Що робити, щоб люди, маючи доступ до інформації, почали її використовувати.
Чилійський журналіст Міґель Паз у 2012 році заснував платформу Poderopedia — сервіс, який допомагає громадянам зорієнтуватися, що відбувається на політичній арені. Poderopedia публікує журналістські розслідування про депутатів, чиновників та власників великого бізнесу. Для цього журналіст часто застосовує відкриті дані і радить, як зробити їх ближчими для щоденного використання не тільки серед фахівців.
Час трансформувати відкриті дані. Вони мають бути не просто модною концепцією для урядовців або новинарів. Відкриті дані повинні бути чимось цілком намацальним для громадян, бізнесу та громадських організацій. Ось кілька ідей, як цього досягти:
Поліпшити доступ до даних
Крейг Гаммер зі Світового Банку сказав, що «відкриті дані можуть змінити правила гри у боротьбі з бідністю», тільки якщо урядовці надаватимуть доступ до онлайн-даних. Ця інформація могла би стати пусковим майданчиком для розслідувань, аналізу, тріангуляції та дозволила би більш зважено приймати рішення на всіх рівнях.
Створювати відкриті дані для кінцевих користувачів
У блозі для Harvard Business Review Крейг Гаммер написав, що, поки «відкриттям» даних захоплюються експерти з розвитку, донори та ентузіасти-держслужбовці, сувора реальність полягає в тім, що громадськість у всьому цьому пасе задніх. Так от, виборсаймося із цього і робімо дані доступними для кінцевого користувача.
Показуйте, не базікайте
Пересічні люди не знають, що таке відкриті дані. І взагалі їм, можливо, все одно, що це таке, і неясно, чи їм це потрібно. Стів Джобс (той самий) казав, що люди не знають, чого хочуть, аж поки їм цього не покажуть. Потрібно припинити про це розповідати і почати на прикладі ефективного користувацького досвіду показувати, що людям відкриті дані потрібні.
Зробіть дані потрібними в щоденному житті людей, а не лише неурядових організацій або чиновників
Дослідження про використання відкритих даних і їх прозорість у Чилі показало, що перші 10 випадків використання таких даних стосувалися речей, які безпосередньо впливають на життя людей, покращуючи або погіршуючи його. Це були дані про субсидії і соціальну допомогу, офіційні документи, інформаційні служби, бюрократичні речі. Якщо дані не стосуються задач і проблем на рівні людини чи домогосподарства, втрачається цінність їх відкритості і інформації як такої.
Запросіть громадськість гратися в пісочниці
Треба дати людям знаряддя не тільки для використання, але й для створення і маніпуляцій із даними, каже мій колега Альваро Грейвз, дослідник і семантичний веб-розробник Poderopedia. Саме це робить Code for America, створюючи доступні платформи для блогінгу, які допомагають людям створювати контент і ділитися ним.
Усвідомте, що відкриті дані — це як QR-коди
Всі говорять про відкриті дані, як про використання QR-кодів, — як про щось революційне. Але як і з QR-кодами, відкриті дані мають шанс на успіх, тобто шанс задовольнити потреби людей, тільки в правильному контексті. Контекст — це найбільш важлива річ, щоб використання даних було спрямованим і успішним знаряддям глобальних змін.
Допоможіть журналістам опанувати відкриті дані
Якщо журналісти зрозуміють цінність відкритих даних для громадськості і навчаться їх використовувати, інші люди теж почнуть це робити. І якщо почнуть інші — повіє вітер змін. Чиновники і приватний бізнес будуть змушені надавати кращу, оновлену й впорядковану інформацію. Відкриті дані почнуть сприймати не як красиве слівце, а як джерело інформації, таке ж доречне, як і будь-яке інше.
Вигадайте іншу назву
Люди ставляться до відкритих даних байдуже частково через те, що ця словесна конструкція ніяк їх не стосується. Емпатія не працює. Почнімо ж натомість говорити про право людей знати і використовувати дані, які продукують урядовці. Як сказав Тім О’Рейлі, держслужбовці не мають відмахуватися від людей мертвими пдф-ками та захаращеними базами даних.
Не очікуйте, що відкриті дані дозволять не думати
Розслідувальна журналістика може виграти від використання відкритих даних. Але вони не замінять проведених інтерв’ю й аналітичної роботи, пише Девід Каплан у прекрасній замітці «Чому відкритих даних не досить».
«Доступність відкритих даних спричинює потребу, як ніколи раніше, тлумачити інформацію», каже Пол Раду, виконавчий директор Corruption Reporting Project.
Засновник проекту Politifact, де журналісти й редактори видання The Times займаються фактчекінгом висловлювань членів Конгресу, Білого Дому та інших ключових осіб у США, і директор Drone Journalism Lab Мет Вейт каже, що рόботи не зможуть замінити людей. Бо не зуміють мислити так, як це робимо ми.
Оригінал 11 ways to rethink open data and make it relevant to the public
Переклала Людмила Смоляр
