Центр Джоан Шоренстейн з вивчення ЗМІ, політики і суспільства при Гарвардському університеті публікує наукові дослідження з журналістики.
MediaLab знайомить з аналізом гендерних прогалин у новинах американських видань і пропонує уважніше поглянути на українські реалії у цьому контексті.
Медіаменеджери ретельно стежать, як підопічні їм ЗМІ висвітлюють суспільство у всій його різноманітності. Дуже часто журналістів заохочують шукати приводи розповісти про представників різних рас, етнічних груп чи осіб з нерівним соціально-економічним становищем. Чимало організацій навіть проводять спеціальні навчання, покликані допомогти збалансовано висвітлювати окремі спільноти, краще представляти їх через різноманітні мультимедійні платформи (використовуючи фото, відео тощо).
Утім яка ситуація з висвітленням новин про жінок? Незважаючи на те, що жінки становлять більшість населення США, саме їх ЗМІ часто обділяють увагою. Досвід інших країн свідчить про існування суттєвих гендерних «прогалин». «Глобальний моніторинг медіа», проект, який реалізує ініціатива «Who Makes the News», має кілька компонентів: власне моніторинг, дослідження і кампанію з адвокації. Активісти вже підготували кілька звітів, які засвідчують нерівномірне висвітлення жінок і чоловіків у ЗМІ. Згідно з результатами дослідження, 2010 року про жінок писали, говорили і показували лише у 24% усіх новин. Звіт, який організація підготувала у 2015-му, свідчить про те, що це число залишається незмінним. Академічні дослідження пропонують додатковий привід для роздумів. Приміром, дослідження, опубліковане у виданні «Communication&Sport» 2013 року, зосередили на відмінностях висвітленні жіночих видів спорту. У 2011-му співробітник університету Пердью вивчав тенденції «гендерного репортажу» і їх вплив на висвітлення кампанії Сари Пейлін на посаду віце-президента США у 2008 році.
Деякі медіадослідники, лідери думок та спостерігачі вважають, що частково причиною є недостатня кількість жінок, які у ньюзрумах обіймають провідні посади. Тобто це означає, що контент новин формують редактори-чоловіки. За інформацією Американського товариства редакторів новин, 2015 року жінки займали 35,3% керівних посад у медіа США. Нерівність зберігається і на інших рівнях, зокрема у складі редакційних рад. У 2014 році, за інформацією «Жіночого Медіацентру», 64% усіх появ у новинах (у 20 провідних друкованих і онлайн-виданнях та на телевізійних каналах) припадали на чоловіків.
Дослідники з Університету МакГілла та Університету у Стоуні Брук намагалися зазирнути, як то кажуть, «у корінь» проблеми: чому жінки все-таки отримують менше уваги з боку медіа? Дослідження «Газетна стеля: пояснюючи недостатню представленість жінок у друкованих новинах», опубліковане у жовтні 2015 року в «American Sociological Review», його автори називають найґрунтовнішим аналізом питання, доступним на сьогодні. Вони також заявляють, що їхня праця є першою у своєму роді, оскільки намагається з’ясувати, чи впливає гендерна належність журналістів на те, як жінки і чоловіки зображені у ЗМІ. П’ятеро авторів застосували комп’ютеризований аналіз згадок у матеріалах мільйонів жіночих та чоловічих імен у 13 найбільших газетах США з 1983 по 2008 рік і у понад двох тисячах англомовних газет і сайтів від 2004 до 2009 року. Отримані цифри зіставили з інформацією про гендерну належність редакторів і медіаменеджерів, які впливали на прийняття рішень щодо контенту у деяких виданнях, що брали участь у дослідженні.
Основні результати
- Аналіз контенту 13 найбільших американських газет у період з 1983 по 2008 рік показав: понад 40% усіх новин припадають на 1% імен. Особи, про які є тисячі згадок в пресі, майже завжди були чоловіками.
- Чоловічі імена згадувалися щонайменше у чотири рази частіше, ніж жіночі (у 13 найбільших американських газетах).
- Дані, отримані з більш ніж двох тисяч газет та онлайн-ресурсів у період від 2004 до 2009 року, показали співвідношення згадок чоловічих та жіночих імен у пропорції 5:1.
- Така гендерна нерівномірність здебільшого зумовлена соціальними реаліями і буденними нерівностями, притаманними американському суспільству. Однією з головних причин того, що жінки непропорційно представлені у ЗМІ, є їхня недостатня присутність на ключових посадах у політиці, бізнесі, у сфері розваг та спорті.
- Медійне висвітлення також відіграє свою роль у цій нерівномірності. Новинні організації приділяють більше уваги невеликій частці людей на вершинах владних ієрархій.
- Гендерна належність медіаменеджерів та редакторів не має значного впливу на те, як часто жінки з’являються в новинах. Коли автори порівняли вміст матеріалів та гендерну належність керівників, які на момент публікацій відповідали за контент видань, то виявили дуже невеликі відмінності.
- Лише одного факту перебування на посаді редактора або медіаменеджера- жінки було недостатньо для того, щоб значно збільшити висвітлення жінок у ЗМІ.
- Незважаючи на політичну орієнтацію видання (ліберальну чи консервативну) чи гендерну належність редактора, видання є набагато більш схильними висвітлювати чоловіків.
Автори дослідження стверджують: поки ключові посади у різних сферах займають чоловіки, журналісти мають мало можливостей на те, аби суттєво вплинути на рівень висвітлення жінок у ЗМІ. Вони також зазначають, що дослідження було кількісним, адже аналізувало кількість згадок жіночих та чоловічих імен у пресі, тобто дослідники не відстежували, як саме жінок зображали в ЗМІ. Попереднє дослідження свідчило про те, що жінок частіше згадують у медіа як дружин чи матерів відомих постатей, а не як головних героїв матеріалів. «Беручи до уваги цю тенденцію, фактична кількість статей про жінок і їхні незалежні ініціативи та ідеї може бути ще меншою, ніж та, про яку свідчать результати», — зауважують автори.
Схожі дослідження
У 2011 році у журналі «Media, Culture & Society» опублікували дослідження «Жінки і новини: довгий та важкий шлях», яке аналізувало висвітлення у медіа жінок як головних героїнь матеріалів. У 2012 році дослідження співробітників Вашингтонського Університету «Чи є вона достатнім ”мужиком”? Жінки – кандидатки на виборах та новини» вивчало, як у новинах зображали чотирьох політикинь — Елізабет Дол, Клер Маккаскіл, Гілларі Клінтон і Сару Пейлін та їхніх суперників-чоловіків протягом 1999 і 2008 років.
Автор: Деніс-Марі Ордвей
Оригінал: Journalist’s Resourse
Переклад: Мар’яна Семенишин