Спойлер: про слово «смачно» доведеться забути.

В українських медіа їжа має статус несерйозної, легковажної чи виключно комерційної теми. Людей, які про неї пишуть та видання, де ґрунтовні тексти з’являються регулярно, можна порахувати на пальцях. Тим часом, людство продовжує їсти щодня, а світова харчова індустрія генерує велетенські прибутки та змінює екосистеми окремих країн. Страви та продукти стають символами культур, а професійні шефи – справжніми рок-зірками й митцями. То як варто писати про їжу? Готового рецепту немає. Але ось низка порад від фуд-журналістки Олександри Власюк для всіх, хто має наміри стати на стежку фуд-журналістики.

 

Їжте з інтересом 

Без щирої любові до їжі писати про неї неможливо. Йдеться не про те, щоб їсти багато (хоча часом від цієї спокуси важко втриматися). Насамперед, важливо бути максимально зацікавленим та відкритим. З інтересом куштувати нові продукти (навіть якщо вони видаються дивними чи огидними). Аналізувати інгредієнти, технології, занурюватися в історію, з’ясовувати, як працюють ринки. Для роботи з різними форматами вам знадобляться знання з багатьох дотичних до їжі галузей: від хімії та біології до історії й культурології. Втім, головним джерелом знань та натхнення майже завжди будуть конкретні продукти.

Шукайте напрям та формат (і місце для публікації)

Їжа – це безкінечно широка тема, а фуд-журналістика – не лише огляди нових ресторанів чи рецепти. Фуд-журналістом може називатися людина, яка пише історичні довідки, аналітику, інтерв’ю з учасниками фуд-індустрії, репортажі з ферм, заводів та інших місць, де є їжа, культурологічні дослідження. Додайте до списку будь-які формати на власний смак, якщо їжа чи люди, які її продукують – головні герої тексту. Водночас, ті, хто пише лише рецепти або огляди нових місць, зазвичай ідентифікують себе як блогерів, ресторанних оглядачів або дослідників. На мій погляд, фуд-журналіст – це людина, яка працює з темою у різних форматах, дотримуючись стандартів. При цьому те, для якого саме медіа і у яких форматах вона працює, не так важливо. Головне – увага до теми загалом та розуміння принципів роботи індустрії. 

Зручно починати з чітких форматних текстів на зразок різноманітних списків або впорядкування рецептів – це дасть час щоб розібратися в темі та допоможе здобути певний рівень експертизи. Однак такі тексти, зазвичай, потрібні сітігайдам, лайфстайл-медіа або вузькопрофільним виданням (яких, як ми вже згадували, дуже мало). Тому перш ніж радісно продукувати десятки списків, визначтеся, де ви збираєтеся їх публікувати. Для початку цілком підійде власний блог чи соцмережі, та якщо є можливість ділитися з аудиторією цікавого вам медіа – скористайтеся нею.

Пізніше, коли ви визначитеся з напрямом і здобудете у ньому експертизу, можна пропонувати власні теми для непрофільних ЗМІ. Тут варто пам’ятати, що легше «продати» тему, яка має вагомий інфопривід. Починати краще з видань, які самі шукають фрилансерів – так ви, скоріш за все, уникнете відмови. Не нехтуйте виданнями, які здаються вам далекими від теми їжі – головне правильно сформулювати тему.

Забудьте про слово «смачно» 

Від моменту, коли ви почали писати про їжу – його для вас не існує. Збагачуйте свій словниковий запас новими прикметниками, акцентуйте увагу на яких завгодно характеристиках продукту. Уникайте оціночних суджень та опирайтеся на факти.

Пам’ятайте про фото

Спершу люди їдять очима. Ви можете написати сотню найапетитніших слів про ту чи іншу страву, але лише якісна фуд-фотографія наповнить їх змістом. Тому не забувайте додати до свого апетитного тексту спокусливі фото. 

Платіть за свою їжу

Ця порада стосується, насамперед, ресторанних оглядів, але буде доречною і в деяких інших ситуаціях. Люди з фуд-індустрії, зокрема ресторанної, зазвичай дуже щирі та гостинні. А ще багато з них звикли, що за статтю в медіа потрібно заплатити. Тому нагодувати вас заради позитивного матеріалу може видатися їм найкращою ідеєю. Однак подібна модель роботи «за їжу» ставить під сумнів об’єктивність матеріалу та перетворює фуд-журналістику в блогерство. Це не означає, що від моменту коли ви почали писати про їжу, потрібно відмовитися від усіх подарунків та пригощань. Однак ці приємні «бонуси» не повинні визначати те, що саме і як ви описуєте. 

Не ігноруйте комерційні тексти

Значна частина україномовних матеріалів про їжу – комерційні спецпроєкти або проєкти учасників фуд-індустрії. Це зовсім не означає, що ці тексти погані. Часто вони дуже якісні й можуть стати чудовим матеріалом для натхнення та поповнення ваших знань про той чи інший продукт. Однак, варто пам’ятати про те, що ці матеріали все одно мають комерційну мету, а отже не є цілком об’єктивними. Втім, наразі це значна частина української фуд-журналістики, яку не варто ігнорувати.

 

Що і кого читати про їжу в Україні:

Рубрика «Їжа» на The Village Україна – огляди та добірки закладів, інтерв’ю з учасниками індустрії, матеріали про стан ресторанного ринку загалом.

Posteatспеціалізоване медіа про їжу. Фокус на ресторанному ринку, однак торкаються й важливих моментів фуд-індустрії.

Їжакультурапроєкт науковиці Олени Брайченко про гастрономічну культуру. 

Blackfield coffee – спеціалізоване медіа про каву, особистий проєкт редактора The Village Україна, Ярослава Друзюка.

Barout media – дочірній проєкт The Village Україна та партнерів. Спеціалізоване медіа про барну культуру: новини, люди, індустрія. 

Айва –  затишний блог фуд-райтерки Марії Банько про гастрономічну культуру. 

Seeds&rootsпроєкт дослідниці та блогерки Маріанни Душар про українську кухню емігрантів. Репортажі, дослідження, розмови, спогади та скани давніх кулінарних книг та переписів. 

Пані Стефафуд-блог про галицьку кухню від тої самої Маріанни Душар. Окрім блискучих рецептів є галицький кулінарний словник та чудові історичні довідки.

Котлеткаблог журналістки та письменниці Маші Сердюк. Рецепти, тревел-огляди та трішки новин. 

Бетонная галушка – блог Дарії Крикунової, доповнення її телеграм-каналу. Цікаві авторські тексти та переклади важливих історій з англомовних джерел. 

Foodiesтелеграм-канал спільноти Foodies, де доволі швидко з’являються важливі новини гастрономічного світу, лінки на цікаві українські та закордонні матеріали та анонси тематичних подій (здебільшого, у Києві). 

Frescoбренд-медіа від «Сільпо». Сезонні тренди, репортажі з тематичних подій, інтерв’ю з цікавими людьми та історії продуктів. 

 

 

Головне зображення Jonathan Pielmayer

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.