«Про серйозне з панком та угаром».
Уже третій сезон команда «Радіо Поділ» ділиться подкастами про розвиток громадянського суспільства, порядне підприємництво, практичну культуру та технології. Утім називають себе не медіа, а спільнотою — незалежною українською спільнотою подкастів. Про відмінність від класичних медіапроєктів, підхід до фінансування та роботу команди розповів для Медіалабу співзасновник Павло Бондаренко.
З чого все почалося
Як кожен поважний хіпстер, свого часу Павло підсів на подкасти. Коли у нього назбиралося достатньо знань, він зробив воркшоп для студентів, а вже з нього й народився перший сезон подкасту «Доступ». Записати його вдалося завдяки Ігорю Конопці, менеджеру та юристу студії онлайн-освіти EdEra. Восени 2019-го разом з Ганною Ятель вони запустили спільноту подкастів.
Під час запуску «Радіо Поділ» Павло вчився на магістерській програмі «Управління неприбутковими організаціями» в УКУ. Цей період підштовхнув до ідеї робити щось своє: протоверсії спільноти розглядав як кейси під час навчання, а в дипломній роботі вивчав, як ухвалюють рішення всередині. Пізніше робота у політичній партії дала зрозуміти, про які теми хочеться говорити та які думки формувати. Потроху змінювався фокус уваги співзасновників: від інтересу до вирішення глобальних проблем до локальних викликів.
Як створювали команду
На початку існування «Радіо Поділ» прагнули поширювати свої цінності через спільноту, створити інфопростір для обговорення недоліків і труднощів таких організацій. Уже далі — залучати однодумців, які розуміють соціальний контекст та готові усвідомлено говорити про власні проєкти чи з власних сфер. Це головні умови для тих, хто хоче стати частиною «Радіо Поділ». І почуття гумору, звісно.
Серед авторів спершу переважали люди, яких Павло знав особисто і тому довіряв їм. Однак зараз засновники «Радіо Поділ» намагаються не перетворювати спільноту на «свій скарб», аби не заважати її розвитку.
Ідея спільноти прийшла з позамедійного середовища. Павло був співорганізатором Networking: Change Makers — серії зустрічей у Києві, де збиралися люди з різних сфер: «Я побачив переваги й недоліки такого формату і зрозумів, що потребую більш інтимного спілкування: коли до обговорення важливих тем залучено менше людей». Крім того, Павло захопився ідеєю громадських мистецьких просторів, де за орендну плату люди можуть спільно творити. До речі, звідси й логотип із зображенням Гостинного двору (це київська пам’ятка архітектури на Подолі, з 2013 року занедбана) — у команди є мрія долучитися до його відновлення.
Як працюють з аудиторією
Після року існування (а це — два сезони подкастів) Павло поділився статистикою: показав, як розвивалася динаміка прослуховування спільноти та окремих подкастів. Ці дані він сприймає критично: неможливо оцінити, наскільки успішні чи невдалі результати, якщо на ринку немає єдиної статистики або інших досліджень. Зараз правильним шляхом вважає не конкурувати, а об’єднуватися. Щонайменше для того, аби створювати самофінансовані подкасти та з’явитися на загальнодоступних платформах. Статистика стала закликом до відкритості. «Радіо Поділ» підтримує зв’язок із IZONE Media, Радіо Скорботою, Urban Space Radio, «Подкастом Підкастом» та The Ukrainians.
На запитання, якою є аудиторія «Радіо Поділ», Павло відповідає коротко: «За віком це групи від 17 до 25 років і від 25 до 35 років; за географією — жителі великих міст та… Івано-Франківська». Кількість слухачів поступово збільшується, але досі складно формується звичка слухати подкасти регулярно. Слухачам бракує розуміння, для чого робити це щодня чи щотижня. Позитивні моменти — зростає кількість слухачів серед діаспори, а вся аудиторія охочіше підтримує спільноту фінансово.
Якось команда «Радіо Поділ» зібралася на квартирі та влаштувала Фестиваль дерунів для своїх патронів: смажили деруни, пили вино і говорили зі слухачами по зуму. Патреон команда використовує і для того, щоб потестувати нові для себе формати. Зараз готових вкласти у розвиток спільноти зібралося більше сотні — і це аудиторія, яка уважно стежить за новинами. Для них команда готує щотижневі листи, розповідає історії про авторів, ділиться контентом, який при монтажі не ввійшов до випуску, та знайомить патронів один з одним. Щомісячні внески (близько 500 доларів) дозволяють покривати зарплату ком’юніті-менеджера, сервісні витрати та частково монтаж.
Як шукають фінанси
Для Павла «Радіо Поділ» є фултайм-роботою, Ганна ж паралельно працює в іншій компанії. Для запуску спільноти обоє вклали власні кошти і також отримали підтримку від друга. На всю суму закупили техніку. З самого початку взяли за правило рухатися до самофінансування та не залучати грантову підтримку. Павло переконаний, що грантодавці чутливі до певних тем, тож отримувати кошти таким шляхом означає піддаватися цензурі. Команда «Радіо Поділ» прагне керуватися внутрішніми стандартами.
Один зі способів отримати прибуток — створювати подкасти «під ключ». Для цього команда бере на себе повне продюсування та/або технічне виробництво. «Радіо Поділ» уже записав у такому форматі подкасти з Українським фондом стартапів, виданням AIN, «Новою Поштою» і з кампанією проти сексизму «Повага» — «Це зробила вона». Останній подкаст — окрема гордість команди. Це технологічно складний проєкт з 40 випусків про видатних українок. Ідея подкасту натхненна двотомником «Це зробила вона» та «Це теж зробила вона».
У майбутньому команда хотіла б долучатися і до створення контенту. Зараз тривають переговори з різними клієнтами, тож втілити цей задум вдасться. Однак команда не працює з людьми чи компаніями з сумнівною репутацією, з тими, які є антиукраїнськими або отримали кошти сумнівним шляхом чи в результаті війни Росії з Україною.
Що змінилося за три сезони
Павло і Ганна починали працювали над «Радіо Поділ» з чіткою стратегією, від якої швидко відмовилися. Основним висновком уже після перших місяців стало те, що треба одразу переходити від гіпотез до експериментів — шукати ідей, випробувати їх і стежити, як ті спрацьовують. Особливо важливо це на початкових етапах, де хоч і обмежені ресурси, але помилки — порівняно дешеві.
Ще одне відкриття Павла — багато труднощів вирішують комунікації: «Недостатньо робити якісний продукт, його треба вміти продавати і продавати класно, особливо якщо є ресурси. Наприклад, ми зробили футболки, які не соромно носити і які виконали своє завдання: люди хотіли придбати їх, навіть якщо не знали про “Радіо Поділ”».
За три сезони подкастів не змінилося переконання у тому, що варто бути чесними зі своєю аудиторією. Павло нагадує, що як і будь-яка соцмережа, подкасти змінюють реальність. Вони не відображають повної картини, тож авторам не слід намагатися з їхньою допомогою створювати образ суперлюдей.
Головне зображення від «Радіо Поділ»
