Зураб Аласанія і Наталія Гуменюк про специфіку і особливості творення Суспільного мовлення в Україні.
Суспільне мовлення щойно починає своє функціонування в Україні тоді, як у розвинутих країнах світу його принципами користуються вже давно. Які труднощі виникають у процесі реалізації такого мовника в Україні і чому це важливо впроваджувати, розповідають генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія і голова hromadske.ua Наталія Гуменюк.
На шляху до Суспільного мовлення
Як юридична особа Суспільний мовник з’явиться у листопаді 2016 року. Однак запитання «Коли Суспільне відбудеться як явище?» схоже на «Коли буде нормальна незалежна Україна?». Суспільне — це абсолютно інше. Не просто телебачення, радіо чи платформа. «Це ми з вами», – зауважує Зураб Аласанія.
За його словами, першим кроком до створення Суспільного мовлення як, власне, юридичної особи стало об’єднання 32 українських телекомпаній, з яких 28 були у державному чи комунальному регулюванні, а також канали «Культура», «Перший Національний», Національна радіокомпанія України, Національна телекомпанія України. Внаслідок закриття НРКУ та обласних державних телерадіокомпаній утворилися різні філії, які пізніше приєднали до НТКУ.
«На першому етапі ми виконали 90% з того, що потрібно було зробити. Тобто, провели аудити всіх компаній. А потім «загальмували» на «Укртелефільмі». Ми ніяк не могли домогтися їхніх документів. Однак потім все ж отримали до них доступ», — пояснює Зураб Аласанія. Парламент ухвалив зміни до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Тому державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів» приєднається до структури Суспільного після створення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України».
Наступний крок — корпоратизація: вихід на ринок та випуск акцій. Коли затвердять статут, можна буде говорити про початок існування Національної суспільної телерадіокомпанії України.
«Ми до цього йшли два роки. Усе відбувалося важко. Грошей як не було, так і немає досі. Утім робота завершена. Зібралася величезна компанія. Ресурс — 97 відсотків покриття України, 200 тисяч людей. Поки що я не бачу особливого зацікавлення з політичного боку, але від організацій, інституцій, окремих людей інтерес починає надходити», – розповідає Зураб.
Фінансування і штатні працівники
Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік», на фінансування Суспільного мовлення передбачено 684 мільйони гривень. «Здається, що це величезні цифри. А насправді — ні. Спочатку держава забезпечила бюджет лише на дві статті витрат — зарплати і трансляцію», – пояснює Зураб Аласанія.
Зараз штат Суспільного утворюють 8 тисяч співробітників. За словами Аласанії, людей не звільняють — немає готової бази для переатестації. «Треба три-чотири роки на навчання, зміну кадрів. Зрештою, це будуть не лише новини, а майданчик із втричі більшою роботою кожного й відповідною зарплатнею», – говорить Зураб.
Новий мовник за світовими мірками
У розвинених країнах світу Суспільний мовник вже активно функціонує. В Україні «Громадське телебачення» взяло за основу принципи Суспільного. Таке мовлення — панацея, вважає Наталія Гуменюк: «У Британії результати виборів були б зовсім іншими, якби не ВВС». За її словами, Суспільне мовлення пов’язане, насамперед, з цінностями якісної журналістики. Зараз, коли громадськість дуже поляризована, Суспільний мовник — це медіа, яке рятує.
«Ми тут, щоб змінювати правила. Коли ми створювали проект Hromadske International, то від нас очікували піару країни. Одразу була недовіра світової спільноти, що з’явиться якийсь пропагандистський канал. Однак ми доводимо, що можемо робити якісний журналістський контент, а політикам пояснюємо, що у наших прямих ефірах їм ставитимуть складні запитання, які реально турбують людей», – наголошує Наталія.
Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» — це потужна річ, вважає Гуменюк: «У нас є великий план із Суспільним, який робиться за українським законодавством. Ми разом розуміємо, яка роль незалежного мовника, створеного з низів, і яка роль державного, тобто Суспільного мовника, що трансформується. І як ми можемо посилити один одного. Частину документальних фільмів, які ми робимо останім часом, показали в ефірі Суспільного. Наш принцип — збиратися і розробляти план, як робити якісну журналістику доступною для людей».
*Матеріал підготовлено за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що виконує міжнародна організація «Інтерньюз»
