2016-ий має шанси стати роком медійних інновацій. MediaLab зібрав 6 експертних прогнозів і цьогорічних очікувань від медіа. Вангуємо: нудно не буде нікому.

Наталія Лигачова

Голова правління ГО «Телекритика»

mediaprognoz-07Думаю, що у 2016 році відбуватиметься багато важливих та інноваційних процесів, на медіаринку насамперед. Так, значення ЗМІ як безпрограшної політичної зброї і знаряддя у руках власників-олігархів занепало. Якщо порівнювати ту роль, яку, скажімо, відіграли канали Пінчука у 2005 році у подіях навколо Нікопольського феросплавного  заводу, і нинішню роль каналів Коломойського у його протистоянні з Порошенком – це стає очевидним. Тим не менш, поки що ніхто з олігархів добровільно не відмовлятиметься від своїх медіа.

Проте і дотаційність медіахолдингів в умовах падіння доходів олігархів від їхніх основних публічних і тіньових бізнесів, колосального падіння ринку реклами – явно нікого з них не влаштовує. Плюс кардинальні зміни у зв’язку із забороною на демонстрацію російських серіалів. Усе це підганятиме великих медіагравців до пошуків нових шляхів заробітку. Про це зокрема свідчать активізація процесів навколо боротьби з піратством чи спроби домовитися з провайдерами про оплату за контент. Тобто відбуватиметься перегрупування в усіх напрямках – від початку потужного власного виробництва телесеріалів до все більшої уваги до присутності продукту в інтернеті. Вочевидь, зміниться і конфігурація медіаринку, і конфігурація власників ЗМІ.

Якщо додати сюди появу Суспільних мовників, процеси роздержавлення ЗМІ, посилення ролі регулятора – Нацради з питань телебачення і радіомовлення, новий закон про прозорість медіа – нудно не буде нікому. На мій погляд, будуть позитивні зсуви і з точки зору суспільних інтересів.

Щодо політичної ролі ЗМІ – мій прогноз негативний. 2016-ий, як на мене, буде роком погіршення ситуації зі свободою слова в країні. Передусім через цензуру власників, неготовність, поки що, більшості з нового покоління журналістів і «заспокоєних-куплених старичків» – їй протистояти, а також поки що достатньо слабкої медіаграмотності населення країни. Так що на новому витку спіралі – підкреслю, саме новому! –громадянсько-активній медіаспільноті доведеться вирішувати нові-старі проблеми: сприяти визріванню умов для нової «журналістської революції», перезавантаженню процесів саморегуляції у журналістиці, працювати – за допомогою експертного середовища – з широкою аудиторією щодо підвищення її медіаграмотності, здатності відрізняти якісну інформацію від неякісної.

Артур Оруджалієв

Головний редактор AIN.UA

mediaprognoz-04Якість журналістики в Україні продовжуватиме відчутно знижуватися.

Сильнішу роль у доходах онлайн-ЗМІ відіграватиме спонсорський (брендований) контент.

З’явиться ще більше ЗМІ на ринку, основним завданням яких буде що завгодно, але не заробіток на медіа.

У світі все більших результатів досягатимуть ЗМІ нової хвилі на кшталт Vox.com чи BuzzFeed, натомість втрачатимуть минулу славу старі монстри, як New York Times і co.

