Півтора роки тому Андрій Бродецький, на той час редактор видання про технології Apparat, поставив собі це запитання. Тепер він має чи не найбільший в Україні канал в Telegram. Це кросплатформенний месенджер для обміну текстовими повідомленнями і медіафайлами. Кількість підписників Бродецького вже перевищує 20 тисяч. Про те, навіщо цей сервіс журналістам, Андрій розповів під час V Lviv Media Forum.
Навіщо месенджери взагалі? Є ж Facebook!
На перший квартал 2017 року кількість користувачів месенджерів вже перевищує кількість юзерів соцмереж. Є декілька пояснень. Перше – контроль. Вірогідність того, що твоє повідомлення у месенджері прочитає чи прокоментує випадкова людина, значно менша, ніж у соцмережах. Відповідно, ризик натрапити на тролінг, хейтспіч чи політичну пропаганду теж низький.
Друге – Telegram не настільки перенасичений рекламою. Наприклад, за моїми спостереженнями, у Facebook чи Instagram кожен шостий-сьомий пост – рекламний.
Третя причина – гонитва за лайками. Всі ж колись видаляли свою фотку в Instagram, яка не набрала достатньо лайків, чи не так? Дуже прикре відчуття, коли ти виливаєш душу в якомусь пості, а його не лайкають. Тому у месенджерах функцію вподобань забрали, а отже і перейматися через це не доводиться. Єдиний показник успішності твого допису – кількість переглядів. І цей показник важче накрутити, ніж лайки у Facebook.
Довідка MediaLab: Месенджери – це спеціальні програми, мобільні додатки або онлайн-сервіси для миттєвого обміну повідомленнями, які також мають опції голосового зв’язку, відеозв’язку, передавання файлів. Окремі з них можна використовувати для групових чатів або відеоконференцій.
Добре, тоді може завести канал у Viber? Там більше людей наче
Це правда, Viber встановлений на більшій кількості cмартфонів в Україні, ніж Telegram. Утім після блокування російських соцмереж Telegram показує найбільше зростання – за останні три місяці український сегмент зріс на 50%.
Telegram також менш вимогливий до потужності смартфона чи інтернет-мережі. Якщо ви перебуватимете у місці із поганим покриттям, то повідомлення чи пост у Telegram відкриється швидше, ніж у Facebook або Viber.
Від самого початку Telegram позиціонували як захищений месенджер. Окрім шифрування, сервіс так хитро влаштований юридично, що не підпорядковується юрисдикції жодної країни, тому не буде співпрацювати із урядами держав і не видаватиме інформацію на вимоги судів. У багатьох країнах, де соцмережі заборонені, таких як Іран чи Узбекистан, саме Telegram став центром протестного та опозиційного руху.
А хто в тому Telegram сидить? Яка аудиторія?
Якщо Viber зайняв нішу мережі «Однокласcники» у світі месенджерів, то у Telegram тусовка прогресивніша. Можливо, на формування аудиторії вплинуло те, що у Telegram немає українськомовної чи російськомовної версії. Відтак, люди, які не розуміють англійської, частково відсіюються. Так чи інакше, перші канали, які з’явилися в Telegram, розповідали про діджитал, маркетинг, IT.
Якщо говорити категоріями медіаменеджменту – це платоспроможна аудиторія. Плюс зараз до цієї категорії молодшого середнього віку та середнього класу підтягуються студенти. Половина української аудиторії Telegram – кияни. Далі йдуть міста-мільйонники: Харків, Дніпро, Одеса, Донецьк.
Добре, а що значить «постити»? Я можу зараз лише особисті повідомлення там надсилати
У Telegram для поширення інформації не особисто, а на загал, є інструмент під назвою «канал». Головна фішка – їх читають. Алгоритми соцмереж формують вашу новинну стрічку таким чином, що є шанс оминути щось важливе. До того ж, коли ви додаєте в друзі своїх знайомих (або незнайомих), дуже скоро ваша стрічка перетворюється на серію фотографій котиків та репостів з невідомих сайтів. А адміністратори сторінок у Facebook точно помічали, що паблік із умовними 20 тисячами підписників збирає 10-тисячне охоплення окремого посту, а сторінка із 100 тисячами підписників – 15-тисячне. Можливо, цифри не точні, але факт лишається фактом – Facebook штучно занижує охоплення поста для великих груп, щоб ті платили Цукербергу за рекламу.
