Чим займається Комісія з журналістської етики? Розповідають члени Комісії з журналістської етики


Навіщо нам уроки медіаграмотності? Куди написати скаргу на видання, які порушують журналістські стандарти? Чи готова аудиторія платити за якісні медіа? Під час Форуму Видавців розповіли члени Комісії з журналістської етики Ігор Балинський, Олексій Погорелов і Тетяна Лебедєва.


Засновник Школи журналістики УКУ Ігор Балинський: Медіасистема України завжди залежала від власника. Це перша проблема, якe не подолано і не буде подолано найближчим часом. Влада змінилася, а власниками телеканалів залишилися ті самі люди.

Питання у тому, чи готова аудиторія підтримувати якісні збалансовані медіа. Українська журналістика є настільки вимогливою, наскільки вимогливою є її глядачі, читачі і слухачі. Ми говоримо, що недостатньо професійне журналістське середовище. Однак яким воно має бути, відповісти також повинна аудиторія. Інакше ми зробимо стерильні медіа, які не будуть цікавими. 

Якщо аудиторія сформує запит на якісний продукт, то наступним кроком буде потреба цей продукт оплатити. Журналіст часто йде на догоду власнику, бо розуміє, що йому платить власник. Хочете якісне? Отримайте, але це коштує грошей. Аудиторія повинна розуміти, що це співвідповідальні речі.

Завжди будуть журналісти, які братимуться за замовні матеріали. Цю проблему треба вирішити всередині медіасистеми. Українська журналістика потребує створення професійної спільноти, а також запровадження прес-карт. Наразі існує Комісія з журналістської етики, яка повинна берегти аудиторію від маніпуляцій. Усні попередження журналістам згодом мають врегульовуватись юридично. Наприклад, позбавленням права на професійну діяльність.

 

Президент Української Асоціації Медіа Бізнесу Олексій Погорелов:

Зараз Комісія з журналістської етики в Україні – це волонтерська робота чотирнадцятьох людей. І є три завдання: просвітницька місія, розгляд конфліктів у професійному середовищі і відстеження порушень журналістських стандартів.

Читач також може звернутися до Комісії, коли бачить порушення стандартів певними медіа чи журналістами. Кінцева мета полягає у тому, аби підвищити якість журналістських матеріалів. Дотримання стандартів відрізняє журналіста від блогера – людини, яка просто пише те, що думає.

 

Голова Наглядової ради НСТУ Тетяна  Лебедєва: У статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є дві частини. Перша зобов’язує владу забезпечити кожному право на висловлювання. При цьому друга частина говорить, що коли людина не може відповісти за інформацію, яку розповсюджує, то перша частина статті не діятиме. Майже усі цивілізовані країни мають органи саморегуляції, що беруть на себе відповідальність відслідковувати порушення журналістських стандартів.

В Україні Комісія з журналістської етики намагається не лише реагувати на порушення, а також пропагувати стандарти журналістики. Ми помічаємо небезпечні тенденції. На зауваження Комісії журналісти реагують по-різному: деякі з вдячністю, хтось із роздратуванням. Утім, коли критична маса дотримуватиметься моральних і етичних принципів у своїй роботі, осуд професійної спільноти сприйматиметься значно болючіше. Це може закінчитися відмовою від акредитації.  

Журналісти повинні відчувати суспільний запит на якісне медіа, щоби нести відповідальність перед аудиторією. Значна частина аудиторії повинна розуміти, як працюють медіа, і мати критичне мислення.

Міністерство освіті України дозволило проводити уроки з медіаграмотності у школах. Як споживати інформацію  і не стати об’єктом маніпуляції – треба вчити змалечку. Професійність і медіаграмотність потрібно підвищувати паралельно.


Фото авторки

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.