Creatives, репортажі, продакшн, радіо: проект про успішних українців розмножується брунькуванням.
Щотижня нове розлоге й гарно проілюстроване інтерв’ю з відомою, цікавою та успішною людиною. Таким був рецепт популярності проекту TheUkrainians на старті, 2014 року. Розповівши півсотні історій, його творці підбили підсумок: видали книжку «TheUkrainians: історії успіху». Тим часом поставили сайт на паузу, зібрали 130 тисяч гривень на спільнокошті й на початку 2016-го перезапустили проект як онлайн-журнал із різними форматами. Тепер на черзі нові, ще глобальніші зміни: The Ukrainians стають групою видань. Чи то пак, за визначенням команди проекту, екосистемою.
Всеволод Поліщук любить слово «креативність». Він — євангеліст проекту «Креативне місто Львів» та співзасновник креативної агенції Readyto. Видання, до створення якого Всеволод нещодавно долучився, називається Creatives.
«Концепція та сама, що була від початку в The Ukrainians, але тематика вужча. Наша місія — заохочувати людей долучатись до креативних індустрій, а тих, хто вже є у креативних індустріях, — залишатись в Україні», — говорить він.
Креативні індустрії — це література, музика, живопис, інші види мистецтва, гастрономія, медіа, фото, відео- та кіновиробництво, видавництво, ІТ, дизайн, архітектура, реклама та ремесла. Перелік індустрій різниться в різних країнах, але Creatives зупинились на цьому. Видання щотижня публікуватиме нову історію успіху, плануючи за рік охопити представників усіх цих індустрій. Половина героїв — уже відомі та авторитетні у своїй галузі, половина — зірки, що сходять. Перші герої, чиї історії вже вийшли, — письменник Сергій Жадан, інфограферка Ярина Серкез, видавчиня Тетяна Полонік та команда дизайн-студії «Аґрафка».
Інтерв’ю братимуть люди, які розуміються у сфері, до якої належить герой. Занурюватись у вузькоспеціалізовані деталі не заборонено: цільовою аудиторією проекту є, перш за все, представники тих самих креативних індустрій, які зрозуміють, про що йдеться. Писати лаконічно теж не вимагають: це великі, великі тексти. Тридцять тисяч знаків або більше.
The Ukrainians завжди приділяли багато уваги верстці та ілюстраціям, але Creatives вивели красу форми на новий рівень. Кожне інтерв’ю має унікальний дизайн, над яким верстальники-фрилансери, за словами Всеволода, часом працюють місяцями. Верстка і програмування — найдорожча частина виробничого циклу Creatives. На запитання, чи буде в проекті більш ніж один верстальник, Всеволод реагує сміхом: «Їх уже семеро. А буде ще більше».
Не буде на сайті Creatives ні банерів, ні нативної реклами. «Одна з речей, яка мене гнітила, коли я працював у медіа, — це постійний конфлікт інтересів між редакцією та комерційним відділом, який часто переростає в конфлікт між людьми. Редактор мусить весь час стежити, чи не втулять йому рекламу, яка компрометує видання. На нього тиснуть: мовляв, ми маємо певні зобов’язання. Модель Creatives виключає цю проблему», — говорить Всеволод.
Перший рік життя проекту оплатили партнери: Lviv IT Cluster, IT-компанія N-iX, мережа ресторанів Celentano, сервіс виклику таксі Uklon, мережа заправок ОККО та виробник жіночого одягу Jhiva. Вони зробили рівні внески в бюджет. За рік і формат видання, й пул партнерів планують розширити. За цей рік Creatives сподіваються набрати мільйон переглядів.
«Партнери погодились на умову, що вони ніяк не зможуть впливати на контент, — розповідає про взаємини з компаніями Всеволод Поліщук. — Вони отримають впізнаваність бренду через логотип і слово партнера. Для них це важливо не лише з погляду аудиторії споживачів, а й як HR-маркетинг. Вони зацікавлені в тому, щоб люди хотіли в них працювати, і потребують кооперації з креативними індустріями. Збільшення креативного класу для всіх цих компаній є складовою успіху в майбутньому». Тому історії успіху Creatives доповнюватимуть корисною інформацією для тих, хто хоче опанувати креативний фах чи заснувати свою справу — «чимось на кшталт каталогу», каже Всеволод. Можливо, в майбутньому на сайті з’явиться повноцінний каталог креативних підприємств та фрилансерів.
Перший рік Creatives, як і The Ukrainians, увінчається книжкою — добіркою найвдаліших історій креативних людей. Також усі матеріали сайту планують перекласти англійською, аби їх могли читати закордоном. Всеволод Поліщук не виключає, що формат, якщо він виявиться запитаним тут, у майбутньому вийде за межі України.
Заробляти Creatives хочуть офлайновими заходами за участі героїв, чиї історії розповідає видання. Зараз на сайті є анонси зустрічі з Тетяною Полонік у Харкові та з «Аґрафкою» в Івано-Франківську. Заходи проводитимуть щомісяця. «Ми будемо організовувати зустрічі так, щоб вони мали прикладну цінність, а не лише мотиваційну. Спікери даватимуть поради, які можуть допомогти слухачам долучитись до креативних індустрій», — каже Всеволод Поліщук.
Ще одним проектом, який відбрунькується від The Ukrainians, стане репортажне видання. Його назву поки що не розголошують. Репортажі з’явились на сайті після перезавантаження на початку 2016 року й стали для нього одним із найважливіших форматів… Але тепер їм там тісно.
