Еліт Чионг працює у команді Vox Products і пише для Poynter про те, як використовувати інновації у журналістиці. Це переклад її матеріалу про базові інструменти сторітелінґу для журналістів нових медіа 


«Якими оповідними інструментами ти користуєшся?» — чи не найулюбленіше запитання від новачків у журналістиці, з якими я спілкуюсь як технічна спеціалістка у галузі медіа. Левова частка успіху у справі розповідання історій полягає у підборі правильних інструментів та технічних інновацій для роботи з матеріалом. Школи, через які проходить молоде покоління журналістів та журналісток, зараз трохи відстали у викладанні нових способів розповісти історію.

Тим, хто читає вашу статтю на телефоні чи мобільному пристрої, може бути складно подолати стіну тексту — байдуже, наскільки ваш текст достовірний, доречний чи дотепний. Погляд читача притягують елементи, які виділяються в макеті, і новий смисловий розділ — це чудова нагода вставити зображення, цитату або інший елемент розповіді. Ось деякі з моїх улюблених оповідних інструментів, які достатньо прості, щоб із ними могли почати роботу новачки.

Storify: для найсвіжіших новин у соціальних медіа

З чим Storify дійсно добре справляється — це пошук на будь-яку тему в соціальних медіа, а також організація знайденого у зручному drag-and-drop редакторі історій. Працюючи над історією, ви можете збирати відповідні цитати з різних соціальних медіаплатформ, таких як Twitter, Reddit і YouTube, і створити мультимедійну хронологію для демонстрації цитат, які були сказані кількома дійовими особами на різних інтернет-платформах, оновлюючи її з розгортанням подій. Компіляція матеріалу в одному місці без необхідності вдаватися до складного програмного забезпечення допоможе вам наглядно організувати інформацію, що стосується найсвіжіших новин, відрізнити правду від брехні та висвітлити події на власній платформі під найвдалішим кутом.

Autotune: для візуалізації даних

Якщо ви не працюєте з даними, то можете уявляти собі, ніби їхня візуалізація потребує безлічі таблиць, обчислень і складних алгоритмів. Багато ньюзрумів наймають дизайнерів і аналітиків для візуалізації даних для роботи поряд із «традиційними» журналістами, і ці дві професії доповнюють одна одну. Однак візуалізація даних може бути простою діаграмою або графіком, який показує результати опитування чи дослідження — які, втім, може бути складно зрозуміти, якщо їх подати просто в тексті. Дизайнери та дизайнерки, які працюють із даними, знають іще кілька способів наочного подання інформації.

Autotune — це набір програмного забезпечення з відкритим програмним кодом, створений командою Vox Media. Він дозволяє з легкістю конструювати діаграми, графіки і опитування на різних платформах; принципи користування зрозуміло пояснено простою мовою в супровідній документації.

Google News Lab: для полювання за трендами

News Lab компанії Google пропонує величезний набір інструментів для дослідження, збору і поширення інформації. Дві речі, особливо корисні журналісткам та журналістам — це Trends та Maps (включно з Crisis Maps). У тихі дні за їх допомогою можна побачити, що шукають люди, і це допоможе придумати кілька нових ідей для статті. Аналіз популярності пошукових запитів з плином часу також може надати форму розповіді на будь-яку тему.

За допомогою Google Maps журналісти можуть створювати інтерактивні карти, які можна вставити у текстовий редактор і опубліковувати на власній платформі. У багатьох випадках новинній агенції набагато простіше скористатися роботою програмістів і дизайнерів Google у вигляді вже готового інструменту відображення карт, ніж проектувати і створювати відповідне програмне забезпечення самостійно. Карти від Google присутні на ринку досить довго, тому мають кваліфіковану службу підтримки і низку навчальних ресурсів, які допоможуть зрозуміти принципи роботи з інструментами. Вказати точку на Google Maps — чудовий спосіб організувати огляд локальних подій чи цікавих туристичних місць, або ж надати читачам контекст закордонних подій.

Gifs: для гаряченького

Як би ви не вимовляли це слово — «гіф» чи «джиф» — анімовані ілюстрації формату GIF безцінні у справі висвітлення важливих деталей історії, особливо в матеріалі для мобільних пристроїв. Статті з довгими відео, на які треба клацати, щоб їх почати, не стимулюють читачів затримуватися і дивитися до кінця; також читачі не знають, що вони побачать, доки не натиснуть на play. І в будь-якому випадку, потокове відео покладається на якість інтернету або мобільного зв’язку. Може бути корисно поряд із повнорозмірним стороннім відео у статті поставити супровідний GIF, у якому відобразити основні моменти — особливо при висвітленні спортивних подій чи церемоній нагородження.

Як зробити GIF? Як правило, ви витягаєте кілька секунд із відео для того, щоб створити меншу серію зображень, вбудовану в статтю — формат якої достатньо простий, щоб із нею справилися найрізноманітніші програми. Giphy може швидко перетворити галерею зображень, відео на YouTube чи з іншого джерела на GIF, виключаючи з робочого процесу традиційну необхідність запуску Photoshop.

Найкраща річ у користуванні різноманітними способами побудови оповіді — це те, що ви можете самостійно вибирати інструменти, базові чи складніші, які найбільш ефективні у цей момент, точно так, як вам потрібно. З поданих інструментів варто почати, щоб вивчити основи інформаційного дизайну і зрозуміти різні способи, окрім традиційного читання з монітора, у які читачки та читачі бачать ваші статті. Ви опануєте нові способи достукатися до аудиторії, незалежно від того, звідки вас читатимуть.


Оригінал статті: Poynter

Переклад: Олесь Петік

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.