Оператор-постановник Маркіян Канюка про проект «Україна. Повернення своєї історії» та вихід із зони комфорту.
Маркіян Канюка радить: якщо вам потрібно зняти комбайнера, ведіть його в поле, до комбайна – туди, де герой почуватиметься природно. Він був оператором-постановником багатьох телесеріалів і реаліті-шоу на телеканалах «Україна» та «1+1». За стрічку «Україна. Повернення своєї історії», до створення якої він долучився, «1+1» здобув нагороду «Телетріумф» у номінації «Телевізійний документальний фільм». У межах проекту «Відеоквест», організованого Школою журналістики Українського католицького університету, Маркіян продемонстрував мистецтво малювання світлом у кадрі та поділився досвідом операторської роботи.
Професійний оператор не зніматиме будь-де. У документальному кіно місце для знімання може розповісти історію героя або створити атмосферу епізоду. Перш ніж обрати локацію, творці документалки зазвичай ретельно досліджують місцевість. Потрібно роззирнутись, знайти ракурс, уявити, де стоятиме герой і де розміститься освітлювальна техніка. А у випадку з ігровим кіно – наприклад, телесеріалом, – потрібно подумати ще й про місце за кадром для всієї знімальної групи.
Вчіться виправдовувати світло. Штучне освітлення потрібне не для кількості, а для якості світла – воно створює об’єм у кадрі та додає атмосфери. Щоб краще зрозуміти, як працювати зі світлом, потрібно поспостерігати за ним у повсякденному житті. Подивіться, як падає світло з вікна, від настільної лампи чи свічки.
В кадрі оператор повинен досягнути максимальної реалістичності, щоб на екрані все виглядало як у житті. Й завдяки правильному розміщенню техніки та температурі світла, виставленого оператором-постановником, можна зімітувати будь-яке джерело освітлення. Під час знімання фільму «Україна. Повернення своєї історії» в Батурині ми спускалися в підземелля, де була цілковита темрява. Довелося встановлювати додаткове освітлення, а щоб виправдати те світло, використовувати ліхтарик, який тримали герої в кадрі.
Інколи схема освітлення для чоловіка не підходить для жінки. Жінки прагнуть виглядати в кадрі привабливо, тож інколи, щоб догодити акторкам серіалу, мені доводиться переставляти освітлювальні прилади. Для жінок краще використовувати м’якше освітлення: не варто спрямовувати на героїню світло, краще використати світловідбивач, фростову раму зі світлофільтром абощо. У стрічці «Україна. Повернення своєї історії» я дозволив собі зняти героїню некрасивою: хотів показати її вік, тому використовував більш агресивне, чоловіче освітлення.
Глядачу треба показати бруд під нігтями – всі деталі: вони увиразнюють фільм. У роботі над проектом «Україна. Повернення своєї історії» я використовував макрооб’єктив, щоб знімати великі плани. Зображення з максимальним наближенням у Голлівуді називають extreme shot: такі кадри використовують, коли потрібно показати емоцію героя. Завдяки великому плану можна показати те, що в реальному житті люди могли б не помітити.
Герої часто соромляться камери. Особливо в документальному кіно. Тоді завдання команди – допомогти людині почуватись вільно. Найкраще в таких випадках буде провести з героєм трохи більше часу, щоб він звик до камери та членів знімальної групи. Коли героя ніяк не вдавалося заспокоїти, ми, щоб отримати щиру емоцію, вдавались до хитрощів. Режисер говорив мені «стоп», але подавав знак, щоб я не припиняв знімати. Він ішов говорити з героєм наодинці, а ми тим часом усе фільмували.
Працюючи, оператор-постановник має думати про монтаж. Завжди є ризик відзняти багато відеоматеріалу, який не ліпитиметься докупи. Тут потрібно тісно співпрацювати з режисером і чітко виконувати завдання, які він перед вами ставить. Для документального кіно бажано знімати з запасом – у декілька разів більше матеріалу, ніж для ігрового.
Найважче працювати у відрядженні. Особливо закордонному – знімальна група може взяти з собою не все, що потрібно, тож технічні можливості обмежені. Водночас знімати потрібно в тій самій якості, або навіть і краще, адже на поїздку витрачені великі гроші. Ми з командою проекту «Україна. Повернення своєї історії» їздили в російський Оренбург, щоб зняти дзвін Мазепи, розташований у дзвіниці місцевої церкви. Великдень був єдиним днем, коли на дзвіницю можна було піднятись без спеціального дозволу священиків. Був великий ризик, що нас упіймають, тому атмосфера була дуже напруженою.
Оператор-постановник може показати гостроту емоцій. Такі епізоди неможливо зняти, сидячи на дивані: треба виходити з зони комфорту і їхати в епіцентр подій. Утім, навіть повсякденну роботу на знімальному майданчику важко назвати комфортною. В українських реаліях доводиться знімати швидко, дешево і якісно. В найбільшому дефіциті – час. Особливо його бракує для роботи над телесеріалами. Можливо, якби ми мали більше часу на один проект, удавалося б знімати більш виразне та, зрештою, якісне кіно.
Фото Анни Чуданової