Telegram таким не страждає. Його головна метрика – перегляди. Середня кількість переглядів посту – 60-100% від загальної кількості підписників каналу.
На моєму каналі, де 20 тисяч підписників, середня кількість переглядів становить приблизно 15-20 тисяч. Щоб мати таке охоплення у Facebook, потрібна сторінка десь на 200 тисяч людей.
А яка тут специфіка постів? Тут треба як в Twitter, правда ж?
Аж ніяк. Розгляньмо це поступово.
Перше, про що варто подумати – чи дійсно вам потрібен Telegram-канал. Якщо ви ніколи не писали у соцмережах, можливо, вам немає чого сказати? У такому випадку краще не заводити собі канал. Якщо ж вже зареєстрували – суворо дотримуйтеся своєї теми, аби не було непорозумінь. Читач має отримувати ту інформацію, на яку підписався.
Для Telegram варто пожертвувати лайками, які ви могли б отримати у Facebook. На власному каналі варто ділитися ексклюзивним контентом, не дублюючи його на інших платформах.
Головна особливість – якщо ви поширюєте посилання на цікавий матеріал чи відео, варто коротко та лаконічно пояснити, про що йдеться. Це своєрідний Telegram-рерайт. Пояснювальна журналістика, якщо хочете. Ваше завдання – не скеровувати читача на певну сторінку, а пояснити основну інформацію у самому месенджері, а за посиланням можна перейти вже за деталями. Відповідно, Telegram-канал не можна розглядати як джерело трафіку, його не використовують для генерації переходів. Twitter-формат типу «хороший текст, почитайте» тут також абсолютно не заходить. Тому не лінуйтеся написати два-три абзаци.
Постити в Telegram не варто дуже часто. Немає якоїсь точної цифри, звісно, але інтенсивність варіюється у межах 1-4 пости на день. Близько 10 дописів щоденно – це точно забагато. При цьому не обов’язково постити щодня.
Telegram більше підходить не для брендів, а для селф-брендингу. Каналу ЗМІ краще бути персоналізованим – читачам подобається, коли за постами є конкретна людина. Це можна пояснити тим, що у месенджерах читачі очікують на спілкування з реальними людьми, а не з брендами без обличчя. Відповідно, у Telegram не так добре заходить потік новин, як власні історії професіоналів. Також можна збирати для підписників найцікавіші матеріали за вашою темою, або робити дайджест найцікавіших текстів за день. Ну і варто експериментувати.
Головне – завжди думайте про читача. Аудиторія повинна мати відповідь на запитання «Що я втрачу, якщо відпишусь?». Коли я роблю пост, то завжди думаю, яку цінність це несе читачеві.
Все роблю так, як ви кажете. Однак мене читають семеро людей, з яких двоє – мої бабусі.У чому я помилився?
Свою аудиторію потрібно назбирати. Якщо ви вже маєте якийсь успіх, певну популярність у соцмережах, то це буде першим джерелом вашої аудиторії. Звісно, на ваш канал люди не повалять по тисячі за день, але базу ви таким чином назбираєте. Якщо маєте сайт, то можете отримати підписників звідти, поставивши відповідний банер. Варто додати свій канал у Telegram-каталоги (просто загугліть). Придбайте рекламний пост на каналі, схожому на ваш за тематикою, або можете обмінятися рекламними постами. І знову ж таки, беріть до уваги не кількість підписників, а перегляди постів.
ФОТО: Pexels.com
V Lviv Media Forum відбувся за підтримки Національного Фонду на підтримку Демократії NED, Фонду Джермана Маршалла (США), Представництва ЄС в Україні, Посольства США в Україні. Генеральний партнер — інвестиційна компанія Dragon Capital.
Організатори: ГО «Львівський медіафорум», Школа журналістики УКУ. За сприяння Львівської міської ради.
