Чи мусить журналіст у небезпечних умовах втручатися і надавати медичну допомогу постраждалим? Так, якщо володіє спеціальними навичками, що дозволять стабілізувати стан до приїзду швидкої. Що робити при кровотечах, як провести серцево-легеневу реанімацію, що вказує на інсульт, інфаркт і епілепсію — MediaLab занотував найважливіше на тренінгу з тактичної медицини і невідкладної допомоги від навчального центру 44 у Школі журналістики УКУ.
Перед тим, як кинутися до постраждалого, потрібно пам’ятати тверде правило: “Власне життя і здоров’я на щабель важливіше від того, кого рятують”. Допомога потерпілому — це водночас і мінімальна шкода собі самому. Тому у тактичній медицині допомогу можна надавати лише без загрози нових жертв і поза межами небезпечної зони. І тільки тим людям, які можуть втратити життя, якщо ви цього не зробите. Усі дії варто виконувати в медичних рукавичках, а за потреби залучати до процесу перехожих.
Якщо ж ви натрапили на непритомну людину, по-перше, потрібно оцінити стан її свідомості. Це слід робити за формулою AVPU або РеГБІ, де Ре — реакція, Г — голос, Б — біль, І — інертність. До потерпілого варто підходити з боку голови з правого плеча. Це має бути максимально безпечно для вас. Починайте говорити з людиною, запитайте, чи потребує вона вашої допомоги, оцініть її загальний стан, мовлення і адекватність. Тоді підійдіть ближче і створіть голосовий і тактильний подразники. Якщо відповіді немає, перевірте її больові рецептори — натисніть або на м’яз між великим і вказівним пальцем, або на трапецію біля шиї, або проведіть твердим предметом по пластинці нігтя вказівного пальця. Біль завжди відображається на обличчі людини. Якщо реакція відсутня, то далі варто перевіряти постраждалого за формулою САВС.
С — critical bleading — критична кровотеча. Її ознаками є важко контрольована кровотеча, ампутація кінцівки, кров, що пульсує або фонтанує, і пляма крові на одязі, що постійно збільшується. За 45 секунд втрати крові людина втрачає свідомість. За 1 хвилину може витекти смертельно небезпечний об’єм крові. У такому випадку потрібно якомога швидше накласти джгут. Таким чином здійснюється циркулярний тиск з усіх сторін, ущільнюються м’які тканини, і кровотеча припиняється. Накладати джгут варто максимально високо на кінцівках, на пахових і плечових згинах рук і ніг. Якщо немає справжнього джгута, знайдіть імпровізований — це може бути ремінь або довгу ручку від сумки або наплічника шириною 3-5 сантиметрів. Під час накладання джгута обов’язково фіксуйте час, коли це було зроблено, щоб лікарі знали, як можна діяти далі. Джгут може бути на тілі людини стільки, скільки того вимагають умови, але безпечний для постраждалого час — 2 години без попускань. Після цього його має право знімати лише медик.
A — airways — дихальні шляхи. Це те, що з’єднує наші легені з повітрям: трахея, ніс, носоглотка. Якщо вони перекриті, то людина не дихає і може померти за 5 хвилин. Дихальні шляхи можуть бути забиті чужорідними предметами, язиком, що запав, залишками щелепи. Для надання допомоги потрібно вичистити рот, відкривши щелепи та акуратно перевернувши голову на бік. Потім треба відкрити дихальні шляхи потерпілому — закинути голову назад і залишити одну руку на лобі. Частоту дихання варто перевіряти, поклавши одну руку на сонячне сплетіння, а іншу — на чоло, нагнутися до голови і слухати дихання протягом 10 секунд. Якщо постраждалий зробив 2-5 видихів — дихання нормальне, йому нічого не загрожує, людину можна перевертати на бік, відкривши до цього дихальні шляхи. Потрібно вкрити потерпілого термоковдрою. Якщо за 10 секунд постраждалий зробив менше двох видихів — треба перевірити його ще раз і за потреби зробити серцево-легеневу реанімацію.
Для цього рятувальник мусить стати на коліна, вирівняти спину, скласти руки в замок одна на одну і основною частиною нижньої руки виконувати серцево-легеневу операцію. Рухи мають бути спрямовані на середину грудної клітки, що на рівні сосків. Глибина натиску — 5-6 сантиметрів. Ритм — 100-120 разів за хвилину. Щоб стабілізувати дихання постраждалого і щоби насичена киснем кров дійшла до мозку, потрібно зробити 200 натисків. Через кожні 30 разів варто робити операцію рот-в рот, використовуючи маску-клапан. Після двох несильних вдихів, охопивши своїми губами повністю рот постраждалого, продовжувати серцево-легеневу операцію.