«The Ukrainians в уявлені нашої аудиторії досі лишається медіа, яке розповідає історії успіху. Тоді як репортаж, а тим паче соціальний, це не завжди успішні історії — частіше навпаки. Тож часом, ми мусили відмовлятися від важливих тем і хороших текстів тільки тому, що вони не вписувалися у цю канву успішності», — розповідає редакторка відділу репортажів The Ukrainians Марічка Паплаускайте. У новому репортажному проекті можна буде не перейматись тим, що сумна історія заразить читачів зневірою та песимізмом.
Крім того, репортажі важко продати: компанії, охочі стати партнерами видання, хочуть асоціюватись із успішними, амбітними героями й історіями, а не з незрячими бандуристами чи ветеранами-самогубцями. «Сумні історії мають своє місце в житті людей, — коментує Всеволод Поліщук. — Але читачі чекають на них деінде, а не на сайті про успішних українців».
До того ж, сама назва видання вимагає розповідати лише про українців. «Коли, скажімо, Саша Рупета — талановитий фотограф, з яким ми багато співпрацюємо, — пропонував нам шикарну фотоісторію з Албанії, ми не могли її взяти. Тепер зможемо», — каже Марічка.
Запуск репортажного видання оплатять із ґранту посольства Норвегії в Україні. В команді, крім Марічки, буде редакторка Олеся Яремчук та фоторедактор Данило Павлов. «Фотографії в нас ніколи не були другорядними: ми завжди ставились до них так само серйозно, як до тексту. Крім текстових репортажів плануємо раз на місяць публікувати самостійні фотоісторії», — розповідає Марічка Паплаускайте.
Вільних репортажистів в Україні поки що не вистачає, тому The Ukrainians готуватимуть кадри самотужки. У жовтні стартував фінансований посольством США в Україні навчальний проект «Справжня країна», в якому беруть участь молоді автори і авторки з регіонів. Після інтенсивного навчання в Карпатах вони отримали завдання й тепер писатимуть репортажі під наставництвом команди The Ukrainians. За опубліковані матеріали автори отримають гонорари.
Ґрантове фінансування дозволить редакції оплачувати відрядження авторів-фрилансерів і збільшити гонорари. Репортажі виходитимуть частіше, ніж зараз на The Ukrainians, — щонайменше раз на два дні. Крім великих матеріалів будуть і менші формати. Про що писатимуть? «Якщо сказати загально, це промоція миру і захисту прав людини. Тут маємо на увазі також питання толерантності, суспільного діалогу і великих змін через локальні історії», — характеризує фокус видання Марічка, обіцяючи «глибокі теми і ґрунтовні дослідження».
Проект має фінансування на рік, але сподівається зберегти команду й ритм роботи, коли ґрант закінчиться. Тарас Прокопишин розповідає, що репортажі публікуватимуться відразу українською і англійською мовою. «Сприймаємо це не лише як можливість взаємодіяти з іноземцями, яким цікава Україна, а й як можливість вибудувати сталі й тісніші стосунки з діаспорою», — пояснює керівник The Ukrainians.
За словами Всеволода Поліщука, до розгалуження на окремі проекти The Ukrainians підштовхує й потреба потрапляти в алгоритм соціальних мереж. «Якщо ти публікуєш забагато контенту, алгоритм тебе звужує, якщо замало, починає забувати. Тепер буде кілька проектів, кожен із яких будуватиме свою аудиторію в соцмережах, а фейсбук-сторінка The Ukrainians буде платформою для їх просування», — пояснює він. Зараз у сторінки The Ukrainians шістдесят п’ять тисяч підписників; Creatives уже наближається до тисячі п’ятисот.
Сайт The Ukrainians оновлять. «У порівнянні з більшість українських онлайн-видань наш теперішній сайт має доволі непоганий вигляд, але в нього багато обмежень у дизайні й верстці, — пояснює Тарас Прокопишин. — Ми хотіли б, щоб вигляд і емоція сайту про творчу молодь і для творчої молоді були більш динамічними та яскравішими. Фактично сайт стане стартовою точкою входу на всі проекти нашої медійної екосистеми. Тут залишаться тематичні інтерв’ю, спецпроекти та інші лонгріди. Заберемо розділи “Колонки” і “Картки”: відчули, що це не наш формат, та й не було достатньо ресурсів, аби їх розвивати. Натомість додамо блоки інших проектів, із яких можна буде перейти на їхні сайти».
Є в групі також мультимедійний продакшн The Ukrainians Storytelling Studio. Він створюватиме історії на замовлення організацій і компаній, які поширюватимуться, перш за все, в інших виданнях та на платформах компаній-партнерів. Редакція не раз отримувала замовлення на створення великих історій, але через обмеження дизайну не завжди могла їх виконати. Хоча дещо вийшло, наприклад, спецпроект про ВІЛ/СНІД. «На відміну від схожих українських організацій, ми зосередимось не так на контент-маркетингу, як на великих історіях. Розповідатимемо про компанії у спецпроектах, книгах тощо. До роботи залучатимемо авторів-фрилансерів», — каже Тарас Прокопишин. Він сподівається, що продакшн фінансово стабілізує The Ukrainians.
Ще у групі The Ukrainians незабаром з’явиться власне онлайн-радіо. «Крім того, ми думаємо над підпроектами про книжки, про українок, які працюють у сфері технологій, та про гастрономічний проект», — розкриває плани Тарас.
Згадка про гастрономічний проект змушує Всеволода Поліщука задоволено всміхнутись. Це його стихія — він багато років працює у ресторанних комунікаціях і співзаснував Клуб галицької кухні. «Часто питають, чому ми вживаємо “креативні”, а не “творчі”. Креативність — не те саме, що творчість, — каже він. — Творчість — самоцінний процес. А цінність креативності, крім самого процесу, в корисному результаті».
Головне фото Evie Shaffer
