Як фотограф Сергій Рістенко відклав камеру й почав знімати по-іншому.
Сім років тому Сергій Рістенко працював політичним фотокореспондентом: знімав на цифрову камеру засідання Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Робота була одноманітна, сюжети щодня ті самі. Тож коли в Сергія з’явився iPhone, він почав рятуватись від рутини, фотографуючи смартфоном для свого інстаграма сцени вуличного життя. Виявилось, що знімати людей на вулиці — не так просто, навіть якщо розумієшся на світлі й на тому, як будувати кадр.
«Спершу я почувався як шпигун, — згадує Сергій. — Це відчуття окриляло й розбещувало, я почав знімати всяку маячню. Потім пройшов усі жахи обробки: грався з рамками та ефектами. Тепер уже не використовую цього — я за обробку, якої не помітно». На те, щоб навчитися професійно фотографувати на смартфон, пішло зо два роки.
Коли знімаєш на вулиці, телефон — це, в порівнянні з великою камерою, перевага. Хоча б тому, що навколо багато хто ходить із телефонами, й фотограф не вирізнятиметься з-поміж інших перехожих. «Якщо ви соромитесь знімати людей на вулиці, телефон — незамінний інструмент. Або в ситуаціях, коли відкрито фотографувати просто небезпечно, наприклад, у колі гопників», — каже Сергій. Він не вважає, що знімати людей без дозволу — неетично: «Я нікого не висміюю, не вішаю ярлики, надаю перевагу реалістичним зображенням. Вирішив, що не буду знімати без дозволу дітей і людей з інвалідністю».
Якщо людина, яку він знімає, помічає це й просить пояснень, Сергій ніколи не вступає в конфлікт. «Не раджу використовувати аргументи на кшталт “у нас вільна країна, знімаю, кого хочу”», — говорить він. Натомість фотограф пояснює, що знімає цікаві сюжети для свого портфоліо, а іноді показує на телефоні свої попередні роботи. Зазвичай цього досить, аби переконати героїв.
«Якщо вам потрібно сфотографувати людину й залишитись непоміченим, просто трохи постійте поруч із героєм. Першу хвилину він вас оцінюватиме, а згодом утратить цікавість. Тоді можете знімати хоч впритул», — радить Сергій Рістенко.
Фотографії Сергій зазвичай публікує без коментарів — вважає, що глядачі самі мають інтерпретувати його роботи. Втім бувають випадки, коли важливо розповісти історію — такі, як цей:
Коли Сергій опублікував у фейсбуку фото літньої жінки, яка продає фіалки біля Житнього ринку в Києві, виявилось, що це сусідка його друзів, які доти не знали, що Олена Федорівна самотня та живе у злиднях. А дізнавшись, почали допомагати сусідці. Проте Сергій каже, що розповідати такі історії морально важко: «Довго в цьому жанрі я знімати не можу. Але, можливо, це мотивує людей звертати увагу на інших».
Опанувавши смартфон, Сергій почав проводити тренінги з мобільної фотографії. Головне його завдання як наставника — розкрити технічний потенціал смартфона й переконати, що мобільне фото може бути професійним. Тим часом у нього з’явилось нове захоплення — фото з квадрокоптера.
Ця Сергієва робота, знята над туманним осіннім Києвом, здобула нагороду «Вибір глядачів» у конкурсі SkyPixel Aerial Photography & Video Contest 2018. У вільний час Сергій із напарником шукають локації для піднебесних зйомок на ґуґл-картах. Якщо телефон завжди в нього в кишені, то дрон — у наплічнику.
Знімати з квадрокоптера теж не так легко, як видається на перший погляд. Потрібно враховувати швидкість вітру, стежити за сигналом, а картинка часом розчаровує. «Часто об’єкт знизу набагато цікавіший, ніж згори. Цікава будівля на аерознімку виявляється просто чорним квадратом», — пояснює Сергій Рістенко. Пейзажі весняного Києва на світанку, втім, не розчаровують:
За допомогою дрона теж можна знімати чарівну буденність життя. «Наприклад, діти на сніговій гірці на Оболоні. Ця робота нагадує картини голландських художників. Ще є робота, про яку кажуть, що вона ніби написана олійними фарбами», — говорить фотограф.
Цієї весни він презентував свої аерознімки лівобережного Києва на виставці. «Лівий берег більш технічний і сучасний. Мені подобаються ритми спальних районів, ніби накреслені під лінійку», — каже Сергій. Виставки важливі для нього, бо саме на них фото можна побачити як витвір мистецтва, а не просто чергову красиву картинку з інтернету.
Фото Сергія Рістенка
Зараз Сергій працює кастинг-менеджером у продакшн-студії Radioactive Film, яка знімала, наприклад, рекламу Apple Watch в Україні. Він знов багато знімає на камеру — іноді її важко замінити смартфоном: наприклад, коли фотографуєш на замовлення чи робиш репортажні фото. Втім Сергій Рістенко вірить, що мобільна фотографія розвиватиметься і з часом нічим не поступатиметься традиційній.
Головне зображення Runde Imaging
