Про відмінність між «головним» та основним».
Ми постійно читаємо новини, натрапляємо на помилки і не зауважуємо їх. «НБУ на днях затвердить принципи “кредитних канікул”», «У СБУ назвали число людей, незаконно позбавлених волі на Донбасі», «Експертиза констатує: між черепно-мозковою травмою і наступом її смерті існує прямий причинний зв`язок». Це заголовки з українських медіа. Помітили, що не так?
Читачі замислюються над самою новиною, а не над різницею між «причиновим» і «причинним». У редакцій немає часу на постійне коректування, виправлення слів. На думку засновниці лінгвоекологічного онлайн-проєкту «хіба хиба?» Софії Федорак, читач або слухач часто сприймає опублікований у медіа текст як якийсь абсолют грамотності — надто коли йдеться про текст авторитетного видання.
Зоряна Величко працює на кафедрі української преси Львівського національного університету імені Івана Франка. За її спостереженнями помилки у журналістських текстах трапляються насамперед лексичні: примітивні кальки, суржик, вживання слів у невластивому значенні, неправильне відмінювання слів. Ми з нею поговорили про ці проблеми і розглянули на прикладах, як їх уникнути.
Залиште суржик для репортажу
Щоб читач відчув місце події, про яке пише автор, можна оформити розмову з використанням діалектів та суржику. Люди розмовляють по-різному і цим цікаві. Проте в аналітиці та новинах не варто використовувати «явку» замість «присутності» чи «заключний» замість «фінальний».
«В залежності від того, що відбувається з кожним із цих гравців на валютному ринку, відбуваються певні рухи у валютному курсі». У цьому випадку варто сказати – «Залежно від того…» (одне зі слів «відбувається» також варто б замінити), а в заголовку «Утворення виборчих округів у Києві хочуть відмінити через ОАСК» – слово «відмінити» змінити на «скасувати». Те ж стосується і «на днях», яким часто користуються видання. А даремно, бо варто – «цими днями».
Для того, щоб справитися з суржиком, раджу книгу Оксани Сербенської «Антисуржик». Помічним стане і «Словник паронімів». Корисною щоденною вправою, яка урізноманітнить вашу мову, може бути пошук 5-10 контекстуальних синонімів до будь-якого слова, яке спаде на думку.
Такі близькі та такі різні
Виборна особа – виборча комісія;
Військовий вишкіл – воєнний конфлікт;
Громадський транспорт – громадянський обов’язок;
Ігровий майданчик – гральні карти;
Телевізійна компанія – виборча кампанія;
Чисельна перевага – численні делегації
Тобто формулювання «Ігрові автомати та наркотики виявили поліцейські» — неправильне. Автомати гральні, а наркотики не є ігрові, до того ж варто писати «поліціянти». «У місті оновлюють ігрові майданчики в дитячих садках» — правильно.
Слово «причинний» має значення «божевільний», а тому у тексті «…військово-лікарським комісіям (ВВК) заборонено встановлювати причинний зв’язок поранення…» його треба змінити на «причиновий».
Повинні були бути
«Дозволені повинні були бути тільки біорозкладні пластикові пакети…», «Були вилучені дві квартири вартістю в 2 млн злотих, які повинні були бути придбані на гроші, отримані від злочинів…», «Ізраїльські археологи кажуть, що власники скарбу повинні були бути багатими людьми…» . Цю довгу фразу, яка трапляється у новинах, можна сказати людською мовою — «мали бути».
Координуйте правильно
Заголовок «У Чорткові три тисячі студентів вийшло на центральну площу» був би правильним у варіанті «У Чорткові вийшло три тисячі студентів на центральну площу».
Річ у тім, що форму однини зумовлює присудок у препозиції, тобто коли дія (той же присудок) стоїть перед особою чи явищем (підметом), що виконує ту саму дію. Це ж стосується «… і лише решта пішли на український ринок». Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто, присудок вживається в однині. Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи, решта також вимагають від присудка форми однини. Тому пишімо «решта пішла». Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок — однорідні члени. Наприклад, «Більшість лікарів та медперсоналу проживають не в Києві».
«Майже 90% закарпатців не знають про роботу нової влади та голови ОДА Ігоря Бондаренко», «..зареєструвати висуванця забороненої судом Комуністичної партії України Петра Симоненко..». Якби не імена, читачі б думали що мова йде про жінок, тим паче фемінітивами поки що користуються не всі. А думали б так тому, що чоловічі прізвища мають відмінюватися, якщо вони не іншомовного походження.
Сумніви в лапках
Журналісти використовують лапки здебільшого для виділення в тексті тих слів, які наводять як «чужі» або надають їм іронічного чи презирливого відтінку. А також, коли наводять цитати, вживають незвичні чи застарілі слова або застосовують власні назви.
Зоряна Величко пригадує, що коли на фронті загинув її однокурсник, одне із видань подало заголовок типу «Володимир Труш “підірвався на міні”….». Ніби така дурничка ці лапки, а можуть поставити під сумнів чи знецінити людське життя, подвиг.
Гончар Петро Гончар
Варіант написання омофонів (слова, які вимовляються однаково, але мають різні значення й написання) залежить від значення. Запам’ятайте: «Спочатку поставте пріоритет на людях, а потім на Офіс» та «З початку року на Хмельниччині зросла кількість ДТП».
Ось ще невеличка підказка омофонів, які часто плутають:
Тимчасом — паралельно з чимось; тим часом — між тим;
Неаби́як — надто, дуже; не аби́як — не як-небудь;
Зрештою — проте, врешті-решт; з рештою — з будь-чим, що залишилося.
Головний чи основний
Основний — той, який становить важливу частину чогось, а головний є головним серед інших. Тому речення «Головне джерело наповнення доходів місцевих бюджетів – податок на доходи фізичних осіб» написане з помилкою, а «…серед основних джерел капіталів найбагатших людей України металургія (23%), нафтогазовий сектор (18%), енергетика (13%), а також агросектор (11%)» – вже правильно.
Проєкт «хіба хиба?» присвячений чистоті української медіамови, стартував майже рік тому. За цей час команда перечитала сотні медіатекстів і понавишукувала в них трохи помилок. Найпопулярнішими, за їхніми спостереженнями, є саме такі:
– згідно чогось (замість згідно з чимось);
– наступний (замість такий);
– відносно або на рахунок чогось (замість щодо, стосовно, з приводу);
– задавати запитання (замість ставити);
– і вживання непритаманних українській мові дієприкметників зі суфіксами «-уч», «-юч» (як-от «діючий», «існуючий», «бажаючий», «завідуючий»).
Більше помилок і їхніх пояснень можете почитати у них на сторінках.
Це лише невелика кількість того, що варто пам’ятати журналістам при написанні тексту. Про те, як редагувати свій текст, читайте тут.
«Помилки у письмових медіатекстах трапляються часто і в час інформаційного перенасичення не можуть не залишати сліду на письмі та мовленні інтернет-користувачів», — розмірковує про проблему Софія Федорак.
Головне зображення Sarah Kilian
