Як працює польський мультимедійний проект про події у світі Outriders.
Польське онлайн-видання Outriders з’явилося як спроба поєднати класичний підхід до міжнародної журналістики та надати їй сучасну форму. Журналістики, яка робиться з місця подій, а не за допомогою ґуґла й новин інформагенцій. Засновники видання, блогери Якуб та Анна Ґурніцькі, кілька років працювали у сфері нових медіа, громадських організацій та журналістики даних, а також вели тревел-блог, який згодом перетворився на ресурс, де вони публікували мультимедійні історії зі своїх подорожей.
— У певний момент ми зрозуміли, що не можемо робити все це самі, тому вирішили залучити більше людей та створити Outriders. Ми хотіли, аби з нами співпрацювали люди, які не лише перебувають на місці, найближче до певної події чи проблеми, а й найкраще розбираються в контексті. Хотіли уникнути практики, коли журналіст сидить за столом і пише про далекі краї, яка зараз панує в багатьох польських редакціях. Адже вони не мають грошей на відрядження, — каже Анна Ґурніцька.
Спершу в Outriders працювало десятеро людей. Коли через рік організація захотіла створити міжнародний онлайн-ньюзрум з репортерами з кожного континенту, заявки надіслали понад 120 журналістів. Редактори вибрали 10 людей, і зараз тут працюють люди з Туреччини, Зімбабве, Білорусі чи Балкан. Вони, як пояснює Анна, є «не просто є хорошими журналістами, а мислять, окрім тексту, також картинкою і звуком, бачать усе цілісно». Адже головним форматом проекту мали стати мультимедійні репортажі польською та англійською мовами.
Перший мультимедійний репортаж, що вийшов на Outriders, написав Пьотр Андрусєчко, польський журналіст українського походження. Це історія про подорож зі Львова до Маріуполя одним із найдовших маршрутів «Укрзалізниці». Зараз ви не знайдете цього матеріалу на сайті — його довелося видалити через проблеми з авторськими правами. Проте Outriders зробили схожу історію про подорож з Ужгорода в Лисичанськ.
Пьотр, окрім Outriders, працює кореспондентом Gazety Wyborczej в Україні — він висвітлював Майдан, захоплення Криму, а потім — війну на Донбасі.
— Коли мене запросили до співпраці з Outriders, найбільше мене зацікавила можливість їздити у відрядження, робити матеріали з місця подій, — розповідає Пьотр. — Тоді в польській журналістиці вже відчувалася певна криза. Редакції звільняли журналістів і не мали грошей на відрядження. На мою думку, щоб написати якісний текст про події в якомусь місці, журналіст мусить туди поїхати. Якщо ми пишемо про Донбас, ми мусимо бути там, зайти в ці окопи, почути, як над головами літають кулі. Побути на місці, відчути атмосферу — без цього не напишеш добрий репортаж.
З окопів Донбасу він написав для Outriders репортаж «Лінія». Ідея була в тому, щоб проїхати всю лінію розмежування між вільною та окупованою територією Донецької та Луганської областей. Перша поїздка, в яку Пьотр Андрусєчко вирушив із фотографом, була невдалою.
— Ми збиралися почати з Маріуполя та їхати до Станиці Луганської. Але не змогли потрапити до морської піхоти, бо не надіслали заявку на автомобіль, орендований у Маріуполі. Мусили повернутись, а за тиждень спробували знову, цього разу почавши з півночі, — розповідає Пьотр. Він прагнув показати життя військових і цивільних у зоні бойових дій. Розповісти історії людей, чиє село розділила війна.
Надіслані до редакції текст і фото — це ще далеко не кінець роботи. Компонування та верстка мультимедійної історії про лінію розмежування тривали понад місяць. Це не найдовше — іноді робота програмістів і дизайнерів затягується місяці на три-чотири. До того ж, Outriders перепаковують мультимедійні історії у формат соцмережних stories для перегляду на смартфоні.
— Ми використовуємо лише ті фото, відео та звук, які записали, — розповідає Пьотр Андрусєчко. — Не можемо дозволити собі купити доступ до архіву, наприклад, агенції Reuters. Та й не хочемо, адже такий доступ мають усі найбільші редакції. А ми хочемо мати оригінальний контент.
Коли Пьотр робив репортаж із поїзда Ужгород-Лисичанськ, він мусив отримувати дозволи в «Укрзалізниці», аби почепити камеру на локомотив і знімати з дрона. Зараз Outriders готує мультимедійний репортаж про Крим.
Окрім репортажів, закордонні журналісти якийсь час писали для Outriders депеші. Зараз замість них виходять брифи. Бриф — це щотижневий огляд світових новин, який має вже понад 16 тисяч читачів.
— Ми висилаємо бриф кожної п’ятниці о восьмій ранку, — каже Анна Ґурніцька. — Це щотижневе зведення найважливіших подій. Найважливіших — це передусім тих, що мають серйозні наслідки, впливають на наш світ, а не тільки тих, що найдовше затрималися на головних сторінках найбільших порталів.