Якщо потерпілий зробив більше 5 видихів за 10 секунд, це означає, що він має пришвидшене дихання. У цьому випадку варто шукати причину кровотечі або травму грудної клітки — пневмоторакс.
B — breathing — легеневе дихання. Основними ознаками пневмотораксу є часте дихання, зміщення кадика вбік, набряклі вени вздовж шиї, здорова легеня матиме візуально більший вигляд і рухатиметься частіше на відміну від травмованої. Причиною пневмотораксу може бути перелом ребер. Щоб перевірити це, потрібно стиснути людину в боках. Якщо почуєте хрускіт, то перелом дійсно є. Ще одна причина — поранення. Його слід шукати не лише на грудній клітині, але й на спині, поясниці, шиї і між лопатками. Виявлений отвір потрібно заклеїти, випустивши повітря назовні. Перевертати людину варто на хвору легеню для зменшення больових відчуттів. Від напруженого пневмотораксу людина може померти за 20-25 хвилин.
C — circulation — циркуляція крові. Якщо після наданої допомоги стан постраждалого погіршується, дихання стає частішим, імовірно, може бути внутрішня кровотеча, наприклад, у животі. Потрібно уявно поділити живіт на 4 частини і натиснути на кожну з них. Ділянка, яка травмована, буде твердою. Такого потерпілого треба неодмінно евакуювати. Окрім того, слід перевірити, чи немає кровотечі в паху, вздовж кінцівок або у взутті. У випадку виявлення у потерпілого чужорідного предмета в тілі, не потрібно намагатися його звідти забрати. Варто спробувати його зафіксувати до приїзду лікарів. Під час зовнішньої кровотечі з голови, її не можна тампонувати — лише накладати пов’язку. Також не можна тампонувати грудну клітку — потрібно її заклеїти, а живіт обкласти і обв’язати, а потім стягнути. На стабілізацію цього стану рятувальник має до 30 хвилин.
Якщо ви виявили, що у людини є ослаблення або затікання м’язів обличчя, рук, ніг, асиметрія обличчя — опускання кутика рота, порушення мовлення, ураження однієї частини тіла, несподіване порушення зору, несподіване утруднення ходіння, запаморочення, порушення координації і рівноваги, несподіваний різкий головний біль, то, імовірно, з нею трапився інсульт. Цій людині потрібно зняти одяг, відчинити вікна у приміщенні, заспокоїти, розслабити, знизити навантаження на мозок. Треба перемістити її у напівсидяче або в лежаче положення, у жодному разі не підіймаючи їй ніг. Не можна дозволяти людині їсти, пити, курити або приймати ліки.
Болі в серці, лівій руці, нозі, щелепі, рефлекторне хапання за серце, відчуття страху і паніки, нестача повітря, порушення сердечного ритму свідчать про інфаркт. У цьому випадку хворому потрібно забезпечити спокій і не дозволяти рухатися. Треба перевести його у напівсидяче положення та звільнити грудну клітину від одягу, надати свіжого повітря. Хворому можна дозволити ліки, які він приймав раніше.
Першими проявами епілепсії є судоми. Під час першої фази, потрібно притримати людині голову, проте сильно не притримувати кінцівки, забрати предмети навколо, захистити її від додаткових пошкоджень, зафіксувати час початку судом, в жодному разі не класти нічого в рот. Після того, як закінчаться судоми, епілепсія переходить у другу фазу. Під час неї потрібно оглянути прохідність дихальних шляхів потерпілого і ротову порожнину. Якщо людина дихає, то треба покласти її на бік і оглянути, чи вона не має інших травм.
Якщо людина дихає зі свистом, перебуває у шоковому стані, панікує і хапається за горло, імовірно, вона має удавлення. Потрібно попросити її кашляти, згодом нагнути і знову попросити кашляти, після цього зробити 5 ковзних ударів між лопатками. Якщо останній спосіб не допомагає, поставте людину перед собою, один кулак заведіть під діафрагму і ритмічними рухами вдавлюйте його всередину, допомагаючи іншою рукою.
Володіючи навичками з тактичної медицини, журналіст лише стабілізує стан постраждалого, тому в будь-яких випадках, надаючи першу допомогу, варто паралельно терміново викликати швидку. Телефонуючи за номером телефону 103, потрібно спершу представитися. Потім розповісти, що трапилося, повідомити про місце і час, назвати стать і вік, орієнтири щодо адреси, зазначити чи потерпілий належить до групи ризику (діти, вагітні, люди похилого віку) і дати оцінку адекватності людини. Розмовляти потрібно максимально чітко і зрозуміло.
Фото Роксолани Мудрак
