Сім історій про Lviv Media Forum.

Відвідувачі Медіафоруму розповіли, що цікавого чи корисного трапилося з ними під час минулорічних тусовок. Хтось наважився змінити спеціальність, хтось познайомився з потрібною людиною, а хтось хоч трохи втамував непозбувну журналістську бентегу. Читайте обережно — ці історії викликають нестримне бажання потрапити на LMF2021!

Гаяне Авакян, менторка у Агенції розвитку локальних медіа

На свій перший LMF я приїхала з трирічним сином Тимофієм. Багато чула, що форум дуже кідс-френдлі і вирішила, що ми таки можемо проїхати через всю країну разом заради такої події. Майже весь час він слухняно провів у медіасадочку, а після форуму мене почали наздоганяти дивні фотографії моєї дитини з гостями і спікерами. Найдивнішим було оце фото з Ахтемом Сеітаблаєвим. Як виявилося, разом з іншими дітлахами малий зависав у фотозоні, яка була поряд із садочком у фойє, і вимагав бути на знімках. Правда, через бажання Тимофія спілкуватися, мені не вдалося послухати тогорічну лекцію свободи від Ігоря Козловського – малий вирішив походити залою і трохи покричати. Цьогоріч ми теж мали приїхати на форум разом. Чекаємо на форум 2021 без форс-мажорів.

Тимофій з Ахтемом Сеітаблаєвим

Марічка Паплаускайте, головна редакторка Reporters. 

У 2016-му на Медіафорум я приїхала разом із 11-місячним сином. Тоді, здається, вперше на форумі влаштували міні-садок для малюків і дарували найменшим учасникам брендовані футболки медіакошенят. Моє кошеня лишатися без мами надовго не хотіло, тож ми заховалися на останньому ряду великої зали. Слухати спікерів уважно мені вдавалося не дуже і я лише сподівалася, що наше веселе агукання з гальорки не надто відволікає інших. А Саша розважався як міг: бавився звуками, які сам же й видавав, смикав інших за бейджі, повзав по-під стільцями, а тоді раптом встав і пішов! 

Поки тривала дискусія про рослідувальну журналістику, моя дитина самостійно встала на ноги і вперше зробила з десяток усвідомлених кроків без підтримки. Тоді він гепнувся на дупу і голосно хникнув — певно, від обурення, що пухкенькі ніжки не тримають його далі. А я навіть встигла зняти відео. «Сказали ж, розслідувальна журналістика потребує молодих», — написали нам тоді в коментарях.

Саша на LMF 2016

Оксана Расулова, журналістка-фриленсерка

Я була на LMF двічі й обидва рази були знакові для мене. Вперше — ще коли я навчалася на біофаці в Києві. Скоро мусив бути випускний, і я не знала взагалі, чи те, що я роблю, хоч чогось варте. Тому я була дуже розгублена тієї весни. Ми з подругою якогось вечора зустрілися на набережній біля пішохідного мосту, щоб посидіти й поговорити про свої журналістські турботи. І тоді вона сказала, що завтра останній день подачі заявки на тревел-грант на LMF. Я взагалі не вірила, що можу його отримати, але вдома заповнила гугл-форму. Ну і через кілька тижнів збиралася до Львова. 

Напевно, це все-таки підштовхнуло мене до вступу в Школу журналістики УКУ, бо саме на LMF я побачила справжнє значення людей, які причетні до Школи журналістики. Словом, тоді на стадіоні, під час якоїсь не надто цікавої для мене дискусії, я собі загадала, щоб наступного року знову бути тут уже як студентка. І — сюрприз — так і сталося. Тому LMF для мене — свідчення того, що мрії здійснюються. Навіть якщо виявляється, що насправді в журналістиці все не так ідеально, дуже радісно в якийсь момент зловити себе на думці, що ти в «Правді» разом з величезним натовпом журналістів і журналісток співаєш «Червону руту». І почуваєшся на своєму місці.

Оксана Расулова на LMF

Олександра Власюк, фрилансерка

Хоча LMF дуже і дуже про знання та тренди, для мене найціннішим у ньому завжди було відчуття спільноти. Спершу це були друзі та колеги з видання Non Stop, куди я почала писати перші «серйозні» тексти, пізніше – Школа журналістики УКУ та знайомства з усіма, хто видавався крутим та цікавим.

