Як не потрапити в червону зону емоційного вигорання.

Олеся Криськів – практикуюча психологиня, керівниця Центру психічного здоров’я та травматерапії «Простір надії», який працює при Українському католицькому університеті.

Спільно із Львівським медіафорумом Центр реалізовує програму психологічної підтримки для журналістів. Читачам MediaLab Олеся розповіла про те, чому люди зі сфери медіа частіше стикаються із емоційним виснаженням, як його розпізнати та відновити свій ресурс.

Кожна третя людина на планеті переживає емоційне виснаження чи вигорання. А дослідження доводять, що якщо не звертати на такий  стан уваги, то за певний час може розвинутись клінічна депресія.

Що ж воно взагалі таке?

Це стан емоційного, фізичного та психічного виснаження, викликаний надмірним і тривалим стресом. У міжнародній класифікації хвороб емоційне вигорання визначається як перевтома, виснаження життєвих сил і входить у перелік факторів, які впливають на стан здоров’я. Він створює суттєві проблеми в житті людини – заважає у стосунках з іншими, у роботі, у самосприйнятті. 

Емоційне вигорання це коли кожен день – поганий день. Коли людина постійно виснажена і демотивована. Коли від неї постійно «всі щось хочуть». У неї проявляється проявляється злість і цинізм, невдоволення щодо роботи, колег, власної продуктивності.

Психологи розрізняють три ділянки симптомів, які свідчать про виснаження:

Перша – відчуття хронічної втоми. Коли людина почувається виснаженою, нездатною впоратись із чимось, не має достатньо енергії.

Друга – відчуження. Абсолютно природно, що коли людину щось подразнює, то їй хочеться від цього відсторонитися. Так і люди, які переживають вигорання, трактують свої робочі місця як такі, які їх все більш напружують та розчаровують. Вони можуть почати цинічно обговорювати умови праці, колег. Поряд із тим, все більше віддаляються і починають відчувати емоційне оніміння – так звану деперсоналізацію.

Третя – зниження продуктивності. Вигорання головним чином впливає на повсякденні завдання на роботі, вдома або під час спілкування з членами сім’ї. Люди з вигоранням дуже негативно ставляться до своїх завдань, їм важко сконцентруватись, не вистачає творчості, бо в них немає ресурсу.

Причини емоційного вигорання: 

  1. Постійна взаємодія з людьми. Фахівці, які є в зоні ризику емоційного вигорання – це передовсім ті, які працюють в напрямку людина-людина. Лікарі, соціальні працівники, а також журналісти.
  1. Специфіка діяльності. Ненормований графік, відсутність балансу між працею та відпочинком, дискомунікація в команді, відсутність чітких завдань, конкретних вказівок у роботі. А також низька заробітна плата, яка не мотивує рухатись далі і розвиватись.
  1. Спосіб життя. Коли людина не відпочиває, має шкідливі звички, то її ресурс не відновлюється.
  1. Глибинні особистісні причини. Серед них перфекціонізм – бажання робити все досконало, самопожертва – коли ми не вміємо сказати «ні», подбати про власні потреби, а спрямовані на втілення того, що хочуть від нас інші. А також постійна самокритика, відсутність відчуття особистого простору, невдоволення, хронічне роздратування, фокусування на невдачах, гіпервідповідальність і бажання все контролювати.

Основний метод профілактики вигорання – любов. Бо якщо людина любить свою роботу, то вона буде розвиватись в ній і ризик виснаження є менший.

А ще – вміння слухати себе і відчувати свої потреби. Адже синдром емоційного вигорання не настає за один день чи за тиждень. Це стан, в який людина входить поступово. Тому важливо бути уважними до себе і замислюватися, що відбувається з вами в певний момент, які думки у вас з’являються.

І якщо це думки «Все дістало», «Я більше не можу так продовжувати», «Я поганий працівник/працівниця», якщо робота викликає багато смутку, цинізму, роздратування, а також починає реагувати тіло – поганим сном, хронічними болями, дискомфортом у шлунку, то це «дзвіночок» – сигнал, що потрібно щось робити.

Організувати відпочинок. Інколи вихідних може бути недостатньо, тому варто взяти тиждень-два відпустки для того, щоб відпочити і відновити свій ресурс. 

Правильно розподіляти навантаження. Воно має відповідати вашим можливостям, компетентності ну і звісно, здоровому глузду.

Розважати свій мозок. Він любить різний досвід, тому намагайтеся урізноманітнювати життя, щоб накопичувати свій ресурс.

Виконувати ресурсні активності. Щодня людина поновлює ресурс через сон, харчування, фізичну активність.  Але є й інші джерела, які наповнюють нас, дають життєву енергію. Це творчість, контакт з природою, домашні улюбленці, стосунки, гумор, спілкування, музика – в кожного своє «меню». Важливо про ці ресурси пам’ятати і періодично звертатися до них.

Прислухайтеся до себе і відповідально ставтесь до свого життя. Психічне здоров’я не менш важливе, ніж фізичне. Якщо ж відчуваєте, що не можете впоратись з чимось самі, звертайтесь по професійну допомогу.

 

Львівський Медіафорум у партнерстві із Центром психічного здоров’я та травматерапії «Простір надії» УКУ надає можливість українським журналістам отримати безкоштовну психологічну підтримку онлайн.

Звертайтесь за телефоном 097 416 94 94 (з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00), або пишіть на адресу: [email protected]. Консультації індивідуальні, учасникам гарантується повна анонімність.

 

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Головне зображення Photo by Solé Bicycles

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.