Отар Довженко

Медіаексперт

mediaprognoz-03Президент підписав закон про роздержавлення ЗМІ, що в ідеалі звільняє з-під державної опіки кількасот газет – районок, комунальних і галузевих видань. Уявімо, що під час зимових свят, поки всі питимуть шампанське, в чиїйсь голові дозріє бізнес-план. І наступного року на місці десятків, а може, й сотень колишніх районок постане потужна мережа видань, але вже не лише друкованих, а сучасних, мультимедійних. Вона матиме редакції в обласних центрах і корпункти в районних, частково наповнюватиметься однаковим контентом, створеним у центральній редакції, частково – локальним. Від старих районок цим виданням залишиться краща частина кадрів, приміщення і техніка; можна зберегти і бренди там, де вони чогось варті і справді завоювали довіру аудиторії. Не факт, що все це спрацює, але якщо все складеться, може вийти якісний, впливовий і успішний проект. А поза тим, звичайно, великих проривів на ринку регіональних онлайн-медіа в Україні я б не чекав: грошей на ринку дуже мало, заробляти їх незручно (хіба що ви холдинг, де онлайн-підрозділ є додатком до телебачення, радіо та іншого). Самодіяльні, хіпстерські проекти будуть рости, їх уже ніхто не стримає. Думаю, де буде справжній прорив, то це у використанні соціальних мереж у регіонах. У містах-мільйонниках і Києві ними вже користуються практично всі, а ось у провінції, в маленьких містечках і селах, де дотепер це була рідкість, завдяки швидкому мобільному інтернету і дешевим смартфонам почнеться бум соцмереж. А далі вже питання спритності й винахідливості – як скористатися цим бумом для розвитку медіабізнесу.

Олег Слюсарчук

UI/UX дизайнер

mediaprognoz-05Якісні зрушення в локальних електронних ЗМІ в Україні вже є. Ці зміни, звичайно з’являються із запізненням на один-два роки, але все ж. З найбільш помітного – ми навчилися пристосовувати контент до різних типів платформ, робити видання кросмедійними.

Все це, звичайно, добре, але погано те, що не змінюється підхід. Зараз більшість вітчизняних ЗМІ – це так звані «стрічкоблоїди». Це тип подання контенту, надиктований стрічкою новин «Української правди», що швидко набув популярності наприкінці дев’яностих. Інші ЗМІ просто наслідували «популярний» формат. У результаті, кожен обласний центр вважав за необхідне створити свою «правду». Наприклад, у Львові це ZIK і Zaxid.net.

Згодом цю «ідею» схопився монетизовувати Ukr.net, перетворивши ці стрічки на «трафікогенератори», які наганяють цифри на лічильниках сайтів. Так почав страждати медійний контент. Чого хочеться сьогодні – так це якості.

Сучасний інформаційний потік – це аналог струму. Ви звикли, що у розетці струм є завжди, і за допомогою цього працює будь-який прилад. Те саме з інформацією. У найближчі роки платформи змінюватимуться одна за іншою: інтерактивне телебачення, доповнена реальність, різноманітні мобільні платформи, wearables (так званий «інтернет речей»). Журналістів менше турбуватиме питання, для якої саме платформи вони готують контент, бо він повинен бути універсальним, як струм. А користувач сам обиратиме, яка платформа йому є найбільш зручною: телебачення, веб чи телефон.

Наше завдання – робити контент зручним. Думаю, ціллю усіх інновацій у ЗМІ буде таргетованість контенту. Тобто таргетованість реклами, яка є основою ефективної монетизації. Це дозволить творцям робити якісний контент, і отримувати за нього кошти. Це виведе ЗМІ на новий етап розвитку і незалежність від власників – олігархічних чи політичних.

Валентин Гриценко

Співзасновник INFEEDL, спеціаліст з маркетингових комунікацій

mediaprognoz-02Вангую:

1) Створення контент-ферм, які будуть генерувати нативну рекламу. Вони з’являтимуться як всередині медіа, так і як сторонні команди.
2) Ріст відео – цьому сприятиме розвиток 3G.
3) Медіа продовжуватимуть шукати нові формати подачі інформації: пояснювальна журналістика, тести тощо.

Ігор Балинський

Керівник Школи журналістики УКУ

mediaprognoz-06Дуже хочеться, аби цього року розпочалося реальне, а не деклароване реформування системи та моделі журналістської освіти в Україні. Кількість та якість випускників журфаків повинен формувати ринок, а не міністерська ліцензія чи уявлення про професію кабінетних вчених. Інакше мрії про якісні медії, відповідальну аудиторію та реальний медіаринок так і залишаться мріями.

Дуже-дуже хочеться появи нових медіастартапів, які б формували нову якість української журналістики.

Дуже-дуже-дуже хочеться, аби українські медії наступного року просто розповідали історії – цікаві, смішні, трагічні, повчальні, радісні чи сумні, а не рятували світ чи ставали солдатами медійних воєн на догоду власникам або політикам.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.