Найбільше врізалась у пам’ять історія знайомства з Андрієм Баштовим. Мені дуже хотілося пройти стажування в The Village, моя подруга Софія Пилип’юк працювала там зі старту. Я встигла написати Андрію у фейсбуку прохання про стажування, та мій викладач Отар Довженко, який знав, як сильно я хочу до The Village, «штурхав» мене підійти і познайомитися особисто, нагадати про себе. А я дуже боялася. Варто зауважити, що журналістика і, зокрема, інтерв’ю, для мене довго були способом наважитися заговорити з цікавою людиною, проявити хоч якусь ініціативу. А тут треба було взяти підійти до головреда медіа, яким я захоплююсь і щось сказати. Під час другого дня медіафоруму я побачила Андрія, який сидить на підвіконні і втикає в телефон. Зібрала всю волю в кулак, вирішила, що кращого моменту вже не буде, тож підійшла. Врешті, знайомитися виявилося зовсім не страшно, а згодом я почала писати для The Village зі Львова, таки потрапила на стажування і полюбила ту редакцію всім серцем. А головне – перестала боятися робити перший крок (ну майже), принаймні, в межах просторів медіафоруму.

Олександра Власюк

Ілона Мироненко, журналістка

Два роки тому я потрапила на LMF випадково — мене покликала подруга, яка працює в регіональному ЗМІ. Я ні на що особливо не сподівалася, бо раніше вже бувала на різних курсах і тренінгах, які врешті нічого корисного не давали. Більше хотілося відволіктися і погуляти у Львові, та я була здивована якістю організації заходу, спікерами і виступами. Не подобалося тільки те, що доводилося обирати між панелями, адже одночасно могли бути два чи три крутих спікери на різних локаціях. Інколи на одну подію йшла я, а на іншу мій диктофон. До LMF я не дуже й вірила, що в Україні існують цікаві незалежні ЗМІ, але там я потрапила на лекцію Марка Лівіна, познайомилася з Марічкою Паплаускайте і через довжелезну кількамісячну роботу з великою допомогою редакторки написала, здається, найкращий свій текст «Віддатися на органи». 

Я обожнюю писати про людей, показувати світу їхні історії. Для мене LMF — це натхнення і віра в те, що колись з інформаційними продуктами в Україні все буде значно краще, ніж зараз.

Ілона Мироненко

Людмила Смоляр, співтворчиня LongDog Media

Медіафорум щороку нагадує, наскільки соціально незграбною я почуваюся, коли виходжу в офлайн. Знайомства, розвіртуалення, смолтоки на кава-перервах, необхідність представлятися і неспроможність запам’ятати імена незнайомців із першого разу, потреба шукати влучні слова і дотепні жарти, не надто тупити і не надто епатувати, переміщатися від однієї людини до іншої і починати все спочатку… Be a lady they said. Нетворкінг — це круто, казали вони. Я теж так думаю 🙂 Але в процесі почуваюся пекельно — слово нехай і неоригінальне, зате максимально точне. При цьому до багатьох людей, яких можна зустріти на Медіафорумі, ставлюся приязно, за багатьма із цікавістю стежу у фейсбуку, спостерігаю за тим, що вони публікують, вигадують і чого досягають, готова їх підтримати, якщо буде треба, і залюбки б дізналася про них і їхню роботу більше. Якби ж для цього не треба було спілкуватися 🙂 

Можливо, відтермінування Медіафоруму на 2021 рік через карантин — це мій шанс. Опаную за цей час мистецтво смолтоків і почуватимуся на наступному форумі серед людей натхненно і невимушено. Як думаєте, вдасться?

Людмила з Марусею

Володимир Молодій, журналіст видання «Локальна історія»

Як український журналіст я часто маю екзистенційні питання щодо того, чим займаюся. Це така непозбувна бентега, як у класика – «сенс ворушити цю каламуть?». Тому щоразу на Медіафорумі я особливо обираю ті події, на яких міг би знаходити відповіді на свої замороки. Не знаю, де ще так можна підвести лінію під професійними міркуваннями.

Крім того, за кілька днів там можна отримати концентрат останніх тенденцій не тільки в українській журналістиці, а ширше бачення. Завжди корисно чути досвід інших щодо того, що тобі важливо. Ще під час форумних дискусій з’являються нові ідеї.

Люблю цитувати Калниша, який колись сказав, що журналістика – як рок-н-рол, в ній має бути драйв. Тому Медіафорум – це рок-фестиваль. Може добряче зарядити батареї.

Володимир Молодій 

 

 

LMF хоче, щоб ви також розповіли свої історії!

Серед усіх, хто поділиться своїми спогадами, буде кілька переможців, які отримають подарунки: фірмові футболки LMF та набори книжок від Видавництво «Човен». А головним подарунком стануть 2 квитки на Lviv Media Forum 2021.

Як це зробити?

🔸 Розкажіть свої улюблені історії про форум
🔸 Додайте кілька яскравих фото
🔸 Опублікуйте їх на своїй фейсбук-сторінці з хештегом #mylmf

Не забудьте позначити сторінку LMF та зробити ваш допис публічним. Опублікувати допис ви можете до 16:00, 30 травня. Результати розіграшу будуть ввечері, в суботу, у «третій» день LMF.

 

Ілюстрації дали герої

Головне зображення Kaizen Nguyễn

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.