FavoriteLoading 

Юрій Марченко очолює редакцію інтернет-журналу Platfor.ma з 2014 року. До цього медіаменеджер подолав шлях від літредактора до заступника головреда у газеті “Комерсант-Україна”. В інтерв’ю для MediaLab Марченко розповідає, як зробити текст захопливим, чому якісному медіа потрібен аналітик і які з друкованих видань мають шанси на виживання. 


 

Просто про складне

Якщо я розібрався у тому, що відбувається, і зміг викласти це простою мовою, то і читач теж, найімовірніше, усе зрозуміє. Будь-яку історію можна розповісти простими словами. Питання тільки у тому, наскільки багато часу доведеться витратити на те, щоби втямити це самому. Звісно ж, вчені — ще ті сноби, і вони вважають, що будь-яке спрощення — це дуже погано. Тоді нехай сидять у своїй вежі зі слонової кістки, а ми будемо розжовувати і пояснювати науку простими словами. Уяви, що розповідаєш про якийсь факт своєму другу — так і напиши. Це найкращий фільтр у такому тексті.

Про скромність у журналістиці

Журналіст взагалі не має бути скромним. Нахабність — це дуже важлива риса для медійника. У хорошому сенсі, цю якість можна назвати допитливістю. У журналіста завжди мають бути запитання, практично у будь-якій ситуації. Головне для журналіста — навчитися дивитися на світ із фокусом на те, що будь-яку історію можна цікаво розказати в медіа. Журналістові необхідно навчитися генерувати інфоприводи із всього, що відбувається довкола. Це прекрасно робить Єгор Мостовщиков, головний редактор російських видань batenka.ru і snob.ru. Він на ходу генерує тексти. Це геніальна здібність творити інфоприводи з усього, що відбувається довкола.

 Про контент

Якісному виданню потрібен аналітик, який перевірятиме, як тексти “заходять” на читацьку аудиторію, а потім визначає теми, які вистрілюють найкраще. У Platfor.ma такої людини немає. Ми пишемо про те, що нам самим було би цікаво читати. Це теж дуже хороший фільтр. Якщо ти розповіси історію захопливо, і це не буде безглуздою балаканиною, яка не хвилює тебе самого, то іншим теж буде цікаво. Ти сам — найкращий фільтр.

Як зробити текст цікавим

Ми почали мислити “трьома секундами”. Люди перестали бути читачами сайту і стали споживачами контенту, який потрібно оригінально подавати. Треба приділяти велику увагу оформленню текстів, оскільки візуальне часто важливіше за зміст. Читач насамперед клює на заголовок, потім на оформлення, і далі, якщо він прочитав три абзаци, то найімовірніше дотягне і до кінця. Тому все найцікавіше потрібно виносити наперед.

Про реакцію читачів

Під час Майдану, коли почалися перші серйозні зіткнення на Грушевського, я написав статтю для colta.ru. Її перепостив якийсь відомий ліберальний мислитель. Хтось на кшталт Андрія Макаревича, але не в музиці. Йому моя стаття нагадала «Фронтові розповіді» Констянтина Сімонова. Це було дуже приємно. Настільки, що, як бачите, я навіть не пам’ятаю, хто це був.

Про роботу в редакції

У штаті точно потрібно попрацювати, щоби зрозуміти, як все влаштовано всередині, як відбувається робота з текстами. Це дуже корисний досвід, і я би всім радив спробувати.

Про майбутнє друкованих ЗМІ

Друкована преса помре найближчим часом і залишиться тільки у вигляді артефактних видань. Першими помруть щоденні газети, які вже помалу відходять, оскільки інтернет їм не вдасться наздогнати. Немає сенсу вранці читати ту новину, яку ти дізнався вчора ввечері. Журнали будуть ще жити деякий час. Глянець, мабуть, протягне найдовше.

Про гроші

Відсутність гонорарів вбиває журналітику. Талановиті люди зазвичай талановиті у всьому. І якщо хтось може як партнер заробити 10 тисяч доларів, то якого милого працюватиме за 500 доларів у журналістиці? Через це українські медіа в кризі, оскільки талановиті люди йдуть з професії. Це замкнуте коло, і у цьому я і сам, здається, заплутався.

Про почуття гумору

Мені здається, в українських медіа дуже бракує гумору. І Майкл Щур — своєрідний Дон Кіхот, самотній воїн. Тоді як у США таких шоу повно. Дослідження показують, що більшість людей дізнається політичні новини не з серйозних випусків, а з сатиричних ток-шоу. Як от наприклад, Джон Стюарт, який через сміх розповідає, що накоїв Трамп. Особисто мені дуже бракує гумору в медіа, бо це найефективніший спосіб донести певні думки чи ідеї. Всі люблять посміятися, а якщо із цим отримують ще й корисний контент, то взагалі круто.