Десять кроків до того, щоб ваше видання більше не кривдило козу.  


«День, коли українські ЗМІ трахнули козу». У матеріалі під такою назвою Володимир Миленко описав нещодавній випадок, коли десятки поважних медіа поширили небезпечний фейк — допис фіктивної фейсбук-сторінки Ігоря Коломойського про «рейдерське захоплення» «Приватбанку».

«Нічого нового!», — типова реакція читача. Мовляв, таких випадків була маса (один Комісар Рекс чого вартий). Поважні медіа начитались на свою адресу нищівних коментарів, хоча знайшли в собі сміливість перепросити лише одиниці, а більшість відмовчалась чи відреагувала в стилі «сам дурак». Адже відомо, що часу на спростування немає — чужі новини й дописи в фейсбуку чекають на копіювання та публікацію!

«Нічого невиправного!», — скажу вам я. Це може звучати як фантастика, але відмовитись від копіпейсту та публікації повідомлень із соціальних мереж без перевірки — так само реально, як почати прибирати за своєю собакою, коли вона… постить щось у громадських місцях. Неохота, ліньки, неприємно, але треба. Якщо ви відчуваєте, що дозріли до цього важливого кроку, ось кілька порад, які можуть полегшити адаптацію до реальності без копіпейсту.

Символічний старт. Вам потрібна точка відліку, після якої скопійовані з інших видань без перевірки новини та некритично використані дописи з соцмереж стануть табу. Підійде понеділок, середа… Зрештою, будь-який день тижня. Головне, щоб уся команда усвідомила серйозність зміни. (Ви можете навіть влаштувати з цієї нагоди міні-корпоратив).

Пряме редакторське правління. Знаєте, як у містах, де сталась халепа, запроваджується пряме президентське правління? Це те саме. Відкладіть свої стратегічні зустрічі, візьміть відпустку вдома, замовте піцу в редакцію й візьміть видання під безпосередній контроль. Кожен, себто справді кожен, матеріал тепер проходить через вас. Ви читаєте перед публікацією кожну буквочку. Відпустіть випускового писати здавна запланований репортаж або спати. (Якщо ви запропонуєте йому ці варіанти на вибір, він обере другий).

Скасуйте норми. Сто, двісті чи триста новин на день публікувати не потрібно. Ви будете здивовані тим, як безболісно переживе ваша аудиторія зменшення кількості повідомлень. Якщо вам важко змиритись із тим, що у вашій стрічці немає новини «Ляшко з трибуни назвав Савченко агентом Кремля» чи «Судна-порушники заборони на заходження до Криму переходять під прапор Монголії — експерт», можете ставити їх відключеними — в режимі «тільки для себе». Згодом звичка наганяти у стрічку наповнювача атрофується. (Ґуґл видає за запитом «Ляшко назвав Савченко» 520 тисяч результатів; висновки робіть самі).

Цукерковий період. Ваші журналісти шоковані. Ще вчора вони пурхали думками в піднебессі, автоматично натискаючи Ctrl+C — Ctrl+V, аж раптом їм потрібно, зовсім як у серіалі Newsroom, зосереджуватись, шукати, брейнштормити, кудись телефонувати, ходити на зустрічі, писати щось руками. Запровадьте, в залежності від ваших фінансових можливостей, більш чи менш символічне заохочення за ексклюзивний матеріал: від грошової премії до цукерки. Ще один варіант — кожна власноруч зроблена новина з перевіреними фактами скорочує робочий день журналіста на одну годину. (Гм, незчуєтесь, як доведеться працювати у дві зміни).

ЖОПА-скрипт. Ваш програміст легко напише скрипт, який автоматично додаватиме в заголовок кожної новини, де згадується фейсбук, слово «ЖОПА». Звісно, ви не опублікуєте такого на своєму сайті! Доведеться перевіряти інформацію й посилатись на людей та організації, а не на їхні сторінки в соціальній мережі. (О Боже, я щойно подумав — а що буде з новинами про Марка Цукерберґа?).

Не торгуйтеся. У вас неодмінно виникне спокуса робити винятки: спершу для фейсбук-сторінок із синьою галочкою — значком підтвердженого екаунта, потім для публікацій поважних видань, потім для публікацій із посиланням на поважні видання… Так можна скотитись назад до трясовини копіпейсту за лічені дні. Тому — жодних компромісів! (Якщо буде дуже важко, організуємо на дозвіллі товариство анонімних копіпейстерів. Привіт, я Галя, я редактор, і дуже хочу опублікувати Ляшка без перевірки. Привіт, Галю!)

Якщо не можна, але дуже хочеться. Вам все одно видається, що в фейсбуку багато цікавих дописів, вартих публікацій у стилі «соцмережі пишуть»? Гаразд! Заведіть у себе на сайті стрічку важливого контенту з соцмереж і вставляйте (embed) туди все, що видається вам важливим. Хороша практика, поширена в світі, називається content curation. (Не здивуюся, якщо ця сторінка невдовзі даватиме вам порівняно найбільшу кількість переглядів).

Замініть частину новин історіями. Почавши перевіряти інформацію, ви неминуче втратите в оперативності публікації, і більшість видань, які ви вважаєте своїми конкурентами, будуть публікувати свої скопійовані звідкись новини швидше, ніж ваші оригінальні. Забудьте про оперативність на якийсь час і зосередьтеся на тому, щоб ваші новини були іншими. Частіше ставте запитання «як?» і «чому?», ніж «хто?», «що?» і «як-як назвав?». Додавайте більше бекґраунду – його зазвичай бракує в новинах видань-спринтерів. (Я не гарантую, що це підніме відвідуваність, але вам зненацька може сподобатись читати власні новини).

Ні, я так не зможу. Відразу, може, й не зможете, але ніхто не каже, що результат повинен бути миттєвим. Як казав Леонід Данилович Кучма, кожна велика дорога починається з маленьких кроків. Ви можете почати з одного Дня Без Копіпейсту на тиждень. Заразом простежите за статистикою вашого видання і — дайте вгадаю — побачите, що нічого страшного в ці дні не трапляється. (Кучма, звісно, нічого такого не казав. Повірили? Бачите, вам необхідний фактчекінг!)

Камон, джаст ду іт. Пора!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.