Для успішного розслідування треба думати, як злочинець.
«Наркобарон Ель Чапо Гусман, напевно, найрозумніша людина у світі. Та й узагалі бандити неймовірно ерудовані, освічені та кмітливі. Лишень убивають інших», — каже засновник Центру дослідження корупції та організованої злочинності Дрю Салліван. Серед найвідоміших розслідувань Центру — справа про Панамські папери, в якій фігурує Петро Порошенко. Під час Mezhyhirya fest Дрю порадив ходити до в’язниці і спілкуватися зі в’язнями. Так, мовляв, можна зрозуміти злочинців і стати успішним розслідувальником.
Почуватися в розслідувальній журналістиці впевнено допоможуть специфічні риси характеру та навички. Дрю Салліван вважає, що хороші розслідувальники не поважають владу й авторитети і не терплять вказівок. «Вони вперті, настирливі і зосереджені на тому, що їх цікавить», — каже Дрю. Ці люди мають вільно працювати із відкритими даними, розуміти, як працює злочинний світ, і бачити загальну картинку. А ще потрібні драйв і пристрасть до розслідувань. Без них нічого не вдасться: робота занадто складна, щоб робити її не люблячи. Дрю жартує, що журналістом-розслідувальником можна хіба народитися. Потім додає, що це все ж не покликання, а ремесло.
Мало журналістів одночасно добре і розслідують, і пишуть. Якщо тих чи тих навичок бракує, Дрю радить об’єднуватися з колегами: нехай ви здобуваєте інформацію, а хтось інший оформлює її в текст. Це виграшна стратегія.
Працювати над розслідуваннями журналісти мають швидко. Це конкурента перевага на ринку. «Ніхто не платитиме вам протягом п’яти років, поки ви створюєте історію», — повертає до тверезої дійсності Дрю. Він об’єднав багатьох журналістів навколо Центру дослідження корупції та організованої злочинності, бо вважає, що це хороший нетворкінг і можливість зібрати купу цікавих людей разом. «Це моя особиста крута розслідувальножурналістьска вечірка», — каже Дрю.
Розслідування, які роблять журналісти Центру, ретельно перевіряють кілька редакторів. Світ-бо нині складний, а люди сумніваються навіть у базових фактах. Щоб не викривити інформацію, потрібно багато зусиль на її перевірку. На думку Дрю, правда цінна саме тому, що нині так багато брехні навколо.
Щоб вирішити, яка тема варта розслідування, Дрю покладається на інтуїцію та досвід. Журналісти мають обґрунтовувати теми, над якими хочуть працювати. «Ми, звісно, не інвестуємо великі ресурси у першу-ліпшу історію. Хіба якщо це великий та сенсаційний витік інформації», — розповідає Дрю.
Щоб розповідати про розслідування цікаво, він радить спілкуватися зі злочинцями. Каже, і сам часто цим займався. «Злочинців треба лише слухати, ні в якому разі не осуджувати. Тоді ви зможете зрозуміти, як вони бачать світ», — радить розслідувальник. — «Ми для них слухняні вівці, які керуються правилами. Балканські злочинці, наприклад, називають звичайних громадян жертвами».
Дрю Салліван вважає, що журналісти мають розповідати правду і ніколи не вважати історію завершеною. Бо ж сьогодні правда одна, а завтра — інша. Журналістам варто стежити за цими змінами. А ще, додає він, не варто пнутися в активісти: «Говоріть правду та тікайте. Добре співпрацювати з громадськими організаціями, які працюють на благо суспільства. Але сам журналіст не має виконувати ще якусь соціальну функцію». Крім того, журналісти не мають нікого карати. Це робота суддів.
Правила успішного розслідування від Дрю Саллівана
Важливо знати посередників злочинців. Ними можуть бути члени сім’ї, довірені колеги і адвокати. Саме такі люди часто номінально фігурують в офіційних паперах або володіють компаніями. Часто бізнес формально належить мертвим людям або бабусям.
Ніколи не нехтуйте безкоштовними ресурсами. Ви дізналися адресу, що фігурує у справі, уважно роздивіться її у Google Maps. Там можуть бути таблички з інформацією про власників чи продаж. Соціальні мережі — найкращий спосіб отримати систематизовану інформацію про людину. Наприклад, ми в Центрі розслідування корупції знайшли лондонську квартиру дочки азербайджанського президента завдяки її посту в Instagram.
Завжди намагайтеся отримати паперові документи. Там можна знайти те, чого немає в базах даних: печатки юристів, підписи, несподівані нотатки на полях чи записки.
Будь-що і будь-хто може стати джерелом інформації. Давній колега, друг, колишня дружина, екіпаж особистої яхти чи прислуга можуть розказати багато цікавих речей не для запису. Фізичні адреси будинків та бізнесів, водійські права, база виборців, ідентифікаційні номери, інформація про спонсорів політичних партій тощо. Неочевидні ресурси також важливі. Наприклад, реєстр власників зброї або реєстр домашніх улюбленців. Люди мусять вказувати в таких реєстрах багато особистої інформації. У США такі є у відкритому доступі.
Архіви судів — корисний ресурс. Наприклад, у справах про розлучення можна знайти багато цікавих деталей про особисте життя людини, яка вас цікавить.
Вчіться робити data-scraping — автоматизовано імпортувати інформацію з веб-сторінок у таблиці баз даних або знайдіть людей, які вам допоможуть. Центр розслідування корупції займається цим регулярно та навіть створив сервіс, який допомагає журналістам знайти потрібну інформацію про людей, компанії та активи по всьому світу.
