішаним. Курди, шиїти і суніти могли жити в одному селі, було дуже багато змішаних шлюбів. Схожа ситуація і в Сирії. Не думаю, що після того, що відбувається зараз, вона знову коли-небудь зможе стати цілісною країною.
Я маю схожі передчуття і щодо Іраку, адже курдський націоналізм там є дуже сильним, і вже очевидно, що це призведе до незалежності Курдистану та його відділення від Іраку. Штучні національні держави, які ми бачимо на карті Близького сходу, утворилися ще після Першої світової війни. Вони якраз і призвели до нинішніх конфліктів.
ФОТО: Іра Роговик
V Lviv Media Forum відбувся за підтримки Національного Фонду на підтримку Демократії NED, Фонду Джермана Маршалла (США), Представництва ЄС в Україні, Посольства США в Україні. Генеральний партнер — інвестиційна компанія Dragon Capital.
Організатори: ГО «Львівський медіафорум», Школа журналістики УКУ. За сприяння Львівської міської ради.