Бриф розпочинає слово від редакцій — невеликий вступ, в якому автори пишуть про новини проєкту, роботу редакції, за необхідності просять про підтримку.
Бриф складається з коротких заміток на тему суспільних, політичних, технологічних, медичних новин тижня; у кожній замітці є багато посилань, за якими можна дізнатися більше на дану тему. Кілька місяців бриф також можна послухати в аудіоверсії.
— Про це просили наші читачі, — каже Анна. — Бриф — це досить довгий, сконцентрований текст з великою кількістю фактів, чисел, даних. Щоб сприйняти таку кількість інформації, треба зосередитися і мати на це час. Одного дня до нас написала жінка, що доглядає за дітьми, і сказала, що тепер може слухати бриф паралельно з виконанням різних справ по дому.
Над щотижневою розсилкою працює п’ятеро-шестеро людей. У вівторок обирають та обговорюють теми, потім беруться за писання текстів. У середу проводять фактчекінг. У четвер перед 12 бриф віддають для озвучення та компонування аудіоверсії. Крім щотижневої розсилки, редакція також публікує підсумки року, над якими працює шестеро-семеро авторів. Кожен пише про те, на чому спеціалізується: суспільство, політика, культура, спорт, технології. Над текстом також працюють фактчекер, дизайнер, програміст, редактор і коректор. У 2017 та 2018 роках підсумки року оформлювали у вигляді по-різному стилізованих земних куль, а 2016 року — з окремими ілюстраціями.
За словами Анни Ґурніцької, найактивніша аудиторія, яка дає найбільше зворотного зв’язку — це саме підписники розсилки. За статистикою дві третини читачів видання — жінки, найбільше — віком від 20 до 40.
Якуб розповідав, що найпопулярнішим матеріалом 2018 року став репортаж «Лінія», який мав за перший місяць близько ста тисяч переглядів. Але важить не лише кількість переглядів, а час, який відвідувачі приділяють матеріалу. На довгих історіях відвідувачі Outriders затримуються на 15-18 хвилин. «Лінію», наприклад, читали частинами, кілька разів повертаючись на сторінку.
Кореспонденти Outriders живуть у різних країнах і координуються за допомогою платформи Slack та відеоконференцій. Віднедавна у Варшаві з’явилося приміщення, де працівники проекту можуть зустрітись, але це поки що не повноцінна редакція. Анна і Якуб думали про ньюзрум, але передумали, адже у польській столиці мешкають лише п’ятеро працівників проекту.
Заснувати та розвивати Outriders Ґурніцьким допоміг багатогранний досвід та велика мережа контактів серед медійників і активістів в усьому світі. До запуску проєкту Якуб шість років працював у фонді ePaństwo, який створює бази відкритих даних, державні та громадські електронні сервіси. У цьому фонді Якуб займався проєктами, пов’язаними з громадянським активізмом та журналістикою даних. У Sourcefabric (чесько-німецько-канадській неурядовій організації, яка займається розвитком відкритого програмного забезпечення для незалежних медійних організацій) працював із медіями Грузії, Туреччини та Південної Африки. Викладав мультимедійну журналістику в Інституті публічного адміністрування у Тбілісі. Організував кілька форумів для медіаактивістів із центральної і східної Європи. Анна до Outriders працювала редакторкою в тижневику Wprost та експерткою з комунікацій в кількох фірмах.
Команда Outriders бачиться вживу кілька разів на рік на офлайн-зустрічах, де планують роботу на півроку чи рік. Також Outriders організовують кілька відкритих подій: фестиваль мандрівників Wachlarz та Outriders Summit — фестиваль для журналістів. Редакція отримує найбільше грошей на прожиття саме від побічних проектів — фестивалів, співпраці з іншими медійними організаціями, журналістської платформи Outriders Network. У межах цієї платформи проводять зустрічі та тренінги — нещодавно один із них був у Львові на Lviv Media Forum. Платформу фінансують Facebook Journalism Project, Google News Initiative i National Endowment for Democracy.
У 2017 році, коли проєкт стартував, Outriders провели першу успішну краудфандингову кампанію. Наразі частина читачів регулярно переказує кошти на роботу Outriders, але але отриманих пожертв недостатньо, щоб підтримувати життєдіяльність редакції та розвиватись.
— Тому Outriders у рамках співпраці з New York University працює над подальшим розвитком брифу та збільшенням впливу читачів, — каже Анна.
Також Outriders кілька разів отримував нагороди та ґранти на окремі проєкти. Наприклад, Deep Breath, присвячений проблемі забруднення довкілля: Outriders дослідили забруднення повітря в одинадцяти містах на п’яти континентах. Зараз працюють над ґрантовим проектом Monitor Migracji, Strefy Strachu про життя мусульман у Європі, а разом із фундацією Solidarity Fund PL організовують програму для незалежних медіа з пострадянських країн.
Головне зображення Vinicius Amano
