Про що пишуть у газеті «Про що говорять люди в інтернеті».
Ми натрапили на це видання, готуючи тест «Чи зможете ви відрізнити вигаданий медіабренд від справжнього?» Назва заінтригувала. Наталя Патрікєєва, яка вже слухала богуславське радіо, читала залізничні медіа та відродила для читачів MediaLab журнал «Лель», передплатила газету і поспілкувалась із її головним редактором. Який, як виявилось, започаткував друковане видання, щоб популяризувати інтернет у масах.
Як вилікувати облисіння і грибок, виграти сто гривень на поповнення мобільного, навчитися готувати млинці і як лібідо залежить від доходів. Про це пишуть у газеті «Про що говорять люди в інтернеті», перший номер якої вийшов у січні 2019 року. Газета виходить двічі на місяць накладом двадцять тисяч примірників.
Головний редактор і видавець Едуард Залуський каже: інтернет на папері переказують для людей із віддалених районів, які не користуються мережею. Він та ще семеро людей у Володимирі-Волинському шукають для газети найцікавіші, на їхню думку, матеріали з мережі. Друкують їх, запевняє редактор, лише з дозволу авторів. Є в газеті також анонси, оголошення і кросворди.
«Чудова нагода — раз на два тижні отримати сухий підсумок розмов в інтернеті», — подумала я й передплатила видання. Виявилось, що говорять в інтернеті переважно про хвороби, дивовижні історії та романтику, а також про вимірювання окружності талії та про п’ять продуктів, яких не варто вживати перед сексом.
Моя передплата розпочалась із четвертого номера. Топ-тема на першій шпальті: «Росія у черговий раз відклала термін відкриття залізничного сполучення через Керченську протоку». Під матеріалом — адреса на сайті ZIK, де матеріал можна почитати повністю. Хтозна, що мають робити з URL читачі, які не мають доступу до мережі, щоб утамувати свою цікавість.
Поруч із романтичними оповіданнями — рецепт млинців і сканворд. Його потрібно розгадати, вирізати й надіслати на адресу редакції в конверті. Тоді є шанс виграти сто гривень на поповнення телефону.
У п’ятому номері значне місце займає передрук із сайту «Новинарня» про те, як через п’ять років повернувся додому з-під Іловайська боєць Руслан Дейнеко. Є тут також рецепти, астрологічний прогноз і матеріал про те, що казати дзеркалу, якщо довелося повернутись додому.
У шостому номері — про сімейних лікарів, «хворобу королів» і про те, коли не можна ні садити, ні сіяти. Наприклад, насіння для посіву моркви краще замочувати рано вранці, а висівати бажано без сторонніх. У цьому ж випуску на першій сторінці починають друкувати QR-код, відсканувавши який, можна прочитати більше в… стривайте… інтернеті?!
У сьомому номері з’являється телевізійна програма. Зважаючи на темпи роботи «Укрпошти» у віддалених районах і на те, що газета виходить раз на два тижні, програма буде вже не зовсім актуальною, коли потрапить до читачів.
В останньому квітневому номері — цікава історія під заголовком «Купувати дружину, або на чому зав’язане лібідо». Це про жінку, яку фізично не приваблює чоловік, який заробляє мало грошей. Коли ж справи в нього йдуть краще, він знову здається дружині симпатичним.
У газеті є постійна рубрика «Коротко про головне». Із найцікавіших новин березня-квітня: «Вчені побачили велетенську бджолу», «У центрі Хмельницького на великому екрані транслювали порно» й «У столиці викинули живу козу». Поруч світські новини на кшталт «Винник написав пісню про заробітчан» і «Чоловік виголив на голові обличчя всіх сестер Кардашьян».
На першій шпальті — інформація про цікаві події: фестивалі й концерти, які відбуваються переважно в столиці. Джерела публікацій, які беруть до газети, — локальні волинські медії, «Агропортал», ZIK, освітній портал «Педагогічна преса», Znaj.ua й навіть «Миротворець». Зазвичай помилки й помарки з інтернету на шпальтах залишаються без змін.
Головний редактор «Про що говорять люди в інтернеті» Едуард Залуський у медіа понад двадцять років. Він також видає волинську обласну газету «Місто вечірнє». «Про що говорять люди в інтернеті» — його спроба вийти на всеукраїнський ринок.
«Нам було цікаво спробувати, чи зможемо ми створювати видання й задовольняти запит читачів. Знайти нішу важко, — каже Едуард Залуський. — Є багато видань, які пишуть про нашу націю, про талановитих українців. Але за браком ресурсів і можливостей вони зі своїм контентом не завжди виходять на широкий загал. Ми шукаємо ці матеріали, домовляємось і показуємо всій Україні. Це філософія нашого видання». Є в його газеті й авторські матеріали, написані штатними працівниками редакції — волинськими журналістами.
Передплатників у видання поки що мало. Тому видання популяризують за допомогою «Укрпошти». Один-два примірники потрапляють до кожного відділення; редактор сподівається, що читачі помітять і передплатять газету. Вроздріб «Про що говорять люди в інтернеті» коштує три гривні.
Ще один спосіб залучення передплатників — конкурси для читачів. Їх запрошують передплатити газету на півроку й надіслати квитанцію до редакції. Переможці отримають поїздку до Львова на двох.
«Ми розраховуємо на те, що видання матиме попит, бо маємо досвід і знаємо, як поступальними кроками піднятись до певного рівня, — каже Едуард Залуський. — Зараз “Укрпошта” — наш іміджмейкер і продавець. Вони підказують нам, як краще створити інформаційний продукт, щоби люди читали». Він вклав у запуск цього видання гроші, зароблені «Містом вечірнім», і вірить у те, що «Про що говорять люди в інтернеті отримуватиме прибуток». Звісно, не відразу. «Якщо ми регіональне видання виводили на рівень рентабельності два роки, то я розраховую, що з всеукраїнською газетою це станеться за півтора, — говорить видавець. — Я не робив би цей проект, якби в нього не вірив».
Головне фото Pixabay
